Красиве, проте забуте українське слово "погіддя": що воно насправді означає

Лексема збереглася у словниках і творах українських письменників, а поряд із нею - ще кілька рідковживаних слів про стан неба.

Ви дізнаєтеся:

Слово "погіддя" означає ясну, сонячну й безвітряну погоду, а в переносному значенні - душевний спокій, внутрішню гармонію та світлий настрій. Попри милозвучність, воно майже вийшло з активного мовлення сучасних українців пише 24 Канал.

Лексема походить від прикметника "погідний" - ясний, безхмарний, спокійний. Спершу нею називали передусім лагідну, приязну погоду, а згодом значення розширилося й почало охоплювати стан неба загалом. У словниках можна натрапити і на паралельний варіант - "погоддя".

Від Нечуя-Левицького до Боккаччо

Українська література зберегла десятки контекстів, у яких це слово працює не як термін, а як інструмент створення атмосфери.

"Було тихе осіннє погіддя...", - писав Іван Нечуй-Левицький.

Схожий прийом використовував і Панас Мирний, у якого лексема відкриває опис спокійного дня: "Стояло погіддя, ясне й тепле...".

Натомість у Наталі Королевої слово звучить у зовсім іншому регістрі - як частина звернення до вищих сил.

"Сило таємна! Дай лихо пріч. Пішли погоддя, плодь і сить!" - шепоче Ясонь.

Микола Олійник вживав цю форму у побутовому протиставленні - щоденні заняття залежали від того, що діялося за вікном.

"У хляпавку - її тут не бракувало - сиділи вдома, читали або писали листи, в погіддя гуляли, переважно за містом, над Черемошем, у горах", - зафіксував письменник.

Побутувало слово й у перекладній літературі. "Дождавшися мореплавці погоддя, розіп'яли вітрила, вийшли з Олександрійського порту і пливли скількись день щасливо", - так звучить фрагмент Джованні Боккаччо в перекладі Миколи Лукаша.

Слова, які описують і небо, і людину

Поряд із "погіддям" у мові є дієслова, що фіксують саму зміну - потепління й прояснення: розпогодилося та випогодилося. Їхня особливість у подвійній адресації: вони однаково доречні щодо атмосферних явищ і щодо людини.

У першому значенні йдеться про настання ясної погоди. У другому - про те, як хтось позбувається похмурого вигляду, переймається добрим настроєм і веселішає.

Мовну скарбничку доповнять і легіт - ледь відчутний теплий вітерець, та осоння, український відповідник до "сонцепеку".

Цікаве по темі: