Ярослав Грицак: яким має бути наступний президент, щоб оточення працювало краще

Ярослав Грицак, відомий історик і публічний інтелектуал, поділився своїми роздумами щодо управлінського стилю, який має бути притаманний новому президенту України. Він не просто озвучив побажання, а й висловив свою думку про механізми функціонування державної влади, де найвища посадова особа не повинна бути єдиним джерелом усіх рішень.

На запитання ведучої LIGA.net про те, яким має бути управлінський стиль наступного президента, щоб сприяти зміцненню інституцій, Грицак дав чітку відповідь. Він наголосив, що майбутній лідер повинен вміти збирати навколо себе людей, які перевершують його в мудрості та досвіді, і не боятися їхніх думок чи рішень.

Основна теза історика була сформульована так: наступний президент має бути "достатньо лінивим". Важливо відзначити, що ця "лінь" не означає пасивність, а скоріше вміння дистанціюватися від мікроменеджменту, щоб дозволити своїй команді працювати ефективніше. Грицак провів паралель з експрезидентом Віктором Ющенком, але зазначив, що мова йде не про повне усунення від справ, а про створення умов для децентралізації відповідальності.

Грицак вважає, що майбутній керівник держави має делегувати повноваження своїй команді, дозволяючи їй командувати та працювати самостійно. Це означає, що президент не повинен перетягувати на себе всю славу чи всю відповідальність. "Він має оточити себе людьми, які мудріші за нього і який не боїться привласнювати думки. А вони це нормально сприймають. Не йдеться про особисте его, йдеться про певні розв’язки", — зауважив історик.

Такий підхід, на думку Грицака, є ключовим для формування сильних інституцій та ефективного ухвалення рішень. Він також оцінив нинішню модель управління Володимира Зеленського, зазначивши, що нинішній президент часто приймає всі рішення сам або через найближче оточення. Історик додав, що хороші експерти, яких він знає, залишаються поза владою.

Підсумовуючи свої думки, Ярослав Грицак наголосив на важливості вміння президента оточувати себе розумними людьми, рішення яких він готовий приймати за свої. Це вимагає від лідера не лише низького рівня егоцентризму, а й стратегічного бачення, де колективний інтелект переважує індивідуальні амбіції.

Раніше Ярослав Грицак також ділився своїми міркуваннями щодо термінів можливого перемир'я з Росією, припускаючи, що від початку перемовин до фактичного оголошення перемир'я може пройти значний проміжок часу. Його оцінки часто стосуються далекоглядних політичних та суспільних процесів, демонструючи глибоке розуміння історичних закономірностей.

Заяви Грицака про роль "лінивого" президента у контексті розбудови інституцій є частиною ширшої дискусії в українському суспільстві щодо моделі управління країною та децентралізації влади. Це питання стає особливо актуальним у світлі довгострокових перспектив повоєнної відбудови та європейської інтеграції України.

"Перш за все він (наступний президент) має бути достатньо лінивий. Ну, не тільки як Ющенко, який повністю відсторонився. Лінивий для того, щоб краще працювало оточення", – заявив історик Ярослав Грицак в інтерв'ю LIGA.net.

"Поки що я бачу, що всі розв'язки робить сам Зеленський. Часом йому вдається, часом – ні. Або його найближче оточення. Але ті експерти, яких я знаю, а це добрі експерти, вони поза владою", – зазначив Грицак.

Бачення Ярослава Грицака окреслює портрет президента, який більше нагадує диригента оркестру, ніж соліста, де успіх досягається завдяки злагодженій командній роботі та довірі до кожного інструменту. Такий підхід може стати основою для формування міцних інституцій та ефективного урядування в Україні, де лідер буде не лише ухвалювати рішення, а й створювати умови для цвітіння інтелектуального потенціалу своєї команди.