У Польщі відповіли на пропозицію Путіна поділити Україну - що сказали

МЗС Польщі назвало заяви Кремля елементом інформаційної війни і підтвердило визнання кордонів України за Договором 2003 року.

Ключові тези:

Польща офіційно відкинула тезу російського диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна про майбутній поділ України та участь у цьому Варшави, заявивши, що не висувала, не висуває і не має наміру висувати жодних територіальних претензій до Києва. Про це в дописі в X написав речник польського зовнішньополітичного відомства Мачей Вевюр.

Дипломат назвав слова очільника Кремля цинічною спробою спровокувати антагонізм між союзниками.

"Наша позиція незмінна: ми повністю підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України. Російська дезінформація не відверне увагу від жорстокої агресії Москви", - зазначив Мачей Вевюр.

Кордони України та Договір 2003 року

Окремо позицію оприлюднило саме міністерство. У заяві дипломатичного відомства сказано, що Варшава однозначно не приймає нові вигадки російського президента про переділ українських земель і про роль Польщі в цьому процесі, а твердження про імперські апетити сусідніх держав не мають під собою жодних підстав. Свою позицію польська сторона прив'язала до чинних міжнародних документів.

"Польща повністю визнає, поважає та незмінно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України в межах її юридично встановлених та міжнародно визнаних кордонів, зокрема визначених двостороннім Договором між Україною та Російською Федерацією про державний кордон 2003 року", - наголосили в МЗС РП.

Поширення Росією подібних сюжетів у Варшаві розцінюють як примітивну маніпуляцію та постійний елемент інформаційної війни. Серед мотивів Москви польські дипломати виділяють насамперед прагнення переключити увагу західних держав.

"Мета цих дій очевидна й полягає у спробі посіяти розбрат між європейськими народами та відвернути увагу міжнародної спільноти від жорстокої незаконної військової агресії, яку веде Російська Федерація", - йдеться в заяві.

Водночас польське МЗС звернулося до російської влади з вимогою припинити висувати територіальні претензії до сусідніх країн.

Що цьому передувало

Приводом для реакції Варшави стали слова російського диктатора Путіна, який публічно спрогнозував, що Київ рано чи пізно позбудеться частини своєї території на заході.

"До речі, впевнений, рано чи пізно Україна втратить ці західні землі. І те, що належало Польщі, Угорщині, Румунії, рано чи пізно – може, не завтра, не післязавтра, рік, два, 10, 15 – але все історично стане на свої місця", - стверджував Путін.

Яка ціль загострення відносин між Україною та Польщею - коментар експерта

Публічні вимоги Варшави до Києва щодо вшанування власних історичних постатей - від назв військових підрозділів до топоніміки - не мають історичного підґрунтя і є інструментом внутрішньополітичної боротьби в Польщі. Про це повідомив керівник Центру досліджень Росії, дипломат і колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко в інтерв'ю Главреду.

Україна в аналогічні внутрішні польські дискусії щодо постатей минулого не втручалася і не намагалася нав'язувати Варшаві власні оцінки. Мотиви протилежної логіки поведінки сусідньої держави дипломат вважає прозорими, а справжню причину - далекою від суперечок про минуле.

"Відповідь лежить на поверхні. Це не про історію, не про УПА і не про Армію Крайову – це про політику. Насправді Навроцький націлився на майбутні вибори і саме на антиукраїнській істерії планує будувати свою майбутню політичну кар'єру", - зазначив Огризко.

Прив'язка нинішньої риторики до електорального календаря, за словами дипломата, є прямою: чергове голосування в Польщі має відбутися у 2027 році, і те, що відбувається зараз, Огризко описує як фактичний запуск кампанії задовго до її офіційного початку.

Конкуренція за першу роль серед польських правих, на думку Огризка, фактично вже визначена - старша генерація не претендує на головну позицію в майбутніх перегонах.

"Качинський навряд чи претендуватиме на роль головного політичного лідера. А от Навроцький вважає, що може використати всі свої нинішні політичні та публічні майданчики для такого старту", - сказав він.

Усе, що зараз відбувається у двосторонніх відносинах, дипломат пропонує читати виключно через призму внутрішнього змагання за владу в сусідній державі.

"Тому я бачу тут виключно підготовку до майбутніх політичних баталій у Польщі у 2027 році", - резюмував Огризко.

Скандали між Україною та Польщею - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, український історик на нардеп Володимир В'ятрович висловив думку щодо причин гучного скандалу з Польщею та антиукраїнських настроїв у цій країні. Він підкреснив, що антиукраїнська істерія є основою політичних дивідендів для польських політиків. В'ятрович зазначив, що така істерія формувалась близько 20 років і впливає на ставлення польського суспільства до України.

Кирило Буданов висловив позицію Офісу президента щодо можливого загострення відносин з Польщею і неприйнятності ультиматумів. Він зауважив, що пік ескалації може настати 11 липня у зв'язку з річницею Волинської трагедії. Буданов попередив, що у разі провокацій Київ відреагує і що Україна не прийме ультиматумів ні від кого.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш озвучив позицію польського міністра оборони щодо умов, які нібито пов'язують вступ України до ЄС із ставленням до історії. Він вимагав, щоб Україна виконала три умови перед просуванням у переговорному процесі. За його словами, йдеться про визнання Волинської трагедії геноцидом, офіційні вибачення та вшанування пам'яті загиблих.

Читайте також: