Кремль фінансує війну: як прихована емісія грошей руйнує економіку РФ

Колись російський уряд міг вільно залучати кошти на ринку для фінансування своїх ініціатив. Проте з початком війни ситуація кардинально змінилася. Ринок перестав бути надійним джерелом, змушуючи Кремль шукати альтернативні шляхи покриття зростаючих військових витрат. Ця зміна стала поворотним моментом, що призвів до відходу від традиційних фінансових методів.

У пошуках нових ресурсів Міністерство фінансів РФ знайшло вихід у системі державних банків. Замість того, щоб покладатись на ринковий попит, держава почала примушувати ці установи скуповувати облігації федеральної позики (ОФЗ). Щоб забезпечити ліквідність для цих операцій, Центральний банк РФ надає підтримку, негласно стаючи ключовим учасником схеми.

Формально це виглядало як звичайне розміщення державного боргу, проте сутність механізму приховувала справжню мету: використання банківської системи як каналу для створення нових грошей. Ця непряма емісія дозволяє бюджету отримувати необхідні кошти, але за значну ціну — зростання залежності економіки від друкування рублів та посилення інфляційного тиску.

На підтвердження цієї схеми Мінфін РФ зареєстрував два нові випуски ОФЗ-флоатерів: один на 6,4 мільярда доларів з погашенням у 2037 році, інший — на 12,8 мільярда доларів з погашенням у 2042 році. Додаткові видатки на війну можуть перевищити план ще на 51,3–64,1 мільярда доларів, і частину цієї суми Кремль прагне покрити новими запозиченнями. Центробанк РФ прогнозує, що річний дефіцит може досягти 105,1 мільярда доларів.

Ця стратегія стала відповіддю на стрімке зростання дефіциту бюджету РФ, який за перше півріччя 2026 року збільшився до майже 77 мільярдів доларів, головним чином через рекордні військові видатки. Однак ринок виявився не готовим фінансувати російський бюджет на умовах, пропонованих владою. Через високі ставки та слабкий попит Мінфін скасував щонайменше три аукціони з розміщення ОФЗ у червні та липні, оскільки інвестори вимагали підвищення дохідності.

Станом на 1 липня російські банки вже тримали державні облігації на 248,1 мільярда доларів, що становить близько 9% активів усього банківського сектору. З початку року їхній портфель збільшився ще на 6,5 мільярда доларів. Це свідчить про зростаючу концентрацію боргу в банківській системі та посилення інфляційного тиску, незважаючи на тимчасове маскування дефіциту.

Примусове залучення ресурсів державних банків, на думку Служби зовнішньої розвідки України, не розв'язує проблему дефіциту бюджету, а лише приховує її. Така модель фінансування створює глибоку залежність економіки від Центрального банку, концентруючи державний борг у банківському секторі та посилюючи інфляційні ризики. Служба зовнішньої розвідки України наголошує, що Кремль все більше фінансує війну за рахунок емісійного ресурсу, а не за допомогою ринкових грошей. Більше оперативних новин — у Telegram Апострофа. Якщо Telegram заблокують, новини доступні у WhatsApp.

Раніше Міністерство фінансів Росії вперше за три роки призупинило аукціони з продажу внутрішніх державних облігацій, намагаючись стабілізувати ситуацію на ринку. Росія також почала активно розпродавати золото зі своїх резервів. Лише за перше півріччя 2026 року Центробанк скоротив запас дорогоцінного металу на 43,5 тонни, що є рекордним темпом принаймні за останню чверть століття. Отримані кошти, близько 5,6 мільярда доларів, були спрямовані на покриття бюджетного дефіциту та фінансування військових видатків.

Така стратегія, хоча й дозволяє тимчасово закривати фінансові прогалини, несе у собі серйозні довгострокові наслідки, підриваючи основу російської економіки та створюючи нові виклики для її майбутнього.