Мобілізація по-новому: які зміни готує Драпатий та що буде з ТЦК і "бусифікацією"

Новий головком Драпатий та в.о. міністра оборони Хмара отримали мандат на реформування ТЦК. Яких змін слід очікувати та що чекає на систему.

Про що йдеться у матеріалі:

Зміна вищого військового керівництва України запустила хвилю дискусій навколо майбутнього територіальних центрів комплектування та системи мобілізації загалом. Новий головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий і в.о. міністра оборони Євгеній Хмара отримали від президента чіткий мандат - закрити небо та навести лад у мобілізаційних процесах, які роками викликають найбільше суспільного напруження.

Главред з'ясував, яких змін очікувати від реформи ТЦК і мобілізації за нового керівництва Міноборони та Генштабу.

Які завдання Зеленський поставив перед Драпатим і Хмарою

Президент наголосив, що зміна керівництва Збройних сил та Міністерства оборони не означає зміни стратегічних цілей. За його словами, ті виклики, які стояли перед попереднім керівництвом оборонного сектору, повністю залишаються актуальними і для нової команди. Йдеться не лише про ситуацію на фронті, а й про внутрішні зміни в системі мобілізації та діяльності ТЦК.

"Безумовно і Драпатому, і Хмарі, їм прийдеться виконати те головне завдання на сьогодні після довгої втомливої війни для всіх. Завдання, які ставив я і Федорову, і Сирському... Питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації", - заявив Володимир Зеленський.

Президент також підкреслив, що ці напрямки не можуть реалізовуватися окремими посадовцями або окремими структурами. За його словами, ефективність можлива лише за умови командної роботи між Генеральним штабом, Міністерством оборони та іншими органами державної влади. Він звернув увагу, що попередньому керівництву не вдалося сформувати настільки ефективну взаємодію, яка була б достатньою для реалізації комплексних реформ.

"Все це, поки не закінчиться війна, прийдеться робити разом, в союзі. На жаль, такого союзу не сталось раніше", - сказав Зеленський під час пресконференції з премʼєр-міністром Ірландії Мартіном, яку транслював Офіс президента України.

Як можуть реформувати ТЦК та СП

Членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки Ірина Фріз вважає, що прихід Михайла Драпатого може стати шансом для запуску давно анонсованої модернізації системи територіальних центрів комплектування. На її думку, новий головнокомандувач добре обізнаний із внутрішніми проблемами цієї структури, а тому здатний запропонувати більш ефективну модель її роботи.

"Ми пам'ятаємо, що свого часу Михайло Драпатий подавав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ через безлад, який відбувався. Я сподіваюсь, що перебування Михайла Драпатого на посаді головнокомандувача і володіння всією інформацією щодо проблем ТЦК, можливо, посприяє тому, що буде розпочата реформа структури. Це може бути переведення ТЦК у більш цифровий формат, щоб вони у першу чергу займалися веденням реєстру", - розповіла Ірина Фріз в коментарі ТСН.ua.

Вона зазначила, що ще раніше обговорювалися варіанти передачі частини функцій ТЦК іншим державним органам. Зокрема, розглядалася можливість вивести територіальні центри комплектування з підпорядкування Сухопутних військ та підпорядкувати їх Міністерству оборони. Крім того, значно більшу роль у процесі мобілізації, на її думку, повинні отримати органи місцевого самоврядування, що вже передбачено чинним законодавством.

Окремо парламентарка звернула увагу на необхідність повністю переглянути практику так званого "вуличного оповіщення".

"Воно повинно бути мінімізовано до перевірки документів патрулями поліції. Якщо у людини немає оновлення в додатку "Резерв+"… то такий громадянин може бути доставлений до ТЦК для встановлення всіх обставин. Не потрібно у людей забирати телефони, не потрібно принижувати, не потрібно затримувати у протиправний спосіб. Дискредитація військових - це моральний злочин проти людей, які боронять державу під час війни", - наголосила Фріз.

Чому реформа мобілізації застрягла

Військова омбудсманка наголосила, що попри численні презентації та робочі зустрічі реальних результатів реформування мобілізаційної системи за попереднього керівництва Міністерства оборони досягнуто не було. За її словами, офіс омбудсмана регулярно подавав свої пропозиції, однак вони так і не були реалізовані.

В ефірі Радіо свобода вона підкреслила, що президент неодноразово ставив завдання щодо реформи, але жодна з команд Міноборони не довела справу до практичного результату.

"Це починається з таких елементарних речей, як навести порядок у системі "Оберіг", тому що там дуже часто дубльовані дані. Близько 20%, якщо не помиляюсь, це ті, хто уже служить у війську. Ми, як Офіс військового омбудсмана, надавали попередньому міністру Михайлу Федорову та ще попередньому Денису Шмигалю пропозиції по реформуванню ТЦК. Але протягом цього часу ми не побачили жодних дієвих рухів, окрім якихось декларативних заяв", - сказала Решетилова.

Омбудсманка додала, що спільне бачення необхідності змін у команди Федорова було, проте процес забуксував саме на етапі організації та впровадження.

"Мені здається, що вперше я прийшла до команди міністра десь у лютому, і ми бачили презентації їхніх ідей, як будуть реформовані ТЦК. Ми на наради ходили як на роботу щодо цієї реформи. І кожен раз ми чули одне і те саме - ми не бачили руху у впровадженні цієї реформи. Це факт: за пів року не просунулись у реформі мобілізації навіть на пів кроку", - підсумувала Решетилова.

Чому не погодили передачу функцій ТЦК поліції

Членкиня парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик переконана, що відсутність результату не означає, що команда колишнього міністра оборони Михайла Федорова не працювала над реформою мобілізації. За її словами, відповідний проєкт був підготовлений та презентований у Верховній Раді, однак його реалізація зіткнулася з опором тодішнього очільника МВС Ігоря Клименка. Саме через це масштабні зміни, які могли суттєво змінити роботу ТЦК, так і не були запроваджені.

"Федоров приходив на комітет з нацбезпеки зі своїм проєктом, а потім Клименко приходив до нас на правоохоронний комітет і казав "хелп", допоможіть, Федоров хоче передати нам функції мобілізації, а в ТЦК залишити лише супровід військовослужбовців, поранених і їхніх родин та облік. Функції доставки, розшуку - все це передати поліції. Клименко був проти", - розповіла Яцик в коментарі Телеграфу.

Депутатка також звернула увагу на те, що законопроєкт про кримінальну відповідальність працівників ТЦК за порушення під час мобілізації лежить у Раді роками без руху, попри готовність документа.

"У поліцейського як спецсуб'єкта є відповідальність за перевищення повноважень під час виконання службових обов'язків. А законопроєкт про кримінальну відповідальність ТЦК за порушення під час мобілізації лежить вже два роки. Він повністю готовий, але політичної волі прийняти його нема", - додала Яцик.

Чи зможе Михайло Драпатий реально реформувати мобілізацію

За словами Юлії Яцик, нинішній головнокомандувач Михайло Драпатий ще під час керівництва Сухопутними військами виступав із власними пропозиціями щодо зміни системи мобілізації. Вона стверджує, що ці ідеї були презентовані на найвищому рівні, однак реалізувати їх тоді не вдалося. Після кадрових перестановок реформа фактично зупинилася, а нове керівництво Сухопутних військ не продовжило відповідну роботу.

"Аналогічні тези, які казав раніше Федоров, озвучував і Драпатий, коли був командувачем Сухопутних військ. На одній з ТСК ми розглядали провал мобілізації. Драпатий сказав, що на Ставці презентував свою реформу мобілізації і через кілька днів його звільнили та поставили на командування Об’єднаних сил. Так реформа і не запрацювала", - зазначила Яцик.

Вона також стверджує, що одним із напрямків роботи Драпатого була боротьба з корупційними схемами у системі військового обліку. За словами депутатки, йому вдалося виявити окремі нелегальні механізми, за допомогою яких окремі громадяни уникали мобілізації. Саме тому вона припускає, що вже на новій посаді головнокомандувач може повернутися до реалізації власного бачення реформування мобілізаційної системи.

"Тому Драпатий точно буде тепер втілювати своє бачення. Він тоді вже наламав багато корупційних схем з "Оберігом". Наприклад, були окремі реєстри людей, які щомісяця носили гроші, щоб їх не мобілізували", - наголосила Яцик.

Чому нардепи сумніваються у швидкій реформі ТЦК

Після призначення нового військового керівництва серед народних депутатів немає єдиної думки щодо того, чи продовжиться реформа мобілізації. Частина парламентарів вважає, що кадрові перестановки можуть призвести до фактичного згортання змін, тоді як інші переконані, що президентське доручення зробить реформу одним із головних напрямків роботи нового очільника Міністерства оборони.

"Тепер такої реформи не буде. Якщо протести стихнуть, Хмара буде транзитним "пасажиром" на місяць, а потім його призначать постійно і тоді все. Можете забути про реформи. Це дуже ймовірний сценарій", - заявив співрозмовник "Телеграфу" у фракції "Слуга народу".

Водночас членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Ірина Фріз переконана, що зміна прізвищ у керівництві оборонного відомства не скасовує поставлених президентом завдань. На її думку, новий керівник Міністерства оборони незалежно від статусу повинен запропонувати власне бачення реформи, підготувати необхідні законодавчі зміни та забезпечити їх проходження через Верховну Раду за участю профільного комітету.

"Задача реформ поставлена президентом Зеленським. Відповідно, будь-хто на посаді міністра оборони це завдання повинен виконати. Тобто запропонувати бачення, внести зміни і прокомунікувати з парламентом, зокрема профільним комітетом. А це важливо, адже комітет здатен відкорегувати ті норми, які не будуть прохідними в залі", - пояснила Фріз.

Аби не витрачати час на розробку концепції з нуля, депутатка запропонувала команді Федорова зафіксувати вже напрацьоване у форматі окремого документа для наступників.

"На брифінгу Федорова я запропонувала йому та його команді оперативно зробити "Білу книгу", до якої внести всі напрацювання, навіть якщо вони ще не досконалі, і передати наступному очільнику Міноборони, щоб не витрачати час на розробку концепції і затвердження у президента. Федоров пройшов же ці кроки", - зазначила Фріз.

Втім, навіть за наявності політичної волі, депутатка від фракції "Голос" Соломія Бобровська застерігає від завищених очікувань щодо темпів роботи нової команди. Вона нагадала, що подібні пріоритети вже озвучував Федоров, проте так і не довів комунікацію з парламентом до логічного завершення.

"Можливо, це буде пріоритет, але ж це було і пріоритетом Федорова. Та він жодного разу не вийшов з комунікацією. У Хмари буде мільйон історій: треба розібратися з контрактами, партнери, комунікація, дрони, переведення, ефективність бригад. Це ж все буде нестися. Він входити в курс справ буде як мінімум місяць, якщо, звісно, залишиться на посаді", - зазначила Бобровська.

Чому примусова мобілізація залишиться неминучою

Голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Юрій Гудименко звернув увагу, що сучасна війна стрімко змінюється завдяки розвитку технологій, однак вирішальну роль на полі бою, як і раніше, відіграють військовослужбовці. За його словами, навіть максимальна роботизація фронту не дозволить повністю відмовитися від мобілізації.

"І в будь-якому разі зараз мобілізація, хочемо ми цього чи ні, буде значною мірою примусовою", - наголосив Гудименко в ефірі Radio NV.

Як тепер мобілізуватися добровольцям напряму без ТЦК

Паралельно з дискусіями про масштабну реформу мобілізації в Україні вже почали впроваджувати окремі зміни до механізму комплектування Сил оборони. Київський міський ТЦК та СП повідомив, що відтепер громадяни, які добровільно бажають долучитися до війська під час мобілізації, можуть оформлювати вступ безпосередньо через обрану військову частину без необхідності звертатися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Очікується, що такий підхід зробить процедуру швидшою та дозволить добровольцям самостійно обирати місце майбутньої служби.

"Новий механізм наразі діє для добровольців, які призиваються за мобілізацією. Для вступу на військову службу за контрактом продовжує діяти чинний порядок оформлення", - повідомили у Київському міському ТЦК та СП.

За новими правилами кандидат самостійно обирає вакансію у військовій частині, проходить співбесіду та після позитивного рішення командування подає заяву на проходження служби. Далі командир військової частини видає направлення на проходження військово-лікарської комісії, після успішного медичного огляду доброволець прибуває до місця служби для оформлення, а за необхідності проходить базову загальновійськову підготовку. Таким чином, основна взаємодія майбутнього військовослужбовця відбувається безпосередньо з військовою частиною, а не через ТЦК.

У територіальних центрах комплектування також повідомили про початок першого етапу трансформації системи контрактної служби. Військовослужбовці та цивільні отримали можливість укладати нові види контрактів, серед яких піхотно-штурмовий, бойовий та базовий. При цьому чинним військовослужбовцям більше не потрібно чекати завершення попередньої угоди - після підписання нового контракту старий автоматично припиняє свою дію. Серед ключових переваг нової системи називають чітко визначений строк служби тривалістю 14 або 24 місяці залежно від посади, гарантоване звільнення після завершення контракту незалежно від дії воєнного стану, відстрочку від повторної мобілізації після звільнення, а також збереження грошового забезпечення, бойових виплат і соціальних гарантій.

"Нові мотиваційні контракти дають військовослужбовцям зрозумілі умови проходження служби та визначені терміни її завершення", - наголосили у пресслужбі Київського міського ТЦК та СП.

Читайте також: