Затримання у Братиславі: Ексглава Федерації футболу переховувався від правосуддя

Наприкінці минулого року українські правоохоронці оголосили у розшук колишнього очільника Федерації футболу України, якого підозрювали у масштабних фінансових зловживаннях. Понад рік після цих подій, як повідомляє «Главком» з посиланням на генерального прокурора Руслана Кравченка., ексфункціонера було затримано у Словаччині.

За ствердженням джерел та інформацією Офісу Генерального прокурора, мова йде про колишнього президента Української асоціації футболу (УАФ) Андрія Павелка. Його звинувачують в організації схеми виведення майже 295 мільйонів гривень коштів Федерації через підконтрольні комерційні структури. Для цього, за даними слідства, укладалися фіктивні договори на постачання морепродуктів, елітних сортів чаю, кави та електрообладнання, які, як виявилося, існували лише на папері.

Ці фіктивні угоди призвели до того, що гроші були виведені з організації, а Федерація футболу України та її регіональні осередки зазнали багатомільйонних збитків. Слідство тривало, а підозрюваний, зі слів генерального прокурора, роками переховувався від українських правоохоронців.

Перебуваючи у статусі фігуранта кримінальної справи та під підозрою, Андрій Павелко повідомив у 2024 році, що він виїхав з України, скориставшись інвалідністю. Цей від'їзд відбувся попри те, що з 5 листопада 2025 року його вже розшукувало Міністерство внутрішніх справ України як особу, що переховується від органів досудового розслідування.

Затримання у Братиславі стало можливим завдяки злагодженій взаємодії українських правоохоронних органів із компетентними органами Словацької Республіки та ефективному використанню механізмів міжнародного правового співробітництва. Офіс Генерального прокурора вже офіційно розпочав процедуру екстрадиції підозрюваного.

До компетентних органів Словацької Республіки надіслано лист про намір звернутися із запитом щодо видачі Андрія Павелка, а також про застосування тимчасового арешту. Цей крок є черговим етапом у спробі повернути в Україну тих, хто намагається уникнути відповідальності за кордоном.

За даними unn.ua, Андрій Павелко очолював Українську асоціацію футболу з березня 2015 року до січня 2024 року. Протягом цього часу він неодноразово ставав фігурантом журналістських розслідувань і скандалів, які були пов’язані з фінансуванням будівництва заводів із виробництва штучних газонів, закупівлями обладнання за завищеними цінами та співпрацею з офшорними структурами.

Починаючи з 2018 року, Андрій Павелко був фігурантом низки кримінальних проваджень, що стосувалися діяльності Української асоціації футболу. Однією з найрезонансніших стала справа щодо будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів. За версією слідства, під час реалізації цього проєкту було завдано збитків УАФ на 26,5 мільйона гривень.

У червні 2023 року Шевченківський районний суд Львова взяв його під варту. У лютому 2024 року Львівський апеляційний суд звільнив його з-під варти, де він перебував понад 8 місяців. У квітні 2026 року Офіс Генерального прокурора передав до суду обвинувальний акт щодо Павелка та колишнього генерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького. Їх обвинувачують у заволодінні майном в особливо великих розмірах, відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, а також службовому підробленні.

«Для цього укладалися фіктивні договори на постачання морепродуктів, елітних сортів чаю, кави та електрообладнання, які існували лише на папері. Гроші були виведені, а Федерація футболу України та її регіональні осередки зазнали багатомільйонних збитків», – повідомив Руслан Кравченко.

«Мною скеровано до компетентних органів Словацької Республіки лист про намір звернутися із запитом про видачу цієї особи, а також про застосування тимчасового арешту», – зазначив генпрокурор.

«Ми й надалі будемо повертати в Україну тих, хто роками вважав, що за кордоном можна сховатися від закону», — наголосили в повідомленні Офісу Генерального прокурора.

Справа Андрія Павелка, яка тягнеться роками, продовжує розвиватися, демонструючи рішучість українських правоохоронців у боротьбі з корупцією та поверненні тих, хто намагається уникнути відповідальності. Незалежно від того, де ховатимуться фігуранти, механізми міжнародної співпраці продовжуватимуть діяти, а законність — перемагати.