Нещодавні бойові дії у війні з Іраном ще більше виснажили запаси засобів ППО США — CSIS

Згідно з новим аналізом, нещодавні бойові дії у війні з Іраном ще більше скоротили і без того обмежені запаси сучасних ракет-перехоплювачів у Збройних силах США, що потенційно може поставити американські війська під ще більшу загрозу в разі ескалації, пише AP.

Зменшення запасів перехоплювачів Patriot і THAAD може змусити США та їхніх союзників на Близькому Сході йти на більший ризик, щоб економити ці засоби протиповітряної оборони, йдеться в аналізі Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). У звіті зазначається, що американські військові можуть запускати менше ракет проти іранських дронів і ракет, підвищуючи ймовірність того, що одна з ворожих цілей прорве оборону.

“Цей відсоток, можливо, не зросте суттєво, але дещо все ж підвищиться”, — зазначив аналітик CSIS Марк Кансіан, який у співавторстві з науковим співробітником аналітичного центру Крісом Парком підготував звіт.

Це питання набуло особливої актуальності, коли у вівторок, 28 липня, Збройні сили США оголосили, що перехопили кілька балістичних іранських ракет під час спроби Тегерана раптово атакувати американські війська, дислоковані на Близькому Сході.

Запаси сучасного озброєння США стали одним із найгостріших питань у цьому п’ятимісячному конфлікті, поряд із загрозою життю американських військовослужбовців, зростанням цін на бензин та збільшенням витрат для платників податків. Американці здебільшого не підтримують війну з Іраном, тому цей конфлікт також створює політичні проблеми для президента США Дональда Трампа та республіканців напередодні проміжних виборів у листопаді, які визначать контроль над Конгресом.

Занепокоєння щодо запасів зброї

За словами американського чиновника, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн повідомив Трампу, що стан запасів боєприпасів країни може вплинути на військові операції в Ірані. 

Однак Пентагон відкинув занепокоєння.

“Збройні сили США є найпотужнішими у світі та мають усе необхідне для виконання завдань у той час і в тому місці, які обере президент”, — заявив у вівторок представник Пентагону Шон Парнелл. 

Хоча останніми днями перед спробами ударів у вівторок воєнні дії між США та Іраном були призупинені, Тегеран здатен здійснювати смертоносні атаки. 17 липня Іран випустив ракети та безпілотники по військовій базі в Йорданії, внаслідок чого загинули троє американських військовослужбовців. Загалом з початку війни США з Іраном загинули 18 американських військовослужбовців.

Глава Пентагону Піт Гегсет заявив американським законодавцям минулого тижня, що “вартість війни”, за оцінками, наразі становить $37,5 млрд. Пентагон просить у Конгресу $67 млрд на поповнення військових запасів у зв’язку з війною з Іраном, що включатиме фінансування додаткових високотехнологічних боєприпасів, таких як перехоплювачі Patriot і THAAD.

Законодавці-демократи часто наводять використання таких обмежених у кількості видів озброєння як вагомий аргумент проти війни, яку Трамп розпочав 28 лютого разом з Ізраїлем без схвалення Конгресу.

Це також викликало занепокоєння, що американські Збройні сили матимуть меншу вогневу потужність у будь-якому потенційному конфлікті з Китаєм. У травні CSIS попередив, що на поповнення запасів ракет для Patriot, THAAD та крилатих ракет Tomahawk може знадобитися щонайменше три роки.

Економія ракет знижує шанси на перехоплення

Останні оцінки CSIS щодо перехоплювачів Patriot і THAAD ґрунтуються на бюджетних документах та іншій інформації, оприлюдненій у відкритих джерелах.

За оцінками аналітичного центру, кількість перехоплювачів Patriot зменшилася з 2 330 до війни до 1 030 на момент початку квітневого перемир’я. За даними, отриманими після нещодавніх бойових дій, запаси зараз оцінюються в діапазоні від 759 до 827 одиниць, що становить скорочення щонайменше на 65% порівняно з періодом до початку конфлікту.

За підрахунками CSIS, кількість перехоплювачів THAAD зменшилася з 452 до війни до 232–262 станом на початок квітневого перемир’я. США вдалося частково поповнити запаси до 234–278 перехоплювачів. Проте ці запаси все ще на 38% менші, ніж до початку конфлікту.

За словами Кансіана, занепокоєння викликає те, що зменшення запасів може вплинути на доктрину американських Збройних сил щодо збивання безпілотників та ракет під час повітряних атак. Конкретні деталі, як правило, є засекреченими. Але, як приклад, Кансіан зазначив, що американські війська можуть почати запускати два перехоплювачі замість трьох.

“Це зменшує ймовірність перехоплення, але дозволяє заощадити одну ракету”, — додав військовий аналітик.

Інший варіант полягає в тому, що американські сили можуть утримуватися від запуску перехоплювачів, якщо очікується, що іранська ракета промахнеться і влучить у район, де немає людей та інфраструктури.

“Вони можуть просто дати їй пролетіти та змиритися з тим, що можливі незначні збитки”, — припустив Кансіан.

Раніше повідомлялося, що США погодилися надати Україні ліцензію на виробництво перехоплювачів PAC-3 для ЗРК Patriot, оскільки РФ на тлі дефіциту перехоплювачів посилила повітряний терор. Президент України Володимир Зеленський заявив, що наша країна розраховує до кінця 2026 року отримати можливість виробляти ракети.

Втім, як писала у статті "НАТО визнає: закупівлі не встигають за війною. Що це змінює для України" координаторка сектору "Оборона та промисловість" Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова, попри те, що готовність США надати Україні ліцензію на виробництво перехоплювачів Patriot є "тектонічним зсувом" і "дипломатичною перемогою" для Києва,  "короткострокових приводів для радощів небагато". 

На погодження таких контрактів навіть у найкращому разі йдуть місяці, а то й роки. Далі — будівництво заводу, який в українських реаліях ще й доведеться щоденно захищати від російських ударів. І навіть отримавши ліцензію, Україна зіткнеться з тією самою стіною, з якою сьогодні стикаються всі виробники ракет у світі, — компонентною базою. Вона також поставила під сумнів ідею інвестувати гроші та час у завод, який не вирішить проблему тут і зараз, а технологія на момент запуску може виявитися застарілою. Європейські країни вже запустили програми пошуку дешевших альтернатив. За словами Хорошилової, якби Україна була глибше вбудована в європейську безпекову архітектуру, товже зараз брала б участь саме в цих розробках — тих, що замінять PAC-3 і Storm Shadow.