Рязань під ударами, іранські погрози та зачистка від росіян Степногірська: Аналіз карти бойових дій 29 липня

Головними темами огляду подій війни 29 липня від аналітика 24 Каналу Андрія Дрозди стали:

• атака українських безпілотників на два великі НПЗ на території Росії;

• черговий спалений склад компанії Wildberries;

• погрози Україні від Ірана;

• спроби росіян інфільтруватися в прикордонні села на Харківщині;

• ситуація в районі Дружківки й Костянтинівки;

• зачистка від росіян Степногірська, яку проводять колумбійські добровольці у складі спецпідрозділів ГУР.

Ці так інші події – у текстовій версії традиційного огляду подій війни від 24 Каналу.

Далекобійні удари України: Рязань, Wildberries і НПЗ

Рязань сьогодні була атакована українськими безпілотниками. Повідомляється про удари, зокрема, по складу Wildberries і по НПЗ.

Місцевий губернатор Малков підтвердив атаку на регіон. Каже, впали уламки БПЛА і сталося загоряння на промислових територіях. Компанія Wildberries "чомусь" обмежила доступ до своїх складів для підприємців, які зберігали там товари, і порадила поки не приїжджати на склад, бо роботу відновлять згодом.

Чи можна це відновити? Питання риторичне. Після такої пожежі склад фактично вщент згорів або догорає. Видно, що щось там уже навряд чи можна відновити після такого удару.

Wildberries в Рязані мають певні проблеми / Фото – соцмережі

Це ще одна велика втрата для Wildberries — найбільшого в Росії маркетплейса і мережі продажу товарів. Компанія вже шукає складські приміщення в Казахстані, тобто виносить частину потужностей туди, щоб українські дрони їх не спалювали.

Окрім сьогоднішньої рязанської історії, там склад був приблизно 70 тисяч квадратних метрів. Але кількість таких ударів за липень була значною.

Нагадаємо, за останні тижні палали наступні логістичні хаби Wildberries:

• Шушари у Санкт-Петербурзі — площа складу, що згоріла, 105 тисяч м²;
• Електросталь у Підмосков’ї — 230 тисяч м², це наразі найбільший спалений склад;
• Каледіно — 250 тисяч м², там були ураження;
• Домодєдово і Твер — також були атаковані раніше;
• Краснодар — 100 тисяч квадратів;
• Невинномиськ у Ставропольському краї — майже 100 тисяч;
• Сімферополь — невеликий логістичний центр на 6 тисяч квадратів;
• Єкатеринбург — найбільша дистанція, по якій уразили склад Wildberries, там 108 тисяч квадратів.

Загальна площа уражених і знищених складів уже явно перевищує мільйон м². У компанії є 200 логістичних об'єктів загальною площею 5,2 мільйона м², а отже, приблизно 20% їхніх складських потужностей уже уражено або знищено. Звісно, це просто "коробки", які доволі легко будувати (до старту кампанії ударів у Wildberries був план побудувати 18 великих хабів за рік), але все це будувалося на кредити, а на складах було купа товарів, які дуже допомагали російській воєнній економіці. А потім туди завітали дрони.

Не забувають дрони та про інші критично важливі для окупантів об'єкти. У Рязані також горів НПЗ — там була уражена установка перероблення нафти. Є кадри наслідків. Видно, що прилетіло гарно, не все вдалося перехопити чи збити. Саме установка перероблення нафти й горить.

Нова пожежа на черговому НПЗ 29 липня / Фото – соцмережі

Подібна картина на НПЗ в Пермі. Сьогодні вдень там було ураження об'єкта "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез". Тут є кадри зблизька: видно, як вогнем охоплена саме установка перероблення нафти.

Аналітичні ресурси пишуть, що уражено установку АВТ-5, горять головні технологічні колони. Це критичне ураження для такої установки. Отже, пермський завод, очевидно, знову зупинить роботу і стане на ремонт. До уражень він переробляв 13 млн тонн нафти на рік.

Отже, Рязань і Перм — такі об'єкти НПЗ знову були атаковані на території Росії.

Що там з Іраном і наскільки реальні загрози ударів балістикою з боку Ірану по Україні?

Відбувся діалог між Андрієм Сибігою та Аббасом Аракчі. Сибіга – виконувач обов'язків міністра закордонних справ України, а Аракчі — міністр закордонних справ Ірану.

Вони поговорили телефоном про інцидент із торговим судном у Каспійському морі, яке затонуло після нібито українського удару. Сибіга запевнив, що Україна не має наміру йти на ескалацію у відносинах з Іраном, але те, що сталося, є частиною нашої війни проти Росії, оскільки судно постачало росіянам оборонні та мілітарні компоненти.

Аракчі після цієї розмови написав у соцмережах, що український колега запевнив: напад був ненавмисним, Україна не прагне ескалації конфлікту. Водночас Іран теж не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти, що будь-який напад на їхніх громадян та інтереси є неприйнятним і збитки мають бути відшкодовані.

Сьогодні ми також дізналися з американських газет, зокрема з New York Times, що Іран таки збирався атакувати Україну балістикою. Тобто наміри були серйозні, і, ймовірно, наша розвідка доповіла це дипломатам.

Тому дзвінок Сибіги до Аракчі був потрібний, щоб знизити напругу і перевести розмову в більш-менш конструктивне русло. Адже зараз в Ірані віжки правління фактично взяли в руки представники КВІР, а це доволі різкі та навіжені люди.

Іранська балістика – наскільки реальна загроза / Інфографіка – 24 Канал

New York Times пише, що Іран розглядав можливість завдати удару по морському порту в Україні у відповідь на атаку на іранське торгове судно в Каспійському морі. Співрозмовники газети, знайомі з даними розвідки, кажуть, що очікували запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною, щоб зробити символічний крок, але не завдати великої шкоди. Інші джерела кажуть, що метою міг бути один з чорноморських портів України.

Чому це могло бути небезпечно? З одного боку, ще одна ракета з боку Ірану принципово не змінила б ситуацію, бо Росія й так б'є по наших портах балістикою та авіаційними ракетами. Але це був би прецедент прямої участі Ірану у війні проти України, і Україна мала б відповідати на такий удар.

У підсумку іранські чиновники, представники КВІР, обміркували можливу реакцію України й зрозуміли, що це для них буде додатковою ескалацією. Тому від ідеї зрештою відмовилися, і все перейшло на дипломатичні рейки.

Також нагадаємо, що Іран досі не відшкодував збитків за збиття українського пасажирського літака Boeing у 2020 році. Тоді представники КВІР із ЗРК "Тор" двома ракетами збили наш літак біля Тегерана. Загинуло понад 170 людей, серед них – 11 українців.

Тож коли Тегеран висуває вимоги щодо свого корабля, історія виглядає доволі спірною. Очевидно, українським військовим зараз треба бути акуратними в акваторії Каспійського моря, аби не зачепити ще якийсь іранський корабель і не запустити нову хвилю різких реакцій з боку Тегерану.

Російські розмови про мобілізацію

Ще одна історія з боліт — Дмитро Медведєв заперечив, що на Росії готують мобілізацію. Зрозуміло, що це заявив мемний блогер, тож його слова ніхто серйозно не сприймає, але російська пропаганда все одно розтиражувала цей виступ колишнього президента Росії, а нині заступника голови Ради безпеки.

Медведєв заявив, що це все вкиди, проплачені провокації, маячня, і що ніхто до жодної мобілізації не готується.

Насправді потреба в мобілізації в росіян є. Вони не наздоганяють свої втрати, а контрактники не йдуть у російську армію за гроші. Тому такі заклики типу "не чекай мобілізації — іди служити за гроші" можуть бути не лише кампанією влади, а й спробою різних регіонів виконати план і підштовхнути чоловіків записуватися в армію.

Медведєвська аргументація виглядає непереконливою, але очевидно, що реакція є, і владу турбує це питання. Вони хочуть збити хвилювання суспільства ще до псевдовиборів у Думу восени.

Після того мобілізація все одно буде — просто прихована. Офіційно її не оголосять із високих трибун, але механізм запустять.

Харківщина: спроби інфільтрації росіян

Тим часом росіяни прагнуть бодай якихось тактичних успіхів на фронті. На Харківщині тривають спроби інфільтрації по кордону між Харківською областю і територією Росії, на ділянці між Вовчанськом і Куп'янським напрямком.

Йдеться про напрямок на Великий Бурлук і Білий Колодязь. Росіяни не раз намагалися тут закріпитися. Перші спроби були ще минулого року в районі Дехтярного. Там вони досі сидять, але далі їх не пускають наші військові.

Кругле, Нестерне, Землянки, Бударки, Піщане — це села, які можуть опинитися під загрозою в разі подальших спроб інфільтрації. Це висоти, пагорби, тому тут тримають оборону українські військові.

Свіжі спроби росіян інфільтруватися й вклинитися на українську територію відбулися в районі Артільного. Росіяни зайшли в Артільне і намагаються тиснути на сусіднє село Івашкине. Поруч ще є Шев'яківка, тож ці населені пункти також перебувають у зоні потенційної загрози.

Ситуація на Харківщині / Скриншот карти DeepState

Про це пише DeepState: російські війська здійснюють спробу вклинення в напрямку Івашкиного. Оборону на цій ділянці Південно-Слобожанського напрямку тримає прикордонна комендатура швидкого реагування 4-го прикордонного загону у складі сил оборони.

Наші прикордонники тут воюють з ворогом. Наразі вони виявили й знищили штурмову групу росіян у складі 18 військових. Тобто росіяни закинули сюди мало не взвод.

Спроби наступати на Харківському напрямку пов'язані з наміром створити буферну зону на північному кордоні України.

Схожі дії ворога ми фіксували й в районі Білого Колодязя, Великого Бурлука. Учора говорили й про те, що на північ від Харкова ворог теж намагався просуватися в напрямку села Алісівка. Раніше до Козачої Лопані росіяни теж проривалися, але підрозділи штурмового полку "Скеля" їх звідти вибили.

Тобто подібна активність ворога спостерігається і біля траси "Харків — Бєлгород".

Лиманський напрямок і дрони проти дронів

Про Борову і Куп'янськ ми вже говорили вчора. Зараз — кілька кадрів від 63-ї бригади з Лиманського напрямку. Лиманський плацдарм оборони тримається, але росіяни тут усіляко намагаються просочуватися на Лиман. Роблять вони це вже багато місяців без особливого успіху.

Війна роботів під динамічну музику – дивіться відео:

Як дрони воюють з дронами на Лиманському напрямку, демонструють військові 63-ї окремої механізованої бригади 3-го армійського корпусу. Йдеться про протидію ворожим дронам-ждунам.

Українські безпілотники виявляють російські дрони з боєприпасами, прикріпленими до них. Серед них є великі дрони, які чекають на бронемашину чи колону, а є менші — які полюють на піхоту. Це серйозна проблема, бо такі дрони в будь-який момент можуть злетіти й атакувати. Тому їх спеціально виявляють, фіксують і знищують оператори БПЛА.

Пересуваються на Лиманщині живі росіяни переважно пішки або на мотоциклах. І наші військові знищують ворожі мотоцикли, позбавляючи ворога засобів пересування.

На Лиманському напрямку вороже пересування часто відбувається в лісах біля Ямполя, Діброви, і там наші військові знищують ці засоби пересування або уражають мотоциклістів просто в русі.

Краматорськ, Слов'янськ і Дружківка

Що стосується Краматорська і Слов’янська, то сьогодні тут, на щастя, без змін по лінії бойового зіткнення. Але ця лінія доволі динамічна й рихла, а росіяни намагаються вклинюватися й атакувати в напрямку Рай-Олександрівки та на ділянці Малинівка — Тихонівка — Васютинське на схід від Краматорська.

На жаль, Слов'янськ і Краматорськ потроху набувають таких самих контурів, як і Дружківка рік тому: коли кількість обстрілів для міста стає звичною, а все поступово переростає у повільне знищення цих міст.

Ворог дронами вже нікого тут не здивує, хоч частину території й затягнули сітками. Ситуація невтішна: останні міста Донеччини поступово вимирають через зростання небезпеки.

Ситуація на Донбасі / Інфографіка – DeepState

Дружківка — місто, що розташоване приблизно посередині траси між Костянтинівкою та Краматорськом. Росіяни вирішили здивувати всіх заявою, що їхні штурмові групи вже заходять у Дружківку. Але це просто неможливо: від Віролюбівки до Дружківки ще приблизно 12 кілометрів по прямій, а від Костянтинівки — близько 12 – 13 кілометрів через Олексієво-Дружківку.

Тобто окремі російські штурмовики, ймовірно, спеціально дійшли до околиць, щоб зняти відео для пропаганди. На ньому видно, як один росіянин підходить до знака, махає на камеру дрона й показує, ніби дійшов. Прапора навіть не має, просто підняв автомат. Що з ним далі сталося — історія замовчує. Але росіяни подали це як "захід штурмових груп у Дружківку".

Степногірськ: зачистка та полонений росіянин

Це місто, яке росіяни вже оголошували взятим і окупованим, але зараз вони звідти тікають.

ГУР публікує кадри за 26 липня. Ми бачимо, як штурмова група зі складу колумбійських добровольців тактичної групи "Реванш" Міжнародного легіону ГУР рухається і проводить операцію в межах Степногірська.

Деталі операції ГУР – дивіться відео:

Під час цієї операції вдалося взяти в полон російського десантника, який був у складі ворожої групи, що намагалася проникнути в міжпозиційний простір сил безпеки й оборони.

Спецпризначенці ГУР після розвідки та пошукових заходів змогли визначити точне місце розташування російської групи. Після точкового вогневого ураження на зачистку висунулися колумбійські штурмовики з підрозділу "Реванш".

Результат операції: одного загарбника ліквідовано, іншого взято в полон. Окупантові надали медичну допомогу й евакуювали з району бойових дій відповідно до норм міжнародного права.

Наші військові вже діють на південь від Степногірська — у полях і лісосмугах, у районі населеного пункту Плавні, і підбираються до Кам’янського. Тому ситуація для росіян тут суттєво погіршилася.

Деякі військові оглядачі навіть кажуть, що Степногірськ став пасткою для росіян. Вони явно не розраховували, що все повернеться для них так негативно на цьому напрямку, але українські війська тут перехопили ініціативу.

Аналіз подій війни за 29 липня від Андрія Дрозди – дивіться відео: