Путін одержимий ескалацією: коли та за яких умов можливе відновлення переговорів про заморожування війни

У вівторок, 28 липня, Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом у Білому домі. Візит українського президента до США пов’язаний з участю в церемонії прощання з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом. Водночас, Київ намагається активізувати діалог з американською стороною, сподіваючись на поновлення переговорів з Росією. Пропозиція, яка зараз на столі, — припинення вогню в повітрі. Зокрема саме про це президент Зеленський говорив минулого тижня телефоном зі спецпредставниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.

Речник очільника Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ще зарано коментувати пропозиції про припинення вогню в повітрі, яке невідомо «чи відповідає інтересам Москви». Проте кількома днями раніше Пєсков також говорив, що Кремль чекатиме на нові пропозиції від Вашингтона, продовжуючи досягнення своїх цілей військовими засобами. Вочевидь, це була відповідь на слова держсекретаря Марко Рубіо про те, що «зусилля Анкоріджа не спрацювали», тож доведеться знайти нові пропозиції та ідеї для настання миру.

Цю заяву Рубіо зробив минулого тижня одразу після зустрічі з главою МЗС РФ Лавровим у Манілі, коли «дипломат» Путіна навіть вимагав припинити постачання Україні зброї. А в червні між Рубіо та Лавровим взагалі спалахнула заочна перепалка про «дух Анкоріджа» — вимогу Росії щодо виходу Сил оборони України з Донбасу як передумову початку переговорів про закінчення війни, про що Трамп з Путіним начебто домовилися на Алясці в серпні минулого року. Ще в червні Рубіо заявляв, що в Анкоріджі не було жодної угоди. Втім у Кремлі й досі вимагають від Вашингтона «внести повну чіткість і ясність щодо досягнутих на Алясці домовленостей».

Чи вдасться Україні та США поновити переговори з Росією про врегулювання війни? Коли та за яких умов це може статися? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Подальша ескалація: Путін хоче продовження війни

Як пише CNN, Трамп і Зеленський зустрінуться в Овальному кабінеті для обговорення поточного мирного процесу між Україною та Росією. Якого, по суті, немає. Путін продовжує вважати, що час на його боці. Й навіть українські далекобійні удари по російській нефтянці та складам найбільших маркетплейсів, які використовуються для доставлення товарів подвійного призначення, й призводять до багатомільярдних збитків, поки що не змінили розрахунків Кремля.

«На полі бою ситуація розгортається за нашим сценарієм, ініціатива перебуває в руках наших збройних сил. Мені, звісно, постійно кажуть, а іноді й прямо просять: „Давайте прискоримося…“. Але найголовніше для нас — це збереження життів наших військовослужбовців», — сказав Путін у понеділок, 27 липня, депутатам Держдуми.

Щоправда, за день до цього Путін, в абсолютно схибленій манері, запитував: «Ось СВО (так у Кремлі від самого початку називають повномасштабну війну проти України — Ред.) закінчиться, чим ми будемо займатися? Тобто, настільки захопилися цим». Та й про «збереження життів військовослужбовців» Росії Путін як завжди бреше. Українська та західні розвідки вже давно попереджають, що Кремль готується оголосити мобілізацію після виборів до Держдуми 18-20 вересня.

«Путін не готовий зупинити цю війну. Є дані розвідки, що він готується до мобілізації. Не відкрито, бо боїться свого суспільства. Але він зробить це на початку жовтня, якщо ми не створимо йому проблем із логістикою, зброєю, бензином, дизелем, і якщо наші партнери не запровадять тотальні санкції», — сказав Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News, додавши, що Росія планує мобілізувати 300-500 тис.

Відновлення переговорів: у Кремлі стоять на своєму

ТСН.ua вже писав, як минулого тижня президент Азербайджану Ільхам Алієв несподівано заявив, що в липні в Баку відбулася таємна зустріч колишніх німецьких та російських посадовців для пошуку шляхів завершення війни. При цьому уряд ФРН не санкціонував ці переговори. Кремль від коментарів утримався.

Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко вважає, що наразі реальне відновлення дипломатичного врегулювання війни є малоймовірним, адже Путін сам заблокував для себе можливість реальних переговорів.

«Путін заявляє, що перемовини можуть розпочатися за умови, коли російські війська повністю окупують Донецьку область, а цього не станеться. Взагалі, Путін сам себе загнав у глухий кут, включивши низку областей України в російську конституцію. На думку Путіна, він зможе розпочати серйозний діалог лише якщо йому вдасться захопити повністю ті території, які він включив в конституцію, а це абсолютно нереально», — сказав у коментарі ТСН.ua Олександр Мережко.

Кілька тижнів тому Лавров заявляв, що Росія не погодиться на припинення вогню по лінії фронту, нагадуючи про вимоги Путіна від червня 2024 року. А це, нагадаємо, не лише вихід Сил оборони України з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які Путін незаконно записав до російської конституції, а й міжнародне визнання окупованих українських територій частиною РФ, відмова України від вступу до НАТО, закріплення за Україною нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу, обмеження чисельності ЗСУ тощо.

Ще однією топновиною минулого тижня стала заява президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, озвучена в присутності Путіна, щодо необхідності заморожування війни Росії проти України й повернення до стамбульської формули 2.0.

«Природа цього конфлікту не зовсім зрозуміла для багатьох, у тому числі й для нас. Можливо, цей конфлікт вже варто заморозити й повернутися до стамбульської формули 2.0, оскільки там були досягнуті значні результати. Потім — під гарантії великих держав, включаючи Росію, і далі рухатися до довгоочікуваного миру», — заявив Токаєв.

Ставка на зиму: експерти про розрахунки Путіна

На думку директора Центру «Нова Європа» Сергія Солодкого, відновлення безсенсових переговорів цілком можливе. США знову виявляють інтерес до переговорного процесу. Росія ж, продовжуючи грати роль сторони, що нібито зацікавлена в припиненні війни, просто й надалі гратиме цю роль.

«Путін упевнений, що наступна зима — це вирішальне вікно можливостей, аби змусити Україну до поступок. Тому хоч і братиме участь у переговорах, але затягуватиме їх доти, доки розумітиме, що не зможе добитися своїх цілей. А тому найближчий часовий горизонт, який у Кремлі можуть розглядати як можливий, — весна 2027 року. Єдине, що може змінити цей розрахунок Путіна, українська «далекобійна дипломатія», — підкреслює в коментарі ТСН.ua Сергій Солодкий.

Марія Золкіна, голова напрямку «Регіональна безпека і дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», асоційована дослідниця LSE Ideas, також звертає увагу на відновлення американо-іранської війни, а це значить, що шансів отримати «петріоти» у України буде ще менше, і росіяни це теж розуміють.

«І росіяни, і американці наголошують, що від „духу Анкоріджа“ нічого не залишилося. Якраз тут і треба шукати обриси майбутніх вимог росіян. На наступну зустріч, яка відбудеться не раніше кінця осені або й взимку, росіяни приїдуть з вже новими вимогами, які справлятимуть враження, як вони сподіваються, останнього шансу на тлі найгіршої зими через брак антибалістики в розпорядженні України. Плюс протягом наступних півроку росіяни сподіваються знищити військовим чином слов’янсько-краматорську агломерацію, щоб питання контролю над Донбасом саме собою відпало», — підсумовує для ТСН.ua Марія Золкіна.