"Голоду не буде, але...": економіст попередив росіян про катастрофічний сценарій

Падіння кредитування аграріїв на 5% при подорожчанні продуктів на 15% вказує на скорочення агровиробництва в РФ на 10–20% уже цього року.

Ключові факти:

Виробництво в російському агросекторі може просісти на 10–20% через паливну кризу та скорочення фінансування. При цьому вартість продовольства в РФ уже зросла приблизно на 15%. Про це повідомив економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків, ексчлен Ради Національного банку України Віталій Шапран в інтерв'ю Главреду.

Зпинка НПЗ і дефіцит пального вже позначилися на логістиці та посівній кампанії в окремих регіонах РФ. Перші сигнали видно у галузевій статистиці.

"Один із державних банків уже повідомив про 5-відсоткове падіння кредитування аграріїв. Вони, звичайно, кажуть, що нібито все це відбувається за планом. Але продукти харчування в Росії подорожчали приблизно на 15%, а від цього залежать і оборотні кошти підприємств", - зазначив Шапран.

Розрив між потребами бізнесу та доступним фінансуванням дає прогнозований результат.

"Якщо потреба в оборотних коштах зросла на 15%, а кредитування цих потреб скоротилося на 5%, це вказує на те, що в сільському господарстві може статися падіння виробництва приблизно на 10–20%. Для них це дуже серйозно. Водночас у Росії спостерігається певний профіцит зерна та м'яса, тому голоду там, на жаль для нас, найімовірніше, не буде. Але відбудеться значне зростання цін на продовольство", - наголосив економіст.

Офіційні дані занижені майже втричі

Російська статистика демонструє стабільність і зростання, однак досягається це коригуванням цінових показників, переконаний Шапран. За опитуваннями самого Центрального банку РФ, населення відчуває подорожчання на рівні 14,5–15,5%, тоді як Росстат фіксує близько 5,5–6%.

Другий індикатор, на який радить дивитися економіст, - грошовий агрегат М1. За останні 12 місяців він збільшився приблизно на 17%: зросли обсяги готівки поза банками та коштів на рахунках до запитання, якими можна розраховуватися.

Індексація соціальних виплат і доходів бюджетників при цьому прив'язана до заниженого офіційного темпу.

"Це інфляційне шапіто, за моїми спостереженнями, триває вже четвертий рік. У результаті реальний прожитковий мінімум зростає швидше, ніж зарплати. Різниця між ними різко скорочується, і це призводить до аномальних ситуацій", - зазначив він.

Північнокорейці згортають контракти в РФ

Приблизно два тижні тому з'ясувалося, що північнокорейські прибиральники з віддалених регіонів РФ відмовилися від роботи й повернулися додому - рівень оплати їх не влаштував. Причина, за словами економіста, у простій арифметиці.

"Гастарбайтеру потрібно щось заробити. Якщо він витрачатиме всі отримані гроші на продукти харчування та проживання, то сенсу працювати немає. Через маніпуляції з показниками доходів та інфляції в Росії склалася аномальна ситуація, коли вони вже не можуть заповнити вакансії навіть за допомогою трудових мігрантів", - сказав Шапран.

Позиції, які донедавна закривали приїжджі з Таджикистану й Узбекистану, тепер стоять порожні.

"Високий рівень витрат на проживання в Росії порівняно з якістю життя відштовхує трудових мігрантів. І це ще одна суто економічна проблема - дефіцит кадрів. Росіяни хваляться низьким рівнем безробіття - нібито 2–3%. Насправді для них це трагедія, бо багато галузей не можуть розвиватися просто через брак робочої сили", - наголошує він.

Другий чинник кадрового провалу лежить не в площині міграції.

"Цих людей або забрали на війну, або поховали в Україні. Приблизно 1,5 млн осіб, які вибули з економіки, - це загиблі та люди з інвалідністю, які більше не можуть повноцінно працювати. Принаймні, такі цифри наводить наша статистика", - вказує економіст.

Офіційно РФ заявляє про близько 140 млн населення, проте, за традицією, ці дані могли прикрасити щонайменше на 20 млн, зауважує Шапран. Працездатних серед них - 50–60 млн, решта припадає на людей похилого віку та дітей, тому втрата навіть 1–2 млн робочих рук є для Росії критичною.

Вихід зі ситуації російські чиновники шукають у технологічній площині.

"У Міністерстві промисловості та торгівлі РФ багато говорять: "А давайте ми замінимо людей роботами". Але це вже такий сценарій, коли вони не здатні щось реально зробити і починають малювати фантастичні плани розвитку. Вони абсолютно не виконуються", - стверджує Шапран.

Дивіться відео інтервʼю Віталія Шапрана Главреду про наслідки ударів по складах в Росії:

Удари по НПЗ - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, оперативний штаб Краснодарського краю 22 липня заявив про удари дронів по нафтопереробним заводам та логістичним центрам. В оперштабі повідомили про потужні пожежі в Краснодарі та загоряння на нафтобазі в Армавірі. За уточненими даними поранено три людини, а площа загоряння в Армавірі становила 80 квадратних метрів.

Економічний експерт Тарас Загородній заявив, що Україна не планує зупиняти удари по енергетичній інфраструктурі РФ. Він пояснив, що виробництво безпілотників може зрости до 20 млн на рік. За його оцінкою, ремонт пошкоджених нафтопереробних заводів може зайняти щонайменше рік.

Служба безпеки України 24 липня повідомила про серію далекобійних ударів по паливній і військовій інфраструктурі вглиб РФ. У відомстві наголосили, що синхронно завдали ударів по кількох регіонах та різних типах цілей. Найдальша ціль була за 1350 кілометрів від українського кордону, а серед уражених об'єктів згадували малі НПЗ і резервуарні парки.

Читайте також: