Археологи знайшли в Туреччині 3500-річну печатку та християнський амулет

Археологи під час розкопок у Туркменському Карахюку в центральній Туреччині виявили два унікальні артефакти, які розділяють майже дві тис. років. Йдеться про кам'яну печатку віком близько 3500 років і християнський амулет пізньоримського періоду із золотим листом, який, ймовірно, містить біблійний текст.Дослідники встановили, що печатка має напис ієрогліфічним лувійським письмом, а всередині мідного амулета зберігався золотий лист завтовшки приблизно 0,1 міліметра. Науковці припускають, що на ньому викарбувано уривок із Біблії, хоча текст ще не оприлюднили повністю, повідомляє Arkeo News.На думку археологів, знахідки відображають різні етапи розвитку поселення. Лувійська печатка свідчить про існування організованої адміністративної системи у пізню бронзову добу, тоді як амулет демонструє особисті релігійні практики християнської громади IV-V століть нашої ери.Амулет знайшли у невеликій мідній посудині. Археологи вважають, що він належав дитині та використовувався як оберіг від хвороб, нещасть або інших загроз. Подібні амулети із молитвами чи біблійними текстами були поширені в пізньоримському світі. Їхні власники вірили, що священні слова забезпечують божественний захист."Його захисна роль нагадує сучасні амулети від пристріту. Такі знахідки є дуже рідкісними. Раніше один подібний екземпляр знайшли в Німеччині", — зазначила співдиректорка розкопок Мікеле Рюзгар Масса.Науковці ще не визначили, який саме біблійний уривок містить золотий лист. Подальші дослідження мають показати, чи пов'язаний текст із темами зцілення, захисту або дітьми.Іншим важливим відкриттям стала кам'яна печатка з ієрогліфічними лувійськими знаками. Разом із нею археологи виявили дві мідні та одну глиняну печатки. На кам'яному артефакті зазначені особисте ім'я та офіційний титул.Ім'я прочитали як Курунті-зіті. Воно пов'язане з божеством Курунтою, відомим у хеттських і лувійських релігійних традиціях. Хоча власник печатки, ймовірно, не належав до найвищого рівня влади, наявність титулу свідчить про існування розвиненої адміністративної системи в Туркменському Карахюку.Археологи вважають, що печатки використовували для засвідчення документів, товарів і контейнерів. Глиняні відбитки підтверджують існування системи обліку та адміністративного контролю. На думку дослідників, приблизно у 1500–1400 роках до нашої ери поселення було великим адміністративним центром.Туркменський Карахюк уже здобув міжнародну увагу після відкриття монументального напису ієрогліфічним лувійським письмом під час попередніх досліджень. Курган розташований на стратегічно важливій рівнині Конья, яка в давнину поєднувала різні політичні та культурні регіони Анатолії.Археологи досліджують п'ять ділянок кургану. Пам'ятка охоплює культурні шари від бронзової та залізної доби до елліністичного періоду й пізньої античності. Лувійська печатка та християнський амулет стали яскравими свідченнями цієї багатовікової історії, від державного управління бронзової доби до особистих релігійних традицій пізньої античності.