Віталій Кулик: Відновлення перемовин потрібно не лише Україні, а й Трампу і Путіну

Схоже на те, що зараз знову з’явився шанс на відновлення дипломатичних перемовин стосовно зменшення чи припинення вогню у війні в Україні. Президент Володимир Зеленський провів розмову з головними американськими переговорниками Кушнером і Віткоффом, і зараз він має намір відвідати США. Держсекретар Марко Рубіо зустрівся з російським очільником МЗС Сергієм Лавровим, і той заявив про готовність до переговорів.

Говорячи мовою шахів, фігури розставлені, гравці визначені, тепер питання лише в тому, коли розпочнеться ця партія і в якому напрямку вона буде рухатися. Про все це журналіст Коротко про запитував експерта-міжнародника Віталія Кулика.

Переговори залежать від градусу соціальної напруги в Росії

- Схоже на те, що після довгої паузи в переговорному процесі намітились якісь зміни. Лавров зустрівся з держсекретарем Марко Рубіо та заявив, що Росія готова до перемовин. Чим це викликано після такої довгої дипломатичної тиші в переговорному процесі?
- По-перше, Сполучені Штати неодноразово сигналізували зацікавленість у переговорному процесі. Це потрібно Трампу для власних виборів (до Конгресу), але це потрібно і росіянам. Хоча б для того, щоб імітувати переговорний процес і давати якісь сигнали суспільству. А потім перекладуть відповідальність на Україну, що це вона зірвала перемовини. І, відповідно, може бути чергове загострення. Тобто тут очікувати якихось конкретних результатів, зокрема наслідків цих переговорів, не варто.

Але те, що вони можуть відновитися, що буде якась ітерація переговорного процесу, - це цілком можливо. Тим більше в Росії вже з'явилися точки суперкрихкості у вигляді напруги всередині російського суспільства після вдалих українських атак по ключових секторах російської економіки - нафтовому, бензиновому та інших.

І це може свідчити про те, що вони дійсно знаходяться в стані передкризової ситуації і намагаються вийти якщо не на перемир'я, то на паузу в обстрілах, щоб якимось чином поновити свої запаси і вийти ще на передкризовий статус.

Це теж може бути. Принаймні росіяни зацікавлені в перемир'ї в повітрі, енергетичному перемир'ї перед своїми виборами до Державної думи 20 вересня 2026 року. Це будуть перші парламентські вибори в РФ після початку повномасштабного вторгнення в Україну. За рахунок цього можуть початися якісь переговори.

- Президент Володимир Зеленський також розмовляв із ключовими переговорниками Трампа - Кушнером та Віткоффом. Це ще одне свідчення відновлення переговорного треку?

- Очевидно. Крім того, у нас можливе також призначення одного із головних переговорників Рустема Умєрова послом у США. Він, як ніхто, втаємничений у хід переговорів і має особисті контакти з усіма учасниками переговорної групи. В Офісі президента не приховують, що чинний секретар РНБО Рустем Умєров розглядається як ключовий кандидат на дипломатичну посаду у Вашингтоні. Ну і важливий візит президента Зеленського до США, куди він офіційно їде на похорон друга України Ліндсі Ґрема.

Для Трампа не має ніякого значення «дух Анкориджа», про який весь час говорять росіяни

- Чого варто конкретно очікувати від візиту Зеленського до США?

- Знову ж таки, це відновлення формату переговорів. По-друге, ми потребуємо антиракет для ППО, оформлення юридичних питань, пов'язаних із ліцензіями на їхнє виробництво в Україні. Ми потребуємо нових типів озброєнь, зокрема високоточних.

Тобто це цілий кластер, пов'язаний із мілтеком (мілітарні технології). Це спільне виробництво дронів та антидронів, розширення присутності українських компаній на американському ринку. І тут навіть можна розглядати повернення Михайла Федорова у форматі того, хто буде комунікатором по мілтеку з США.

- Як Зеленському слід поводитися на зустрічі з Дональдом Трампом, враховуючи нинішню ситуацію: успішні атаки вглиб Росії, які виносять російську економіку, брак антиракет для української ППО та інше?

- Тут якогось одного рецепта немає і не може бути. Бо Трамп дуже непередбачуваний у багатьох питаннях. Особливо в питаннях війни і миру в Україні. А ось те, що останнім часом він зробив багато компліментарних заяв у бік України, то це слід вітати як успіх у переговорному треку української дипломатії. І в мене є велике сподівання на те, що Зеленському вдасться посилити цей ефект.

- Лавров, згадуючи про готовність Москви до перемовин, знову згадав міфічний «дух Анкориджа», маючи на увазі зустріч президентів Трампа і Путіна, на якій американський очільник начебто повністю підтримав позицію Росії щодо переговорів: віддати українські території в обмін на мир. Чи позбавився Трамп цього хибного "духу Анкориджа"?

- Я думаю, що «дух Анкориджа» - це симулякр (поняття, чого не існує в реальності. - Авт.), який росіяни використовують для симуляції переговорного процесу. Але для самого Трампа немає ніякого «духу Анкориджа», бо він не живе духами, він живе чіткими бенефітами, користю і зиском. Але я не виключаю, що в якийсь момент Трамп може нам дуже не сподобатися в риториці, бо він абсолютно непередбачуваний. Якщо він побачить, що йому вигідно розігрувати карту зближення з Росією, він почне її розігрувати.

Зараз ситуація працює на користь України

- З чим виходить Росія на переговори, бо Bloomberg повідомляє, що РФ більше не згодна на територіальні поступки, планує створити «буферні зони» у Харківській та Сумській областях і готова сісти за стіл переговорів лише після повного захоплення Донецької області. Як Києву потрібно на це реагувати?

- Дуже спокійно, бо зараз ситуація працює більше на користь України. Росіяни суттєво зменшили динаміку наступу на фронті. Усі заявлені раніше цілі ними не виконані. І останні пів року фактично у них є пробуксовування у виконанні всіх заявлених військових цілей. Тобто навіть внутрішні документи свідчать про те, що вони не встигають до поставлених дат із виконанням оперативно-тактичних планів. Так що це, швидше за все, просто білий шум.

- Тоді резюмуючи: що ми маємо на нинішній момент у переговорному треку? Його відновлення можливе, але Москва і надалі буде користуватися ультиматумами, не маючи на це підстав...

- Все залежатиме від того, що в них робиться всередині країни, наскільки зросла соціальна напруга після українських ударів вглиб Росії. Ми не все розуміємо, не все бачимо, що там робиться в глибинці. Якщо там є загроза суттєвих внутрішніх політичних процесів, пов'язаних із дестабілізацією, то росіяни можуть піти на переговори.

Також треба буде уважно дивитися, хто від Росії братиме участь у цих перемовинах. Якщо ми там побачимо традиційно токсичні фігури переговорників на кшталт Мединського, то очевидно, що будуть ультиматуми. Якщо ж відбувається коригування у бік посилення присутності спецслужб і бізнесу, того ж самого Дмитрієва (неофіційний представник Путіна для переговорів зі США), то це свідчитиме, що вони дійсно виходять на якесь перемир'я або зниження інтенсивності бойових дій.

- …Ну і невідома остаточна реакція Трампа?

- Так, це найбільш невідомий чинник у цьому процесі. Поки що він компліментарний відносно України, а як буде далі - покаже час.