Впервые при Трампе: какие санкции готовят для России в Вашингтоне и почему это стало возможным

Після майже 17 місяців суперечок та обговорень законопроєкт про санкції США проти Росії може стати першим за нинішньої каденції Дональда Трампа санкційним законом, спрямованим проти Кремля.

До того ж – доволі жорстким.

28 липня він пройшов процедурне голосування у Сенаті, де пропозицію підтримали 86 сенаторів, а проти висловилися лише 12.

Процедуру ухвалення документа запустили після раптової смерті одного з його творців та головного адвоката антиросійських санкцій у Конгресі – сенатора Ліндсі Грема.

Для отримання зеленого світла з Білого дому співавторам законопроєкту довелося йти на поступки адміністрації Дональда Трампа.

Частина правок дещо послабили початкові пропозиції сенаторів, але є і елементи, що додають йому сили.

А у разі остаточного схвалення закон стане суттєвим важелем тиску на Росію для завершення її війни проти України.

Що являє собою багатостраждальний законопроєкт, який назвали на честь його покійного автора, проти кого саме він спрямований, чому він не сподобався демократам та яких наслідків очікувати Україні – розповідаємо далі.

Законопроєкт імені Грема.

Покійного Ліндсі Грема вважали одним з найактивніших прихильників України у Сенаті.

Останні півтора року свого життя сенатор присвятив, зокрема, спробам законодавчо закріпити каральні санкції проти Росії за імітацію нею переговорного процесу.

1 квітня 2025 року Грем разом з колегою з Демократичної партії Річардом Блюменталем представили законопроєкт, відомий як Sanctioning Russia Act.

Тоді як адміністрація Дональда Трампа робила безрезультатні спроби домогтися дипломатичного завершення війни в Україні (переважно тиснучи саме на Київ).

Це – документ, який пропонує реальні важелі тиску на Москву за її відмову від мирних переговорів.

Основна ідея законодавчої пропозиції полягала в тому, щоб накласти 500-відсоткові мита на весь імпорт з РФ, а також на країни, які продовжують купувати російські нафту, нафтопродукти, природний газ та уран – тобто застосувати так звані вторинні санкції.

Слід зазначити, що сам Трамп неодноразово вдавався до тарифних погроз країнам, які активно купували енергоносії в Росії.

Минулого року президент США навіть втілив ці погрози в життя, застосувавши 25% мита проти Індії – одного з найбільших покупців російської нафти.

Це призвело до того, що країна почала скорочувати обсяги закупівель нафти у Москви, тож у лютому США скасували тарифні заходи.

Щоправда, після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану Міністерство фінансів Сполучених Штатів неодноразово видавало ліцензію, яка дозволяла Нью-Делі тимчасово купувати цей вид палива у Росії на тлі енергокризи.

Цей приклад, як вважають, демонструє ефективність таких санкцій – як для стримування торговельних партнерів Кремля, так і для посилення тиску на Росію.

Окрім зазначених мит, законопроєкт пропонує кодифікувати в одному законі вже запроваджені санкції проти Росії, які наразі зафіксовані у форматі виконавчих указів, що унеможливлює їх "тихе" скасування президентом.

Серед іншого, законопроєкт вимагає від президента США запровадити повне блокування активів і візові заборони для вищого керівництва РФ, олігархів, командувачів і компаній ВПК, а також накласти жорсткі секторальні санкції на банківську систему та енергетику.

Під санкції також потрапляють судна "тіньового флоту" РФ і будь-які іноземні установи чи особи, які допомагають Росії обходити ці обмеження або постачають їй товари подвійного призначення.

Торік після представлення цієї пропозиції її підтримали 84 зі 100 сенаторів.

Попри таку широку і двопартійну підтримку законопроєкт Грема-Блюменталя більше ніж на рік "застряг" у невизначеності.

Торги з Білим домом.

Судячи з офіційної комунікації сенатора Грема та інших співавторів проєкту, причиною затримки у його розгляді стала позиція Білого дому.

У Трампа вимагали, щоб вирішальне слово щодо запровадження нових санкцій проти Росії залишалося за президентом, а не за Конгресом.

Саме тому адміністрація тривалий час опиралася ініціативі Грема, наполягаючи на тому, що Трамп завжди може вдатися до санкцій проти Москви, якщо вважатиме за необхідне.

Слід згадати, що тривалий час американський президент вірив у готовність Москви вести конструктивні переговори про завершення війни, а на запитання про можливість запровадження санкцій відповідав, що це може завадити дипломатії.

Реальні зміни у баченні ситуації Трампом сталися на початку літа 2026 року під час червневого саміту G7 у французькому Ев’яні.

Після завершення зустрічі господар саміту, президент Франції Емманюель Макрон, заявив, що всі лідери "сімки" погодилися з тим, що Росія не виявляє серйозної готовності до миру.

Після цього Вашингтон неодноразово сигналізував про зміну своєї позиції щодо російсько-української війни.

Зокрема, на саміті НАТО в Анкарі Трамп оголосив, що США нададуть Україні ліцензію на виробництво Patriot, та публічно підтримав українські удари по російських НПЗ.

А наприкінці липня Україну відвідала одна з найбільш наближених до американського президента MAGA-активісток, ультраправа блогерка Лора Лумер, яка перед цим публічно визнала, що тривалий час була жертвою російської пропаганди, і повідомила, що відтепер підтримує Київ.

Лумер показали наслідки російських ударів по українських містах, вона взяла інтерв’ю у Зеленського, уривок з якого Трамп поширив у своїй мережі Truth Social.

Журналісти запитали, що американський президент думає про позицію MAGA-активістів, які тепер взялися підтримувати Україн.

"Вони підтримують те, що підтримую я", – відповів Трамп.

Серед обставин, що супроводжували зміну підходів Трампа, не можна не згадати і трагічну подію – смерть Ліндсі Грема, який саме перед цим відвідав Україну.

Ще за два дні до своєї смерті сенатор повідомляв про досягнення домовленості з Білим домом щодо свого законопроєкту.

Після того як 11 липня він пішов з життя, прагнення довести до кінця його справу стало принциповим для колег Грема, які розглядали документ як спосіб віддати останню шану покійному політику.

Новий старий законопроєкт.

У результаті переговорів з сенаторами Білому дому вдалося дотиснути не одну поступку в законопроєкті.

Перш за все, максимальну ставку вторинних тарифів було знижено з 500% до "максимум 100%", тобто ставку президент обиратиме сам.

А застосовуватися вона буде лише до п’яти країн, які були найбільшими покупцями російських енергоносіїв протягом останніх 12 місяців, та п’яти держав, що сприяли обходу санкцій щодо російської нафти протягом того ж періоду.

Кого з кожної п’ятірки карати митами – обиратиме Трамп.

Нині у п’ятірку найбільших імпортерів російської нафти входять Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Туреччина, а газу – Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.

Цікаво, що для газових покупців пропозиція передбачає винятки: мита можна не накладати, якщо імпорт країною російського газу становив менше 15% від загального обсягу експорту газу Росії за період спостереження і країна вжила значних заходів для його скорочення.

Це положення прописали спеціально для союзників США, які завершують роботу задля повної відмови від російського газу: реально під нього підпадають 4 з 5 газових топпокупців – усі, крім Китаю.

Словаччина, яка є у нафтовому переліку, під винятки не підпадає, і це створює окремий виклик – однак не забуваймо, що у президента є свобода вибору митної ставки.

Було б помилково вважати, що остання версія законопроєкту лише послабшала у порівнянні з першою.

Початкова ідея обумовлювала запровадження санкцій участю Росії у мирних переговорах.

Натомість теперішня версія робить обмеження обов’язковими для запровадження протягом 30 днів з моменту вступу закону в дію, тобто не потребує окремого рішення президента про запуск санкцій.

А перелік передбачених санкцій не обмежується митами.

Президенту при цьому надається право скасувати санкційні заходи, але лише попередньо надавши Конгресу звіт про те, що таке скасування відповідає інтересам національної безпеки США.

Крім того, таку дію все ще можна заблокувати – якщо обидві палати проголосують за Спільну резолюцію про несхвалення (Joint Resolution of Disapproval).

Також на прохання Трампа у законопроєкт додали положення про продовження санкцій проти Ірану до 2031 року (вони діють ще з 1996 року, і їхній термін мав закінчитися цього року).

Неочікуваний опір демократів.

Законодавці від Демократичної партії США, яка від початку президентства Трампа зарекомендувала себе більш рішучою у питанні підтримки України та тиску на РФ, раптово висловили свої застереження щодо законопроєкту Грема.

Одразу 10 сенаторів-демократів проголосували проти під час його процедурного розгляду.

Деякі критики серед демократів занепокоєні тим, що законодавство "сформульоване занадто широко" і надасть президенту безпрецедентно широкі повноваження щодо запровадження мит, в тому числі й проти торговельних партнерів США.

"Трамп продемонстрував справді безрозсудне зловживання тарифними повноваженнями, що завдає шкоди нашій економіці", – сказав сенатор від Нью-Джерсі Корі Букер.

Сенатор від штату Джорджія Рафаель Ворнок підтримав зауваження колег, заявивши, що надання Трампу додаткових тарифних повноважень буде "глибоко непокоїть".

Занепокоєння пролунали на тлі запровадження Трампом нових мит проти низки торговельних партнерів через нібито порушення законодавства про примусову працю.

Сенатор-демократ з Аризони Марк Келлі, який є одним із 62 співавторів законопроєкту, навпаки, вважає, що слід було лишити 500-відсоткову митну ставку для покупців російської нафти та газу.

Озвучені застереження від Демократичної партії попередньо не повинні завадити просуванню законопроєкту в Конгресі.

Є ймовірність, що його важче буде схвалити у нижній палаті, тому що підтримка ідей Грема там була не такою однорідною.

Наразі вже точно відомо, що голосування відбудеться не раніше вересня, оскільки конгресмени вже пішли на серпневі канікули.

Після схвалення Палатою представників законопроєкт Грема потрапить на підпис до Трампа.

Поки що ризики провалу тут виглядають мінімальними, адже президент США вже публічно заявляв про свою підтримку законодавчої ініціативи покійного Грема.

Авторка: Ольга Ковальчук,.

журналістка "Європейської правди".