Спека й авто: щоб поїздка не перетворилася на загрозу для здоров’я

Хвилі аномальної спеки цього літа спонукають нагадати: в таку погоду зі зручного й комфортного засобу пересування автомобіль може перетворитися на небезпечний для життя і здоров’я. Коли надворі лише 25 °C, у салоні припаркованого на сонці авто температура вже за пів години може підвищитися до 45 °C, а за годину — сягнути 60 °C. А під час такої аномальної спеки, яку ми переживаємо цього літа, коробка автомобіля вже за 15–30 хвилин нагрівається до 60–70 °C.

З особистого досвіду лікаря в минулому: коли у серпні вимірювали температуру повітря в салоні безвідмовного коника швидкої допомоги — темно-зеленого УАЗика, — градусник показував 76 °C! Звісно, 1988 року про таку розкіш, як кондиціонер в авто, ми навіть не чули.

Окремі деталі, такі як кермо й панель приладів, можуть нагріватися до 70 °C, а металічні деталі — до 80 °C. Контакт із ними голіруч може спричинити опіки, як і контакт шкіри з розпеченою оббивкою шкіряних сидінь і навіть із ременями безпеки.

Щороку в різних країнах фіксують трагічні випадки смерті малюків, забутих або залишених ненадовго в автомобілі. Навіть за короткий час перегрівання може стати фатальним для дітей, особливо раннього віку, у яких терморегуляція недосконала.

Для дітей і домашніх тварин температура 40–45 °C у салоні є критичною.

Ніколи не залишайте їх в автомобілі, запаркованому на сонці, навіть ненадовго.

Спека є стресором для водіїв і пасажирів. Уже коли температура в авто підвищується до 27 °C, у водія прискорюється серцебиття, слабшає концентрація та зменшується здатність до миттєвої реакції. За нещодавно опублікованими даними визнаної експертної організації з автомобільної галузі в Німеччині Gesellschaft für Technische Überwachung (GTÜ) та одного з найбільших автомобільних клубів Allgemeiner Deutscher Automobil-Club (ADАС), підвищення температури в салоні впливає на стан і самопочуття водія, збільшуючи ризик аварій та нещасних випадків. Так, коли температура всередині автомобіля зростає від 25 до 35 °C, ймовірність потрапити в аварію збільшується на 20%. Експерти стверджують, що поведінка водія під час керування транспортним засобом у спеку така сама, як і за наявності 0,5 проміле алкоголю в крові. Зазначимо, що це показник легкого ступеню сп’яніння (приблизно як після вживання 100 г горілки). Людині в такому стані важче оцінювати відстань до об’єктів і розрізняти рухомі фігури, в неї може звужуватися поле зору й порушуватися координація.

Колір автомобіля має значення. Хоча ми закономірно звикли думати, що темні авто нагріваються більше й швидше, це стосується їхньої зовнішньої поверхні. Справді, згідно з дослідженням ADАС, поверхня чорної машини в тому самому місці у полудень того самого дня нагрівалася до 65 °C, тоді як білої — лише до 44 °C. Водночас різниця температур у салоні виявилася маловідчутною — лише кілька градусів.

Натомість колір запаркованих автомобілів має велике значення для довкілля. Португальські вчені провели експеримент, який показав, що темні машини «нагрівають» середовище поруч із ними значно більше, ніж світлі. У звичну для Лісабона спеку (36 °C) температура повітря над чорним автомобілем, що стояв на сонці кілька годин, виявилася майже на 4 °C вищою, ніж над поверхнею асфальту, тоді як над білим практично не відрізнялася від температури над покриттям дороги. Білий лак віддзеркалював до 85% сонячних променів, тоді як чорний, навпаки, поглинав їх майже повністю й швидко повертав у довкілля у вигляді інфрачервоного випромінювання. Якщо ж автомобілів тисячі, тепло від їх нагрівання сумується й посилює так званий ефект теплового острова, коли міські райони зі щільною забудовою та купою асфальту, бетону й скла нагріваються набагато інтенсивніше, ніж їхнє оточення, і не встигають охолонути вночі. Останніми роками нічна температура у мегаполісах (Лондоні, Парижі, Нью-Йорку) щонайменше на 4–5 °C вища, ніж на околицях.

Не лише температура у салоні становить небезпеку. Фахівці ADАС, що об’єднує понад 20 мільйонів людей у Німеччині та Європі, застерігають: певні предмети, що зберігаються в автомобілі, можуть становити загрозу для здоров’я і навіть життя. Передусім це легкозаймисті рідини чи гази — деякі з них можуть вибухнути за температури 50 °C.

Небезпечними можуть бути звичні предмети: мийні засоби, дезодоранти, антифриз та розморожувач, що залишились із зими, тощо. І навіть газовані напої, незалежно від тари (скло, бляшанки, пластик). За високих температур тиск у закритій ємності підвищується, й у кращому разі її вміст просто проливається, забруднюючи все навкруги або пошкоджуючи техніку. У гіршому ж — імпровізована граната вибухає з розлітанням шматочків скла або пробки, і добре, якщо не під час маневру чи просто в обличчя.

Крім того, у разі проливання / вибухання таких хімічних продуктів, як антифриз, салон може наповнитись отруйними газами. Американські пожежники попереджають: навіть звичайні прозорі пляшки з рідиною, залишені в машині, можуть стати причиною займання. Коли на них падає сонячне проміння під певним кутом, вони перетворюються на подобу лінз і підпалюють матеріал під ними (папір або тканину). Напевне, історія про флот під Сиракузами, підпалений Архімедом за допомогою дзеркал і сонця, таки може відображати реальні події другого століття до нашої ери.

Вибухонебезпечними у разі тривалого перебування на сонячному світлі можуть стати й електронні прилади — мобільні телефони, павербанки та інші пристрої з літієвими акумуляторами. І, звісно, не забувайте здобуті зі шкільного курсу фізики знання: предмети під час нагрівання розширяються. Паливо (бензин або дизель) із наповненого «під зав’язку» бака, особливо якщо автомобіль стоїть у спеку на сонці, може вилитись із нього, і це матиме неприємні наслідки.

Небезпечно для здоров’я та гаманця. Не слід залишати у запаркованому на сонці автомобілі:

— Медикаменти. Більшість із них не розрахована на використання за високої температури, особливо інсулін, антибіотики, протиастматичні засоби тощо.

— Електронні пристрої (смартфони, планшети, ноутбуки). Коли їхні акумулятори перегріваються, вони можуть вибухнути чи загорітися. Крім того, перебування у спекотному салоні впродовж тривалого часу може пошкодити компоненти цих недешевих пристроїв і суттєво скоротити строк їх роботи. Потурбуйтесь, аби вони принаймні лежали в місцях, захищених від прямого сонячного проміння.

— Продукти харчування. Всі залишені без портативного холодильника свіжі продукти, що швидко псуються (м’ясо-молочні, риба, яйця) у спеку швидко перетворюються на небезпечні або неїстівні. Призначені для тривалого користування консерви можуть здутися чи навіть вибухнути (знов-таки з наслідками).

— Вироби з воску або пластику (наприклад, дитячі іграшки та воскова крейда для малювання) можуть розплавитися й спричинити опіки чи просто забруднити сидіння.

— Аерозолі будь-якого призначення у балончиках (дезодоранти, спрей від комах, лак для волосся) можуть вибухнути.

— Прикраси та дорогі окуляри. Від високої температури вони можуть зіпсуватись, а ремонт влетить у копієчку.

Поради щодо пасивного й активного захисту:

— якщо це можливо, паркуйтесь у тіні;

— плануйте тривалі подорожі в нічні, ранні ранкові та пізні вечірні години;

— вимикайте двигун у дорожніх корках.

Засоби потенційного зменшення температури в салоні (перелік за зниженням їхньої ефективності):

— напівтент — чохол, що закриває верхню половину та переднє, заднє й бокове скло авто. Різниця нагріву всередині накритого й незахищеного  автомобіля — 10 °С;

— сонцезахисна фольга зовні на вітровому склі;

— внутрішні сонцезахисні козирки;

— тонування бокового й заднього скла (майже не знижує температуру повітря в салоні, проте зменшує нагрів задніх сидінь і затримує ультрафіолет, що важливо у далеких поїздках із дітьми. Плюс уповільнює старіння інтер’єру машини;

— світла тканина для накривання панелей приладів, дитячих крісел (особливо темних).

До того, як вирушати в дорогу. Якщо автомобіль, запаркований на сонці, викликає асоціацію з духовкою, не слід поспішати. За можливості забезпечте протяг, відчинивши на кілька хвилин усі дверцята, вікна, багажник і люк у даху. Або ж можна використати передні дверцята як віяло, відчиняючи й зачиняючи їх, аби швидше витіснити гаряче повітря. Лише потім слід вмикати кондиціонер. У щасливих власників сучасних моделей машин є можливість дистанційно вмикати кондиціонер заздалегідь через застосунок.

Тиск у шинах. Регулярно перевіряйте його з вимірюванням на холодних шинах — або перед поїздкою, або невдовзі після запуску двигуна. Це особливо важливо влітку: тиск у шинах під час роботи в теплу погоду зростає значно більше, ніж у холодну. Перевірка на відповідність рекомендаціям виробника перед тим, як вирушити вранці, гарантує вашу безпеку й дає змогу запобігти нещасним випадкам у дорозі.

Кондиціонування має бути оптимальним. Улітку і люди, й автомобілі потребують охолодження. Сучасні авто здебільшого оснащені системою кондиціонування повітря. В ідеалі ще до початку теплих місяців слід перевірити рівень охолоджувальної рідини та систему на наявність видимих ​витоків, а також оглянути й очистити кондиціонер.

Однак надмірне охолодження не тільки потребує значних енерговитрат, а й створює навантаження на кровоносну систему, особливо в момент виходу з автомобіля з кондиціонером надвір. Це може обернутися проблемами з кровообігом і застудою. Фахівці ADAC радять, вирушаючи в дорогу, відчинити всі вікна й увімкнути вентиляцію на повну потужність, і лише за 100–150 метрів зачинити їх і увімкнути кондиціонер. Це допоможе «витіснити» гаряче повітря із салону.

Найкомфортнішою є температура 22–24 °C. Не слід направляти потік холодного повітря безпосередньо на обличчя чи тіло. Охолоджене повітря має рівномірно поширюватись усередині автомобіля, щоб не спричинити спазмів м’язів чи застуди у водія та пасажирів.

Бережіть себе!

Використано дані спеціалізованих порталів ADAC та GTU.