Рауль Кастро вперше за 30 років пропустив головний революційний мітинг Куби — WP

Економічна криза на Кубі поглиблюється через вихід іноземного бізнесу: країну залишають готельні мережі, авіакомпанії і платіжні системи Visa та Mastercard. На цьому тлі влада провела традиційний мітинг до 73-ї річниці нападу на казарми Монкада і Карлос Мануель де Сеспедес, який вважають початком революційної боротьби проти диктатора Фульхенсіо Батісти. Колишній президент Рауль Кастро вперше щонайменше за три десятиліття не з’явився на церемонії. Про це повідомляє The Washington Post.

На Кубі в неділю провели традиційний мітинг на честь однієї з найважливіших дат в історії революції. Водночас колишній президент країни Рауль Кастро помітно був відсутній на церемонії. Це сталося вперше щонайменше за останні три десятиліття. Жодних пояснень щодо відсутності 95-річного політика влада не надала.

Президент Куби Мігель Діас-Канель під час заходу зачитав привітальне послання Рауля Кастро до співвітчизників. Мітинг відбувся у східному місті Пінар-дель-Ріо. Щорічна церемонія присвячена подіям 26 липня 1953 року. Тоді брати Фідель і Рауль Кастро очолили напад на казарми Монкада та Карлос Мануель де Сеспедес у східній частині Куби.

Операція проти режиму колишнього диктатора Фульхенсіо Батісти завершилася невдачею. Однак саме її вважають початком революційної боротьби, що завершилася перемогою повстанців 1 січня 1959 року.

Востаннє Рауль Кастро з’являвся на публіці у червні. Тоді він був присутній на заході, присвяченому створенню Міністерства внутрішніх справ. До цього колишнього президента бачили 1 травня під час святкування Дня праці.

Рауль Кастро більше не обіймає жодних офіційних посад. Проте він зберігає значний символічний вплив у політичному житті Куби. Нещодавно його також назвали одним із учасників переговорів із США. Контакти відбувалися після запровадження Вашингтоном енергетичного ембарго проти острова.

Рано-вранці в неділю перед сотнями людей із кубинськими прапорами виступив Мігель Діас-Канель. У своїй промові він відкинув доповідь Державного департаменту США, оприлюднену минулого тижня. У документі Кубу звинуватили в тому, що вона протягом десятиліть керувала лівою шпигунською та пропагандистською мережею проти США і країн Латинської Америки.

"Щодня вони погрожують революції, а щотижня оголошують про нові санкції для кубинських компаній та чиновників", — заявив Діас-Канель.

У травні Раулю Кастро у США висунули звинувачення у вбивстві та інших злочинах. Йдеться про його ймовірну причетність до знищення двох цивільних літаків у 1996 році поблизу узбережжя Куби. Ці літаки експлуатували кубинські емігранти з Маямі. Уряд Куби категорично відкинув звинувачення американської сторони.

Нині країна переживає один із найгірших періодів у своїх історично напружених відносинах зі Сполученими Штатами. Президент США Дональд Трамп заявляв, що сподівається встановити контроль над островом після січневої атаки на Венесуелу. Ця країна впродовж десятиліть залишалася ключовим союзником Куби.

Вашингтон також запровадив нафтове ембарго. Воно фактично паралізувало кубинську економіку та посилило тиск на владу з вимогою змінити політичну й економічну модель.

"Куба стала жертвою холоднокровно прорахованого геноциду", — сказав Діас-Канель

Він звинуватив адміністрацію Трампа у проведенні політики максимального тиску та посиленого економічного удушення країни. Щоденні відключення електроенергії на Кубі тривають понад 20 годин. Через це скорочено робочі зміни, а промислове виробництво частково зупинилося.

На острові також загострився дефіцит води та медикаментів. Куба вже п’ять років переживає важку кризу. Її поглибили попередні американські санкції та внутрішня фінансова реформа, яка спричинила різке зростання інфляції.

На тлі погіршення економічної та фінансової ситуації країну залишають великі міжнародні компанії. Серед них — іспанська мережа готелів Meliá. З острова також пішли платіжні системи Visa і Mastercard. Авіакомпанії Air Canada та Air France також припинили або скоротили роботу на кубинському напрямку.

Нагадаємо, що на тлі різкого загострення відносин зі США кубинські посадовці обговорювали можливість застосування російських та іранських дронів проти американських цілей. За даними розвідки, серед потенційних об’єктів називали базу в Гуантанамо, військові кораблі та штат Флорида. Із 2023 року Гавана отримала понад 300 безпілотників і розмістила їх у стратегічних районах острова. Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту на Кубу застеріг місцеву владу від участі у бойових діях.