Виставка була приватною, а жертви — реальні: хто понесе відповідальність за удар по полігону 24 липня

Росія 24 липня завдала балістичного удару по території приватного полігону в Бучанському районі Київської області, де проходив захід за участю представників оборонної промисловості. На момент написання тексту, внаслідок атаки загинули десятеро людей, ще понад сотні дістали поранення.

Інформацію про удар по полігону підтвердив виконувач обов'язків голови Київської обласної військової адміністрації Руслан Олійник. За його словами, саме Бучанський район найбільше постраждав унаслідок російської атаки.

Українська рада зброярів також підтвердила, що російська ракета влучила в локацію, де перебували представники української оборонної промисловості. За попередніми даними, на території полігону відбувалася виставка або демонстрація оборонної продукції.

Водночас точний формат заходу, перелік його учасників і спосіб, у який російські військові могли отримати інформацію про місце та час його проведення, офіційно не розкривають.

Але це не перший випадок, коли Росія завдає ракетного удару по місцю проведення заходу, пов'язаного з українськими виробниками та розробниками безпілотних систем.

Удар по виставці дронів: трагедія у Чернігові, яка нічого не навчила?

19 серпня 2023 року російська ракета "Іскандер-М" влучила у Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр у центрі Чернігова. Того дня у будівлі проходив захід "Люті пташки", присвячений безпілотникам і технологіям для фронту.

Однією зі співорганізаторок події була керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. Після удару вона заявила, що точну адресу виставки не публікували у відкритому доступі. За її словами, місце проведення повідомили лише зареєстрованим і перевіреним учасникам за кілька годин до початку заходу.

Внаслідок удару по центру Чернігова загинули семеро людей, серед них шестирічна дитина. Поранення отримали понад 150 людей. Російська ракета пошкодила драмтеатр, площу, житлові будинки та інші споруди в центрі міста.

Після трагедії виникла дискусія щодо безпеки проведення подібних заходів під час війни. У Чернігівській міській раді заявляли, що не надавали дозволу на проведення виставки. Берлінська натомість стверджувала, що подію погоджували з військовою адміністрацією. Пізніше вона назвала Службі безпеки України організаторів заходу, а себе та свою команду — його співорганізаторами.

Тоді організатори не виключали, що російські військові могли дізнатися про подію через агентуру або стеження за учасниками. Водночас офіційні результати розслідування, які б однозначно встановлювали джерело витоку інформації, публічно не оприлюднювали.

Після нового удару по полігону на Київщині знову постає питання, яким чином противник дізнався про місце проведення заходу за участю представників оборонної галузі. Правоохоронні органи поки не повідомляли, чи розглядають версію витоку інформації, роботи російської агентури або повітряної розвідки.

"Мислення мирного часу": хто мав дозволити виставку і чи могли росіяни чекати на скупчення людей

Проведення виставки озброєння на відкритому полігоні поблизу Києва свідчить про нехтування воєнними ризиками, вважає військовий експерт Олег Жданов. Він нагадує, що це вже не перший випадок, коли інформація про захід, пов'язаний з оборонною галуззю, опиняється у публічному просторі, хоча Росія систематично шукає подібні цілі.

"Усі знають, що такі заходи небезпечні. Тим більше пишуть, що афішу опублікували й поширювали в соціальних мережах. Єдине, що телеграму в Москву не надіслали", — зауважив експерт у коментарі Фокусу.

Водночас Жданов переконаний, що організатори приватного заходу не можуть бути єдиними, на кого покладатимуть відповідальність. Проведення виставки такого масштабу, на його думку, мало бути погоджене щонайменше з обласною військовою адміністрацією, адже на ній були представлені підприємства з різних регіонів України.

"Зараз усі почнуть казати, що це приватний заклад, держава до нього не має стосунку, Міністерство оборони — тим більше. Але хтось мав видати дозвіл на проведення такого заходу. Це вже питання до військової адміністрації. Хоча вони також намагатимуться зняти із себе відповідальність", — зазначив Жданов.

Окреме питання, за його словами, полягає в тому, чи врегульований порядок погодження таких заходів українським законодавством. Якщо чіткої процедури немає, це може дозволити всім причетним заявити, що формально вони нічого не порушили.

Експерт також звернув увагу, що територія полігону раніше могла належати Міністерству оборони та використовуватися для військової підготовки. Тому, перш ніж говорити про повністю приватний характер об'єкта, необхідно встановити його власника та правовий статус.

При цьому Жданов наголошує: самі виставки оборонної продукції під час війни потрібні. На таких заходах виробники демонструють розробки представникам державних органів, військовим, потенційним інвесторам і замовникам, домовляються про фінансування та майбутні контракти.

"Виставки необхідні для розвитку бізнесу та військово-промислового комплексу. Там ведуть переговори, укладають попередні угоди, а потім контракти. Але треба враховувати, що в нас балістична ракета летить п'ять-десять хвилин", — пояснив експерт.

На його думку, рішення проводити захід у Київській області могло бути продиктоване зручністю для чиновників, депутатів та інших запрошених. Організувати виставку на заході країни було б складніше і дорожче, тоді як до полігону поблизу столиці учасники могли швидко доїхати автомобілем.

"Це мислення мирного періоду: давайте проведемо виставку ближче, щоб депутатам і чиновникам було зручно. Хто поїде в Івано-Франківську чи Закарпатську область? А тут усе під боком: приїхали, подивилися, домовилися. Але Бучанський район уже неодноразово зазнавав ударів", — додав Жданов.

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак також вважає, що російська сторона могла знати не лише місце, а й приблизний час проведення заходу. На його думку, противник міг чекати, коли на полігоні збереться максимальна кількість людей.

"Хтось підказав. Будуть шукати, хто саме. Вони, найімовірніше, чекали моменту, коли всі зберуться. Такі заходи можуть початися пізніше, люди приїжджають, спілкуються, п'ють каву. А коли зібралася максимальна кількість учасників — тоді й завдали удару", — сказав Ступак у коментарі Фокусу.

Він припустив, що для точного вибору моменту росіянам могла знадобитися людина на місці або інше оперативне джерело. Водночас сам факт публікації інформації про виставку значно спрощував противнику пошук цілі.

Ступак переконаний, що після трагедії необхідно встановити організаторів заходу, з'ясувати, для кого саме він проводився, хто погодив використання полігону та чому демонстрацію організували на відкритій місцевості.

"Зараз усі триматимуться на відстані й говоритимуть, що не мають до цього стосунку. Але треба розібратися, хто був організатором, під кого збирався цей захід і чому його знову проводили просто неба. У нас є підземні споруди — чому не організувати це там?" — наголосив експерт.

За словами Ступака, посилання на те, що виставка була приватною та проходила без державної підтримки, не повинне автоматично знімати відповідальність із посадовців або організацій, які могли знати про її проведення чи погоджувати його.

Обидва експерти сходяться на тому, що виставки потрібні українському оборонному сектору, однак формат їх проведення має відповідати умовам повномасштабної війни. Публічне анонсування, відкрита локація та близькість до столиці створюють ризики не лише для виробників, а й для військових, інвесторів і посадовців, які можуть бути присутні на таких заходах.

Удар по виставці 24 липня: головні питання без відповідей

Головне питання після удару по полігону полягає не в тому, була виставка приватною чи державною, а в тому, звідки російська сторона знала місце і час її проведення, вважає військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов.

За його словами, повторення таких атак свідчить про те, що чинний контррозвідувальний режим не відповідає загрозам, з якими Україна стикається під час повномасштабної війни.

"Перше, на що варто звернути увагу, — не приватна чи неприватна виставка, а поінформованість російської сторони щодо місця і часу її проведення. Ми вкотре змушені констатувати, що режим контррозвідувальної діяльності фактично на нулі", — заявив Снєгирьов у коментарі Фокусу.

Особливу небезпеку, за його словами, становить профіль таких заходів. На виставці безпілотних систем могли перебувати інженери, конструктори, представники оборонних підприємств, замовники та інші фахівці, які становлять цінність для українського військово-промислового комплексу і водночас є потенційними цілями для РФ.

"Тут уже виникає питання: а навіщо нам тоді Департамент військової контррозвідки, якщо це не перший удар по подібній виставці? Достатньо згадати виставку Берлінської в Чернігові", — наголосив експерт.

Аргументи про те, що афішу або повідомлення про захід опублікували в інтернеті, на думку Снєгирьова, не знімають питань із силових структур. Навпаки, вони мають пояснити, чому інформація про подію оборонного характеру взагалі з'явилася у відкритому доступі та чому ніхто не оцінив пов'язані з цим ризики.

"Байдуже, чи були брошури в інтернеті. Тоді питання до Служби безпеки України: чому вони там були? Це не приватна виставка в класичному розумінні. Значну частину українських безпілотників виробляє приватний сектор, але це не означає, що держава не задіяна в цих процесах", — пояснив він.

Снєгирьов підкреслив, що приватні виробники взяли на себе значну частину оборонних замовлень і фактично розширили можливості українського військово-промислового комплексу. Саме тому захист таких компаній, їхніх працівників і технологій має бути одним із пріоритетів держави.

Виставка мала не лише продемонструвати результати роботи підприємств, а й презентувати технології у сфері, де Україна зберігає одну зі своїх ключових переваг над противником. Безпілотні системи дають змогу Силам оборони стримувати російські війська та завдавати ударів по тактичних і оперативних тилах РФ.

При цьому загроза, на думку експерта, не обмежується самим ракетним ударом. Необхідно також перевірити, чи не отримала російська сторона інформацію про конкретних виробників, представлені розробки та їхні тактико-технічні характеристики.

"Питання не лише в тому, що вдарили по виставці. Чи були перестороги, щоб російська сторона не отримала дані про виробників і характеристики безпілотників, які там презентували? На це треба дивитися значно ширше", — сказав Снєгирьов.

Він нагадав і про інші випадки, які, на його думку, свідчать про системну обізнаність російських спецслужб щодо важливих для української оборони об'єктів і людей. Зокрема, йдеться про удари по об'єктах у Вишневому та атаку на будинок фахівця з радіотехнологій Сергія "Флеша" Бескрестнова.

"Звідки у російських спецслужб була інформація не лише про місце проживання людини, яка на той момент була радником міністра оборони, а й про графік її пересування? Ці випадки не поодинокі. Їх об'єднує одне — невідповідність контррозвідувального режиму зовнішнім викликам", — додав експерт.

"Прецедент безвідповідальності": чи назвуть винних після нового удару

Друге ключове питання — чи понесе хтось персональну відповідальність за загибель людей, наголошує Дмитро Снєгирьов. Відповідь на нього, за словами експерта, суспільство мало почути ще після ракетного удару по виставці дронів у Чернігові у 2023 році.

Однак тоді конкретних посадовців, які відповідали за організацію та безпеку заходу, публічно не покарали. Це, на переконання Снєгирьова, створило небезпечний прецедент, за якого трагедії повторюються, а відповідальність розчиняється між організаторами, місцевою владою, військовими адміністраціями та силовими структурами.

"Основне питання — чи будуть люди, які понесуть безпосередню відповідальність за загибель громадян. Відповідь ми мали почути ще після подій у Чернігові", — зазначив він.

Експерт вважає, що слідство має встановити не лише організаторів виставки, а й посадових осіб, які знали про її проведення, погоджували захід або мали контролювати дотримання норм безпеки.

Посилання на приватний статус події, за словами Снєгирьова, не може бути виправданням, оскільки йдеться про масову загибель людей внаслідок порушення правил проведення заходів в умовах війни.

"Головне питання навіть не в людських якостях посадовців, а в реакції правоохоронної системи, насамперед Служби безпеки України. Чи будуть названі конкретні винні й чи отримають вони реальні терміни? Приватна виставка чи ні — загинули громадяни України", — наголосив експерт.

Снєгирьов окремо порушив питання політичної відповідальності колишнього міністра оборони Михайла Федорова. На переконання експерта, удари по полігонах і заходах за участю представників оборонної галузі могли бути однією з причин його відставки, особливо якщо до організації або супроводу таких подій були дотичні члени команди міністра.

За словами Снєгирьова, прикладом іншої реакції став Михайло Драпатий, який після російського удару по навчальному підрозділу подав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ. Експерт вважає, що посадовці не повинні приховуватися за приватним статусом заходу, коли йдеться про загибель людей.

За оцінкою експерта, після Чернігова не було створено дієвого механізму, який унеможливив би повторення подібних трагедій. Саме відсутність покарання, а не лише конкретна помилка організаторів, стає причиною того, що небезпечна практика продовжується.

"Після Чернігова був створений так званий "прецедент Берлінської" — повної безвідповідальності за криваві події. Якщо нам знову розповідатимуть загальні фрази й ніхто не буде покараний, такі випадки повторюватимуться. Немає прецеденту покарання — немає й висновків", — заявив Снєгирьов.

Він також закликав розглядати новий удар не як окремий епізод, а в ширшому контексті російських атак на оборонну логістику, виробників, склади та людей, пов’язаних із розвитком безпілотних систем.

Зокрема, Снєгирьов згадав удари по відділеннях і логістичних об'єктах "Нової пошти". Пов'язаний із Марією Берлінською проєкт Victory Drones публічно повідомляв про співпрацю з програмою "Гуманітарна Нова пошта". У дописі зазначалося, що оператор забезпечує доставку обладнання та всього необхідного для виїзних навчань військових із дронів, зв'язку, РЕБ та інших технологій у різних регіонах України.

На думку експерта, контррозвідка має перевірити, чи могли такі публікації допомогти противнику встановити окремі логістичні ланцюги, пов'язані з оборонними ініціативами.

"Це не один епізод. Головне питання — звідки російські спецслужби знають характер, місце і час проведення таких заходів. Чернігів був у 2023 році. Минуло майже три роки — і ми знову бачимо те саме. Жодних висновків", — підсумував Снєгирьов.

Нагадаємо, що 24 липня російські війська вдень завдали балістичного удару по Києву та Київській області. Після оголошення повітряної тривоги в столиці пролунали вибухи.

Також старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний розповів, що денний балістичний удар по Києву був нетиповим. На його думку, таким чином Росія намагалася виснажити українську ППО перед можливою новою масованою атакою.