/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F4167fc3bf7b07f266f796aec44e4dd47.jpg)
Постійно відволікаються на каву: ЗСУ розповіли про проблеми у військах НАТО
У травні 2026 року у Швеції відбулися навчання НАТО "Аврора-26". Українські підрозділи виступали в ролі протилежної навчальної групи. І ось українські військові розповіли, що їх шокувало найбільше.
Військовослужбовці ЗСУ пережили "культурний шок" під час навчань НАТО: перерви на каву, зони, заборонені для безпілотників, та розслаблені солдати НАТО. Їхній вердикт, як повідомляють журналісти WELT, був нищівним, що призвело до радикальних висновків щодо реструктуризації Збройних сил Німеччини.
Коли військовослужбовці 1-го корпусу "Азов" брали участь у навчаннях НАТО у Швеції, вони ледь могли повірити своїм очам. Мало того, що вони, виступаючи в ролі супротивника, за короткий час вивели з ладу танки та підрозділи західних збройних сил за допомогою своїх розвідувальних і камікадзе-дронів, так ще й солдати НАТО поводилися дуже дивно.
Офіційно заявлялося, що під час навчань проводилася "інтенсивна підготовка з протидії безпілотним літальним апаратам (БПЛА)". Оператори НАТО включили український досвід використання БПЛА у тренування на півдні Швеції, де українські фахівці надавали підтримку у вивченні методів протидії БПЛА, роботі "червоної команди" та проведенні семінарів щодо сучасної війни із застосуванням безпілотників.
"Їхня участь дала змогу здобути практичні знання, допомагаючи союзним силам вдосконалювати тактику виявлення, розуміння та протидії безпілотним літальним апаратам в умовах протистояння", — йдеться в офіційному повідомленні за підсумками навчань.
Але українців здивувало те, як усе було організовано: "Вони постійно оголошували нові перерви на каву — "фіка", — щоб у військ НАТО було достатньо часу для відпочинку", — поділився враженнями солдат Алекс із бригади "Любарт", що входить до складу корпусу "Азов".
Крім того, існувало чимало правил, які чітко визначали, в яких районах і за яких умов заборонено використовувати дрони на полігоні.
Зрештою, Алекс дійшов висновку: у такому стані західні збройні сили не мали б жодних шансів на сучасному полі бою.
"Справжня проблема полягає в неймовірній швидкості, з якою змінюється ця війна", — каже Вадим Крикун, командир бригади "Любарт".
Він наголосив, що зараз українські підрозділи постійно навчаються один у одного. Якщо одна бригада розробляє нові можливості, інші негайно намагаються їх перейняти.
"Добре, що вони розуміють, що відстають. Безпілотна війна стала одним із найважливіших аспектів сучасного бою, і вони визнають, що їм необхідно вчитися, адаптуватися та впроваджувати нові підходи", — прокоментували українські військові зусилля країн НАТО, зазначивши, що одним із завдань було захоплення аеродрому і вони з цим завданням впоралися. А коли треба було розсіяти колону ворожої техніки, то навчання зупиняли, бо "противник" був розгромлений і не знав, що робити далі. Також під час навчання стало зрозуміло, що будувати великі польові госпіталі абсолютно безглуздо.
З метою прискорення впровадження інновацій навесні минулого року Україна запровадила бонусну систему для своїх підрозділів, які використовують дрони. Підрозділи отримують бали за кожне візуально підтверджене влучання: за знищення танка або навіть за ліквідацію окупанта. Особливо цінними є пілоти ворожих дронів. Очки можна обміняти на нове обладнання.
Журналісти наголошують, що Бундесвер має радикально прискорити закупівлю, випробування та впровадження нових технологій. Цикли інновацій мають реалізовуватися – як в Україні – протягом тижнів або місяців. Ефективність і відчутний результат мають мати пріоритет над усім іншим.
А для справжніх інновацій потрібне нове покоління військових та тих, хто забезпечує їх новим обладнанням, а не ті, хто воює, як за підручниками. Також наголошується, що військовий потенціал має формуватися не лише в разі кризи. Навчальні центри, резервні структури, виробничі потужності та склади боєприпасів мають бути готові до швидкої мобілізації навіть у мирний час.
І країнам НАТО слід усвідомити, що система заохочень за службу в армії — це ще не все. Оборонна спроможність вимагає суспільних зобов’язань — від нової військової повинності чи обов’язкової служби до постійного розширення резервів, цивільної оборони та притулків. Такі країни, як Фінляндія, демонструють, що стійкість розвивається лише тоді, коли держава та суспільство працюють разом, готуючись до потенційної війни протягом десятиліть.
Нагадаємо, що глибоко під Гельсінкі прокладено цілу мережу підземних бункерів, де в разі нападу Росії може сховатися все населення міста. А по всій Фінляндії розкидані укриття для майже всього населення країни.
Раніше бійці бригади СБС Nemesis розповіли, як їм вдалося розгромити два батальйони НАТО на навчаннях в Естонії за допомогою дронів. Виявилося, що бійці з країн ЄС не готові до сучасної війни.