Що приховує Білий дім та хоче знати Кремль

Скупі повідомлення з закритих переговорів президента США Дональда Трампа з українським колегою Володимиром Зеленським та з прем'єром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу все ж дають натяки, чому усі троє мовчать.У натяках на справжні результати зустрічі розбиралася Gazeta.ua.Ізраїльські джерела повідомили, Дональд Трамп не вимагав від Беньяміна Нетаньягу вивести ізраїльські війська "з жодної ділянки". Водночас у зустрічі також брали участь віцепрезидент Девід Венс, міністр оборони Піт Гегсет, держсекретар Марко Рубіо і шеф ЦРУ Джон Реткліфф. Цікаво, що до них приєднався і один із переговірників Стів Віткофф. За даними джерел, вони виявили недовіру до даних ізраїльської розвідки про високі ризики отримання Іраном ядерної зброї. Американці оцінюють шанси на ескалацію або на угоду з Тегераном як 50 на 50%. Водночас у ніч на 29 липня хитке перемир'я у регіоні було порушене: єменські хусити обстріляли саудівський танкер, а США із Саудівською Аравією завдали ударів по нафтових об'єктах в Іраку.За даними агенції Reuters, найближчими тижнями Іран отримає першу партію з 400 китайських переносних ПЗРК, які заповнять прогалини у системі ППО країни. Тому, можливо, Тегеран просто тягне час.Менш ніж за дві години до зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом українські пабліки, наближені до Офіса президента, повідомили - погрози Ірану також стануть предметом розмови. У підсумку, виконувач обов'язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга провів розмову з іранським колегою Аббасом Аракчі. Той зажадав компенсації за підбитий танкер і недопущення подібного у майбутньому. Україна запевнила, що не прагнула ескалації.Попри це, в іранських пабліках розглядаються варіанти ударів по українській портовій інфраструктурі у Чорному морі. Цікаво, що Сибіга спілкувався також зі своїм ізраїльським колегою Гідеоном Сааром - і саме про безпечне судноплавство у Чорному морі та продовольчу безпеку. У підсумку, Сибіга отримав запрошення відвідати Ізраїль на 35-річчя встановлення дипвідносин (26 грудня 2026 року).Мало хто звернув увагу на контекст. Тим часом він може бути головним у зустрічах лідерів у Вашингтоні 27-28 липня. Адже Дональд Трамп ховав свого вірного і відданого соратника, сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема. Але у промові Трампа та його соратників були і двозначності.Занадто пафосні фрази про померлого соратника: "улюблений друг", "відданий брат", "сила, з якою рахувалися в усьому світі"."Нічого значущого у світі не відбувалося без думки Ліндсі Грема", - наголосив Трамп. Присутність Зеленського і Нетаньягу, на його думку, доказ тому.Жартував, пригадуючи смішні історії про соратника:- як Ґрем відмовився від молитовного сніданку о 8:30, "навіть якщо сам Ісус прийде рано, я - після 10:00",- коли Ґрему доповіли про тортури у в'язниці Ґуантанамо, він "із блиском в очах" повідомив про винайдення нового способу допиту.Йдучи з церемонії, Трамп поплескав по кришці труни, що багатьох здивувало.Варто зауважити, Ґрем і Трамп були конкурентами на республіканських праймериз у 2016 році, зблизилися пізніше. Тому про "відданого брата" чинний президент США явно перебільшив. Трамп пригадав їхнє суперництво - тоді він опублікував особистий номер телефону Ґрема, що і "поклало початок нашої дружби".Ґрем до своєї смерті опонував Трампу і, фактично, був центром внутрішньої опозиції в MAGA. "Він був ультра"яструбом". Ніколи не бачив війни, яка б йому не подобалася", - зауважив президент.Тобто поведінка Трампа нагадувала зловтіху. Можливо, від горя. Але вона разюче відрізнялася від тієї, яка була на похованні Чарлі Кірка.Про Ґрема згадували того дня в Сенаті на процедурному голосуванні щодо його законопроєкту про "пекельні" санкції проти Росії. Документ зібрав 86 голосів "за" (12 "проти") і далі має високі шанси на ухвалення. Текст було розширено санкціями проти Ірану та правом президенту США керувати ними майже одноосібно у "ручному" режимі.Але для ухвалення документа потрібна нижня палата Конгресу, який іде на канікули до середини серпня. Тож результативне голосування можливе не раніше вересня 2026 року. До того багато що може статися. 28 липня успішне голосування стало можливим багато в чому завдяки зустрічі Зеленського із сенаторами і конгресменами. Трамп показово ні на що не впливав, принаймні, зовні.Смерть Ліндсі Ґрема дещо змінить у ставках Білого дому. Так, присутні на похованні відзначали "сильну любов Грема до Ізраїлю".І раптом - сварка. Після зустрічі президента США з Нетаньягу міністр оборони цієї країни Ісраель Кац повідомив: Іран останніми тижнями обстрілювали американські літаки, що перебували на базах у його країні. В Ізраїлі діє військова цензура, і Кац не мав права розголошувати таку інформацію. У Центральному командуванні Збройних сил США розголос сприйняли негативно. Нетаньягу помстився? Цілком можливо: підставивши Штати під удар, Кац очікує на американську відповідь і на ескалацію, яка підвищила б залученість Трампа у конфлікт і виключила сепаратну угоду з Іраном.Якщо Ліндсі Ґрем контролював військові треки і по Україні, і по Ізраїлю, його раптова смерть призвела до паузи і невизначеності. Білий дім виявився не готовим до його відходу від справ. Тому Дональд Трамп ситуативно реагує та наголошує на переговорах.Найпекучішу потребу України - у ракетах для ППО - він залишив без відповіді. Про це свідчить заява самого Зеленського під час спілкування зі ЗМІ: президент США пообіцяв допомогти, але послався на брак боєприпасів. Щоправда, знову пообіцяв ліцензії на виробництво таких ракет. Але український лідер наголосив: для запуску виробництва потрібно від 1 до 5(!) років.Якщо Володимир Зеленський озвучив цю потребу після зустрічі з Трампом, виходить, під час неї не отримав гарантій у постачанні таких ракет від США. У цьому була причина термінової телефонної розмови головкома ЗСУ Михайла Драпатого з командувачем Збройними силами США в Європі (НАТО) Алексусом Ґрінкевичем. З того, що відомо, говорили про перемогу, і Драпатий окремо подякував Ґрінкевичу за участь у PURL. Це може означати, що Київ у питанні ракет може розраховувати переважно на країни Європи і на НАТО. Принаймні, станом на зараз. Судячи з сигналів про готовність Віткоффа і Кушнера відвідати найближчими тижнями і Київ, і Москву, Трамп наразі робить акцент на переговорний трек. Однак чи не гра це на "замилювання очей ворогу", покажуть найближчі тижні.