"Чи справді Україна та її еліти хочуть у ЄС?": віцепрем'єр Польщі висловив сумніви

Віцепрем'єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вважає, що переговори про вступ України до Європейського Союзу триватимуть ще багато років. На його думку, найскладнішим етапом стане виконання вимог у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, а також готовність української влади працювати за правилами ЄС.

Про це він заявив в інтерв'ю Wirtualna Polska.

Найважчий кластер

За словами Косіняка-Камиша, одним із найскладніших переговорних блоків стане кластер, який стосується верховенства права, судової системи та боротьби з корупцією.

"Схоже, що попереду у нас багато років переговорів про вступ з Україною. Це не станеться швидко", — сказав польський міністр.

Він нагадав заяву колишнього президента Польщі Анджея Дуди, який під час виступу у Верховній Раді обіцяв не заспокоюватися, доки Україна терміново не стане повноправним членом ЄС. За словами Косіняка-Камиша, такий сценарій є малоймовірним, і сумнівно, що представники партії PiS сьогодні захочуть згадувати ці слова свого лідера.

Сумнів у щирості євроінтеграції

Політик також сумнівається у готовності українських політичних еліт повною мірою інтегруватися у європейський правовий простір.

"Питання полягає в тому, чи справді Україна та її еліти хочуть вступити до Європейського Союзу. Чи не зручніше деяким жити у світі, де немає правил ЄС, а користування частиною його переваг є предметом суперечок? На це питання Україна повинна відповісти сама", — заявив Косіняк-Камиш.

Нагадаємо, 15 червня для України відкрили перший кластер — "Основи". Він є основним і буде закритий лише перед підписанням остаточної угоди. Загалом переговори складаються з шести тематичних блоків, а ті — з 33-35 розділів. Окремо ЄС озвучив Києву 145 вимог, на реалізацію яких, на думку ексвіцепрем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, знадобиться від кількох місяців до двох років. 

Переговори про вступ поділені на шість кластерів, серед яких "Основи" — це так званий "бос". Тож навіть якщо Україна буде мати успіхи у будь-якому з інших п'яти блоків, але у неї не буде прогресу в першому кластері, вступ заблокують. До речі, саме в нього включили питання нацменшин — Угорщина вже попередила, що якщо Київ не виконає домовленості, укладені з Будапештом, то перемовини знову заморозять.

Україна отримала історичний шанс стати членом Європейського Союзу. Але чи достатньо політичних заяв і підтримки партнерів, аби дійти до фінішу? Досвід інших країн свідчить: навіть успішний старт не гарантує результату.

Насправді головний виклик починається після перших успіхів. Корупція, верховенство права, реформа державних інституцій, політична воля — саме тут країни-кандидати найчастіше втрачають темп.

У статті "На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу" Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України при ЄС (2010–2015) Костянтин Єлісєєв пояснює, чому шлях до членства — це не спринт і навіть не забіг на довгу дистанцію, а випробування на витривалість держави.

Раз по раз жахаючись масштабів чергових корупційних скандалів, мимоволі почнеш думати про якусь не таку ментальність, карму чи вроки.

Ні, нам не пороблено. Ми просто не створили системи, яка унеможливила б появу "мідасів" як таких.

Аналітик Андрій Длігач у тексті "Мідас безсмертний. Чому українська корупція — це не просто жадібність, а наслідок системи" докладно пояснює, якою така система мала би бути.