Обмеження для ухилянтів: що це може бути і як працює зараз

Заява військового омбудсмена Ольги Решетілової про підготовку ряду обмежувальних заходів щодо осіб, які ухиляються від мобілізації, викликала різні хвилі емоцій. Позитивних - від виснажених роками війни військових, яким правозахисниця в інтерв’ю Радіо Свобода натякнула на «продуману поступову демобілізацію».

І негативних - з боку цивільних, яким недоступні відстрочки та бронь і які впевнені, що їх хочуть «дотиснути» або «заморити голодом». Серед санкцій, про які сказала омбудсмен, передбачаються арешти рахунків, відсторонення від державних послуг, пільг…

Відкидаючи чуттєвий момент, журналістка Коротко про поцікавилася, як це можливо юридично і які наслідки можуть мати такі «каральні» законопроєкти.

Просто вносити в Реєстр боржників

Хейтити зараз за жорсткі ініціативи Ольгу Решетілову - не справедливо. Ідея обмежень належить не їй і не вона перша про це сказала. Ще в травні цього року член комітету Верховної Ради  з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко в інтерв’ю «Апострофу» розповів про скарги від ТЦК та СП на ускладнений розшук тих, хто від них ховається, і про те, що депутати обговорюють можливість обмежувати для ухилянтів користування банківськими картками. Однак і не депутатам належить перше «авторське право».

Ґрунтовний підхід до права користування громадянськими правами та свободами вперше містив урядовий законопроєкт про мобілізацію, внесений на розгляд Верховної Ради в кінці грудня 2024 року. Він передбачав так звані тимчасові заходи для військовозобов'язаних, які не виконують правила військового обліку - не з'являються за повісткою, не оновлюють дані, нехтують викликами на ВЛК. Таких пропонувалося обмежити:

• у праві розпоряджатися коштами та іншими цінностями,
• тимчасово забороняти здійснювати нотаріальні операції з майном,
• відмовляти їм в кредитах, зупиняти дію пільг,  
• обмежувати в праві керувати транспортними засобами,
• накладати заборону на виїзд за кордон.

Щоб узаконити ці санкції, ухилянтів пропонували просто вносити до Реєстру боржників. Ця нехитра формула не вкладалася в жодні правові рамки, а тому була жорстоко розбита як окремими юристами, так і фахівцями Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Були піддані критиці й інші положення законопроєкту, через що він був відкликаний.

Так чи інакше, але у розпорядженні депутатів вже є "риба", і вони можуть помудрувати, як відновити "фарш" із забракованих "котлет".  

Моральний борг треба монетизувати

- При підготовці таких законопроєктів треба обов’язково дивитися Закон про правовий режим воєнного стану, де чітко сказано, які конституційні права людей в таких умовах можуть бути обмежені. Придумувати нові обмеження - це вихід за рамки закону. Блокувати рахунки не можна без судового рішення. А провести такі блокування по справах, де передбачена суто адміністративна відповідальність, процесуально дуже складно. Цивільний кодекс дає право виконавчій службі накладати арешт на рахунки боржника, але для цього має існувати борг, - підкреслює адвокат Олексій Баганець.

Один із аргументів, який висувають прибічники обмежень, - це конституційний обов’язок захищати Вітчизну. Хто ухиляється, той теж є боржником - моральним. Проте юридичної відповідальності за таке поняття не існує. Як і терміну «ухилянт» в нормативно-правових актах. Дія статті 336-ї Кримінального кодексу (ухилення від призову під час мобілізації) поширюється на осіб, які пройшли ВЛК, отримали мобілізаційне розпорядження і не з’явилися в пункт призначення для відправки у військову частину.

Решта, хто ховається від повісток чи знаходиться в розшуку ТЦК, є порушниками правил військового обліку. До Реєстру боржників і під дію санкцій вони можуть потрапити тільки в тому разі, якщо отримали штраф і не сплатили його. Тобто моральний борг має монетизуватися, щоб за нього довелося відповідати.

Втім, Олексій Баганець не виключає, що депутати знайдуть якесь технічне рішення. Але наскільки воно буде сприйнято судами і чи виявиться ефективним, прогнозувати важко. Подивимося, що відбувається зараз із тим, що вже працює.

Не доходять до розгляду

У другій редакції урядовий закон про посилення мобілізаційних заходів містив скромніші обмеження: втрата права на керування авто, заборона виїзду за кордон, арешти коштів на рахунках у банках і цінних паперів. Останній пункт знову викликав гострі дискусії і був анульований на рівні профільного комітету, виїзд за кордон також викреслили.

У законі, що набув чинності 18 травня 2024 року, залишилися тільки норма про тимчасове (до усунення порушення) обмеження права на керування авто і то із застереженнями. Положення не поширювалося на людей, у яких транспортний засіб є способом законного джерела існування, у кого в сім’ї є інвалід з ІІ чи І групою, якщо ТЦК не довело підстави для обмеження.

Процедура наступна:

• ТЦК та СП надсилає порушнику вимогу про виконання обов’язку,
• у разі ігнорування або неможливості вручення вимоги подає до поліції у розшук,
• через 30 днів подає позов до адміністративного суду,
• протягом 5 днів суд вирішує, чи приймає позов, протягом місяця розглядає.

Як бачимо, це питання не одного дня і не гарантованого результату. В березні цього року сервіс Опендатабот (https://opendatabot.ua/analytics/tck-fines-2025-12) опублікував результати пошуку по Єдиному державному судовому реєстрі України. Від початку дії нового закону про мобілізацію було подано щонайменше 135 судових позовів про обмеження права на керування авто для порушників військового року. З них 52 справи були відкриті в 2025-му, 42 - цього року.

Але! 92% справ не дійшли до розгляду по суті через процесуальні помилки з боку ТЦК або несплату терцентрами судового збору. У сухому залишку опинилися 11 справ, по яких у 10 випадках позови були задоволені, в одному - відмовлено.

Щодо останньої справи, то програш ТЦК підтвердила вже й вища інстанція.  Другий апеляційний адміністративний суд постановив , що терцентр не довів виконання зі свого боку всіх законних процедур.

- Якщо введуть додаткові обмеження, то, ймовірно, що звернуться до вже існуючої практики. Суди отримають додаткові навантаження, а результат може бути мізерний, - міркує юрист Віктор Наумчук.

Точкові рішення ні на що не вплинуть

Крім ефективності, є ще одне питання: чи наважаться депутати проголосувати за те, що в 2024 році вважали порушенням Конституції?

- Змінились обставини. Тема мобілізації в контексті підготовки до російських мобілізаційних хвиль буде стояти гостро і дуже гостро. Людей бракує, - каже політтехнолог Олег Постернак. - Але я не впевнений, що фінансові санкції спрацюють. Однозначно вони викличуть невдоволення, роздратування серед населення і не вплинуть на якість мобілізаційного резерву. А всі наступні стадії - складні умови в начальних центрах, розподілення по частинах, свавілля командирів і так далі - не вирішать. Мобілізація - це системний процес, якщо вона провалюється, то по багатьох  чинниках: технічних, культурних, психологічних, фінансових. Якщо не буде системної реформи, а будуть точкові рішення проти ухилянтів, це ні на що не вплине. Матимемо ще один виклик для армії, бо знову примусово забиратимуть людей, які по своїх здатностях, здоров’ю, моральним якостям не готові воювати.

На думку політексперта, в нинішніх умовах більшість депутатів можуть віддати голоси за непопулярні рішення, але в самому парламенті ситуація здатна загостритися. Таким крокам, найімовірніше, протидіятиме опозиція, яка отримає нову платформу для піару.