Проти США планували використати хімічну зброю: де і коли це мало статися

Історик Пітер Мур знайшов цей 23-сторінковий документ у Національному архіві Шотландії під час дослідження біографії Кокрейна. Написаний його секретарем у 1844 році, він містить рукописні доповнення та виправлення, які приписуються Кокрейну, пише Arkeonews.

Кокрейн пропонував спалювати сірку та інші горючі матеріали на борту спеціально підготовлених суден. Вітер мав би потім нести утворений дим і токсичні випари в бік ворожих кораблів, фортів або прибережних позицій. Мета полягала в тому, щоб вивести з ладу моряків і захисників або змусити їх покинути свої позиції, а не знищити їх гарматним вогнем.

Згідно з документом, Кокрейн розробив цю ідею після відвідин Сицилії у 1811 році, де він побачив небезпечні гази, що утворювалися під час видобутку сірки. Пізніше він представив цю пропозицію таємному комітету, до складу якого, як повідомляється, входили високопоставлені військові чиновники, герцог Йоркський та принц-регент, який згодом став королем Георгом IV.

Комітет визнав цей метод потенційно таким, що йому важко протистояти, але побоювався, що вороги Британії можуть скопіювати його та застосувати подібну зброю проти британських колоній. Кокрейну було наказано зберігати проєкт у таємниці.

Війна 1812 року наблизила цей план до можливого застосування. Дядько Кокрейна, віце-адмірал Олександр Кокрейн, став головнокомандувачем британських військово-морських сил у Північній Америці. Томаса Кокрейна призначили його прапорним капітаном, і від нього очікували, що він очолить корабель "HMS Tonnant". Пізніше він стверджував, що його дядько мав намір застосувати цю зброю, якщо військові обставини це дозволять.

Ціль, на яку планувалося нанести удар, залишається невідомою. Серед можливих варіантів називали Нью-Йорк, Балтімор та Новий Орлеан, але збережений запис не підтверджує жодного з них як остаточної цілі.

Кокрейн так і не отримав можливості застосувати цю зброю. У 1814 році його засудили у великій справі про шахрайство на Лондонській фондовій біржі, звільнили зі служби у флоті та не допустили до приєднання до північноамериканського флоту.

Токсичні речовини використовувалися у військових діях набагато раніше. Археолог Саймон Джеймс стверджував, що перські війська, ймовірно, спалювали сірку та бітум під час облоги Дура-Европоса близько 256 року н. е., утворюючи дим, який вбив римських захисників.

Більше ніж за століття до того, як отруйний газ набув сумної слави на полях битв Першої світової війни, Кокрейн уже розмірковував над тим, як кораблі могли б розповсюджувати токсичні випари над позиціями ворога. Хоча його зброя так і не була застосована в бою, проте сама ідея була надзвичайно близькою до того, що стало реальністю пізніше.

Інші новини науки

• Вчені виявили, що висихання Аральського моря має неочікувані наслідки. За оцінками дослідників, у період з 1960 по 2022 рік оголене дно озера вивільнило близько 204 мегатонн вуглекислого газу.
• У останні роки існування Західної Римської імперії зовнішній вигляд став чимось більшим, ніж просто питання моди. На початку V століття імператорський уряд запровадив правила, що регулювали, як люди мали одягатися та укладати волосся в межах Риму.