"Ідеальна криза" Кремля. Як дрони та дефіцит пального добивають економіку РФ

Болотний цар надіслав підданим подвійний меседж. Перша його частина пролунала з вуст речника кремля Дмитра Пєскова, який заявив, що в Росії відбувається "ідеальна криза, яка наповнила життя росіян єдністю". Про шляхи виходу з цієї кризи Пєсков, щоправда, нічого не сказав. Та й навіщо їх шукати, коли навколо така "благодать".

Друга частина меседжа стосується майбутнього. Її озвучив уже сам господар Кремля: військові витрати залишаться пріоритетом під час формування бюджету на найближчі три роки. Це означає, що політичне керівництво Росії намагається продемонструвати готовність воювати ще щонайменше три роки. Принаймні, саме до такої перспективи воно намагається підготувати "пересічних росіян".

Ситуація як в анекдоті. Мовляв, у нас для вас дві новини: одна погана, друга хороша. Погана – жити будете в умовах "ідеальної кризи", з якої немає виходу. Хороша – триватиме це не так уже й довго: приблизно три роки. Звідки саме взявся цей термін – загадка. Але легко передбачити, що за три роки від недоімперії мало що залишиться. Та й виживуть не всі.

Речник Путіна дещо злукавив, коли сказав, що Росія переживає "ідеальну кризу". Бо "ідеальна криза" – це коли гірше вже бути не може. Але майже щодня Сили оборони України доводять росіянам: ще й як може. Отже, їхня "ідеальна криза" лише ставатиме ще "ідеальнішою". А тотальний дефіцит пального – ще тотальнішим.

Так, наприклад, вчора українські безпілотники вдарили по одній із найбільших російських резервних баз пального – державному комбінату "Пріоритет" в Удмуртії. Кожен наш удар по таких об'єктах породжує своєрідні кола на воді – запускає ланцюгову реакцію кризових явищ в інших секторах економіки.

Свіжа тенденція це підтверджує: паливна криза вже вдарила по промисловій залізниці РФ. Саме вона забезпечує вивезення вантажів із заводів, шахт і кар'єрів на магістральну залізничну мережу. Якщо магістраль може працювати на електротязі, то на під'їзних коліях потрібне дизельне пальне. А його або немає, або воно коштує надто дорого. В умовах дефіциту ціни на дизпаливо за рік зросли більш ніж удвічі.

Втім, проблеми російських залізничників – лише маленька ілюстрація загальної картини. Величезні труднощі вже переживають металургія, сільське господарство, будівництво і навіть банківська сфера. Незабаром на болотах почнуть зупинятися сотні промислових підприємств. Малий і середній бізнес поступово зникатимуть як явище. Станеться це зовсім не через три роки, а значно раніше.

Де за таких умов Путін збирається брати гроші на війну? Схоже, це загадка для всіх. Тим більше що військові витрати Кремля невпинно зростають. За підрахунками німецького Інституту проблем міжнародної безпеки, фактичні видатки російського бюджету на війну за підсумками першого кварталу сягнули 5,9 трлн рублів (близько $76 млрд). Порівняно з аналогічним періодом минулого року витрати на армію та виробництво зброї збільшилися на 29,9%, порівняно із січнем-березнем 2024 року – на 68,7%, порівняно з 2023 роком – на 129%, а якщо порівнювати з першим кварталом 2022-го – у 4,6 раза.

У цій ситуації можна ввімкнути друкарський верстат, провести націоналізацію, скоротити соціальні виплати, урізати зарплати бюджетникам і здійснити черговий секвестр федерального бюджету. Але жоден із цих заходів не збільшить валовий продукт і не створить нових ресурсів для економіки. Навпаки – лише прискорить її деградацію та перетворить життя "пересічного росіянина" на пекло.

Сили оборони України вже перетворили агресора на економічного карлика, який не має ресурсів для того, щоб роками вести війну на виснаження.

З кожним днем ми вдосконалюємо й посилюємо наші "далекобійні санкції". З великою ймовірністю колапс системи під назвою "Російська Федерація" настане значно раніше, ніж за три роки. Ми методично наближаємо цей момент.

Споряджаємо дрони. Працюємо. Слава Україні!

Оригінал