Майже 80% опитаних українських редакцій нині працюють на межі виживання, — Індекс життєздатності медіа LMF

Опитані українські медіа перебувають у боротьбі за виживання. Найслабша складова — фінансове становище. Про це йдеться в комплексному дослідженні Львівського медіафоруму (LMF) щодо становища українських медіа станом на 2025 — початок 2026 року.

LMF вперше обчислив Індекс медіажиттєздатності українських медіа — від загальнонаціональних телеканалів і мультиплатформних медіа до локальних онлайн-видань та нішевих проєктів.  Дослідники опитали 116 українських редакцій та проаналізували фінансовий стан 1967 медіакомпаній.  

Згідно з дослідженням, загальний показник життєздатності українського медіасектору оцінюється як слабкий — 2,7 бала з 5 можливих.

Найслабша складова — фінансове становище медіа. 

Так, 91,4% опитаних редакцій стикалися з матеріальними проблемами. При цьому 78,4% респондентів повідомили про роботу на межі, за якою грошей не вистачатиме на існування.

Серед джерел доходів медіа: 

• реклама — 26,4%;
• гранти — 26,1%;
• дотації власника — 18,1%;
• продаж контенту — 9,4%;
• пожертви — 3,1%.

Трохи більше 8% редакцій сказали, що вони забезпечені й не мають додаткових потреб. За словами 21,6% медіа, вони могли б скоротити витрати без втрати життєздатності. Водночас більшість опитаних (48,3%) розповіли про суттєві чи критичні потреби.

При цьому, як зауважили дослідники, редакції переважно не мають запасу ресурсів, відтак понад рік працювати на відкладені гроші може лише 2,6% респондентів.

Більшість редакцій залежить від одного джерела фінансування. Про критичний вплив на роботу в разі втрати головного джерела сказали 77,5% опитаних медіа. 

Дослідники також проаналізували стабільність і психологічну стійкість команд.

Як свідчать результати опитування, редакції переважно маленькі (53,5% опитаних команд мають до 5 людей). Три чверті респондентів не мають кадрового резерву.

Понад 80% опитаних медіа казали про роботу на межі кадрових можливостей.

71,6% опитаних медіа за останній рік стикалися з потребою пошуку людей у команду. Для 32,7% медіа неспроможність знайти потрібних людей — системна проблема.

Серед основних причин кадрових проблем виділяли низькі зарплати, недостатню професійність кадрів на ринку, переїзд працівників. Мобілізація працівників стала проблемою для 30,2% опитаних.

Крім того, 85,4% опитаних редакцій не мають системного доступу до психологічної підтримки.

Аналізуючи безпекові показники українських редакцій, дослідники з'ясували, що третина з них зазнавала фізичної шкоди через повномасштабну війну. Про поранення і загрози життю працівників розповіли 8,6% опитаних. За словами лише 5,2% опитаних редакцій, для роботи в них було створене повністю безпечне середовище. 

Серед 52 опитаних медіа, які працюють у прифронтових регіонах, лише чотири мають всі необхідні засоби захисту. 17 не мають майже нічого з необхідного для роботи в зоні бойових дій.

Щодо роботи в умовах відключень електроенергії, про повну енергетичну автономність сказали 51%, майже третина опитаних медіа зупиняють частину процесів в разі зникнення світла, а в 4,3% робота зупиняється повністю. 41,3% редакцій не мають Starlink, резервних провайдерів чи інших альтернативних каналів зв’язку.

Дослідники також запитали про цифрові загрози. Лише 5,2% опитаних вважають, що ресурси й дані редакції повністю захищені. Водночас майже 70% опитаних редакцій не помітили впливу цифрових атак на їхню роботу, про значні чи критичні труднощі повідомили 6% респондентів. 

Лише опитаних стверджують, що повністю готові до роботи у разі 3,4% цифрових атак або проблем із провайдерами цифрових послуг. Для 49 медіа (або 42,2% від опитаних) ця проблема викличе значні затримки у роботі або стане критичною.

«В умовах продовження війни кількість медіа в Україні буде скорочуватися. Це стосується насамперед тих, хто не буде покращувати свої показники сталого розвитку та працюватиме в одному форматі, а також маленьких медіа, які не зможуть адаптуватися до безперервної зміни умов і нових викликів. Залишаться більш життєздатні та стійкі редакції, здатні працювати в складних умовах і випускати різні типи контенту на різних платформах; найсильніші, наймотивованіші й найбільш адаптовані», — вважають в LMF.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Львівський медіафорум провів дослідження у партнерстві з ЮНЕСКО та у співпраці з компанією YouControl та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Фото: LMF