Гаїті призначило перші за десятиліття президентські та парламентські вибори — Reuters

Після вбивства президента Гаїті Жовенеля Моїза у 2021 році розслідування злочину тривалий час не давало результатів. На тлі політичної кризи, посилення банд і фактичної відсутності парламенту Виборча рада Гаїті призначила перший тур президентських і парламентських виборів на 13 грудня 2026 року, а повторне голосування має відбутися 21 лютого 2027 року. Це буде перша загальнонаціональна виборча кампанія у країні за десять років. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Виборча рада Гаїті оприлюднила новий календар у понеділок. Остаточні результати президентських і парламентських виборів планують оголосити 7 березня 2027 року.

Раніше перший тур хотіли провести у серпні, а другий — у грудні. Ці плани відклали через загрози безпеці.

Останні вибори на Гаїті відбулися у 2016 році. Відтоді країна не проводила загальнонаціонального голосування. Останнього обраного президента Жовенеля Моїза вбили у 2021 році. До цього він відклав проведення виборів. Наступні уряди мали організувати нове голосування. Водночас влада заявляла, що конфлікт із потужними озброєними угрупованнями унеможливлює проведення виборчого процесу.

У грудні громадяни мають обирати президента та членів законодавчих органів. Також передбачене голосування щодо змін до конституції та виборів представників місцевої влади.

Виборча рада Гаїті наголосила, що календар залишатиметься чинним лише за певних умов. Йдеться про створення прийнятного рівня безпеки та забезпечення виборчих органів необхідним фінансуванням. На початку липня рада повідомила про початок реєстрації виборців. Також стартувала підготовка працівників, відповідальних за безпеку під час голосування.

Виборча рада опублікувала остаточний перелік політичних сил, допущених до участі. До нього увійшли понад 300 партій. Тривале насильство з боку банд змушує аналітиків сумніватися, що новий графік вдасться виконати. Озброєний конфлікт уже спричинив хронічну нестачу продовольства, вимагання та викрадення людей заради викупу.

Країна також стикається з масовими примусовими переселеннями. Близько 12% населення Гаїті живуть у тимчасових таборах або в родинах, які надали їм прихисток. Такі умови створюють додаткові перешкоди для організації вільних і справедливих виборів. Значна частина населення не має стабільного доступу до виборчих дільниць і державних установ.

Більшість столиці Порт-о-Пренс контролюють озброєні банди. У столичній агломерації проживає близько чверті населення країни. Чимало угруповань об’єднані в широкий альянс Viv Ansanm. Останнім часом його учасники також розширили присутність у центральних та сільських районах Гаїті.

Viv Ansanm намагається домогтися політичного визнання. Водночас влада США внесла цей альянс до переліку терористичних організацій. Угруповання звинувачують у масових викраденнях, групових зґвалтуваннях і підпалах. Йому також приписують невибіркові вбивства, торгівлю зброєю, наркотиками та людськими органами.

Президент Виборчої ради Гаїті Жак Дерозьє наприкінці 2025 року повідомляв, що організація перевірила сотні потенційних виборчих дільниць. Пізніше доступ до багатьох із них погіршився через поширення банд за межі столиці.

Нагадаємо, що загострення безпекової кризи на Гаїті раніше вже призвело до міжнародних санкцій проти місцевих політиків. США і Канада запровадили обмеження проти президента Сенату Джозефа Ламберта та колишнього керівника палати Юрі Латортю. Їх звинуватили у підтримці злочинних угруповань, відмиванні грошей і сприянні міжнародному обігу наркотиків. Канадська влада заявляла, що санкції мають перекрити бандам доступ до фінансування та зброї.