Завдяки Україні всі закохані в дрони, але лише безпілотниками перемогу не отримати — Politico

Україна поступово змінює хід повномасштабної війни, розпочатої РФ 2022 року. Українці роблять це різними способами, але найбільше захоплення викликає розумне та швидке використання дронів, пише Елізабет Бров для Politico. Підхід України викликав настільки велике захоплення, що в деяких колах дрони почали рекламувати як «чудо-зброю» для європейських країн-членів НАТО, ніби трансформувати оборону країни можна виключно за допомогою безпілотників. Та це не так, хоча дрони й не є другорядними гравцями.

У виданні зазначають, що ентузіазм щодо дронів цілком зрозумілий. За даними Kyiv Post, лише 9 липня «Україна заявила, що за ніч завдала ударів по 14 російських суднах в Азовському морі, зокрема по 12 танкерах, які, як стверджується, належать до «тіньового флоту» Москви, що перебуває під санкціями. Командувач Силами безпілотних систем України повідомив, що загалом за останні 96 годин вдалося вражено 35 суден, а українські сили також завдали ударів по 45 військових об’єктах в окупованому Криму та на півдні України».

Складається враження, ніби українські безпілотники є всюди. І Україна не лише використовує їх для ураження російських цілей без величезних людських втрат, як, це могло б бути при застосуванні ракет, а й здатна робити це на величезних відстанях.

Дрони вражають російські судна «тіньового флота» в Чорному та Середземному морях. Дрони вражають російські нафтопереробні заводи, нафтові термінали в Балтійському морі. Безпілотники постійно створюють проблеми для російських збройних сил і вже вражали саму Росію. На початку цього місяця вони навіть завдали удару по нафтопереробному заводу в Сибіру.

Насправді українські дрони стали настільки успішними, що викликають дедалі гучніші заклики до європейських членів НАТО перенести свою увагу на цю переважно невелику й дешеву зброю. Мовляв, подивіться, як дрони допомогли Україні змінити хід війни! Скільки можна досягти за відносно невеликих витрат! Дрони — це майбутнє! Наші уряди відстають від часу! Ось так звучить ця аргументація. Але хоча дрони, безперечно, є частиною майбутнього ведення війни, вони все ще перебувають на експериментальному етапі й не мають чітких правил застосування.

Більше того, Росія також використовує дрони, які інколи порушують повітряний простір НАТО. Російські війська регулярно саботують польоти українських дронів, змушуючи їх збиватися на територію НАТО.

Звісно, члени НАТО теж мають дрони — і планують придбати ще більше. 

«Україна справді прискорила наш технологічний розвиток. Вона також привернула увагу широкої громадськості до дронів. Збройні сили Швеції, як і збройні сили інших країн НАТО, постійно проводять навчання з використанням дронів та проти них. Але іноді має статися якась масштабна або надзвичайна ситуація, щоб події розвивалися стрімко. Саме це ми спостерігаємо зараз», — сказала авторці начальниця Об’єднаного оперативного штабу Швеції віцеадмірал Ева Скоог Хаслум.

Але ця скромна, та водночас грізна зброя — це не «чудо-зброя».

«Слід пам’ятати, що Україні вдалося… відтіснити російський Чорноморський флот від західної частини Чорного моря, а це означає, що українці можуть підтримувати своє цивільне морське судноплавство. Однак українцям не вдалося самостійно взяти під контроль Чорне море, оскільки вони не мають власного флоту», — зазначив Ганс Гранлунд, щойно відставний шведський військово-морський офіцер, який на початку війни обіймав посаду військового аташе в Україні.

Більшість повітряних дронів нагадують комарів: вони маленькі і жалять, а також вони одноразові й легко замінні, рухаються роями. Але жалити й виводити з ладу супротивника — не єдиний обов’язок збройних сил.

Наприклад, дрони не усувають потреби у кораблях. У Балтійському морі країни НАТО мають бути здатними не лише завдавати шкоди російським суднам — вони також мають транспортувати війська та постачання до країн Балтії та Фінляндії. І це лише у морській сфері. Та якщо уявити відбиття нападу з суші переважно за допомогою дронів, то таким способом можна завдати болючих втрат агресору, але самі лише безпілотники не принесуть перемоги.

Звісно, дрони — це не лише наступальна зброя. Вони можуть виконувати й логістичні завдання. Але безпілотники мають бути частиною загального арсеналу країни — саме тому Україна використовує цілий спектр інших видів зброї та постійно просить своїх союзників про додаткові поставки. На саміті НАТО в Анкарі на початку цього місяця президент України Володимир Зеленський навіть домігся від президента США Дональда Трампа згоди на те, щоб Україна могла виробляти американські ракети Patriot за ліцензією.

Цього місяця дискусія щодо того, що саме є оптимальним рівнем використання дронів, набула драматичного повороту в самій Україні, коли Зеленський звільнив популярного міністра оборони Михайла Федорова. Причиною звільнення,як повідомлялося, були суперечки з тодішнім головнокомандувачем Збройних Сил України генералом Олександром Сирським. Федоров виступав за дуже широке використання дронів, тоді як Сирський віддає перевагу суто традиційним методам ведення війни. Ознакою часу стало те, що за кілька днів Зеленський звільнив і Сирського.

Для більшості країн найкраще рішення лежатиме десь посередині між позиціями Федорова та Сирського, вважає авторка. Вони також мають пам’ятати, що на кожну нову зброю, яку винаходять, супротивник розробляє таку, що може її перевершити.

«Нові технології з’являтимуться постійно; це відбувається дедалі швидше. Майбутнє, в якому ми не побачимо появи протидії дронам у широких масштабах, є абсолютно немислимим. Високоенергетична мікрохвильова зброя та лазерна зброя, яким «лише» потрібна енергія для заряджання, ймовірно, стануть одними з найефективніших засобів протидії. Ось чому, наприклад, фрегати є незамінними у морській сфері. Високоенергетичну зброю не можна заряджати де завгодно. Кораблі для цього підходять ідеально», — пояснив Скуг Хаслум.

Однак віра в дрони, яка лише зростає, створює серед деяких коментаторів та широкої громадськості цілком реальну дилему для політиків та збройних сил, оскільки вони стикаються з таким наративом: Україна змогла змінити хід війни на свою користь, використовуючи дрони, виготовлені власними силами й до того ж за мізерний бюджет. Тому витрачати кошти на більш традиційне озброєння — це старомодно і є марнуванням грошей платників податків. Це небезпечна теза, наголошує Елізабет Бров.

Військова техніка з кожним днем стає дедалі досконалішою та взаємопов’язанішою. Дрони є надзвичайно корисною складовою цього комплексу, але й їх можна обійти, оскільки технології продовжують розвиватися.

«Дрони мають бути природною складовою всієї нашої військової системи — як датчики, як носії озброєння та як логістичні системи. Чим більше впроваджуються можливості взаємодії, цифровізація та штучний інтелект, тим ширше можна використовувати ці системи. Але ми не можемо масово виробляти дрони й складати їх на зберігання; тоді вони застаріють саме тоді, коли їх потрібно буде застосувати. У цьому полягає стрімкий розвиток технологій», — азначив Скуг Хаслум.

Раціональне розпорядження коштами платників податків завжди має бути першою заповіддю державного службовця. Але якщо ми створимо дискусію, в якій перебільшена віра в дрони змусить політиків неохоче обґрунтовувати законні оборонні потреби, переможцем буде лише один: Росія, підсумувала авторка.

Раніше Зеленський раніше заявляв, що Україна має далекобійні безпілотники, здатні долати понад 3 тис. км, а також неодноразово наголошував на необхідності масштабувати виробництво сучасних ударних систем разом із міжнародними партнерами. Одним із ключових напрямків є підготовка угоди Drone Deal зі США, яка передбачає поглиблення технологічної співпраці у сфері безпілотників.

Київ також раніше пропонував Вашингтону організувати спільне виробництво українських дронів у США, а паралельно розширює кооперацію з європейськими країнами у виробництві безпілотників, масштабуючи випуск таких систем за межами України.