12 реєстрів в одному профілі: чи отримає ТЦК доступ до даних українців через "Обрій"

Кабінет міністрів запустив закрите бета-тестування цифрової екосистеми ринку праці «Обрій» — ІТ-платформи, яка має консолідувати дані з 12 державних реєстрів про кожного працездатного українця. Повноцінний запуск запланований на жовтень 2026 року, але вже зараз ініціатива викликає бурхливі дискусії: з одного боку — автоматичний підбір вакансій і безпаперовий документообіг, з іншого — ризик, що цифровий профіль «Обрій ID» стане ще одним каналом для ТЦК.

Як працюватиме «Обрій»: 12 реєстрів і «Дія»

Технічна архітектура платформи, як повідомляє видання ФАКТ, спирається на два ключові блоки — Реєстр працездатних осіб та Реєстр робочих місць. Перший збирає інформацію з Пенсійного фонду, Міністерства освіти і науки, Державної податкової служби та інших держорганів. Другий містить відомості про відкриті вакансії, вимоги до кандидатів, умови праці та запропоновані зарплати.

Після авторизації через портал або застосунок «Дія» система автоматично формує цифровий профіль «Обрій ID», куди з 12 державних реєстрів підтягуються верифіковані дані про освіту, трудовий стаж та офіційну кваліфікацію людини. Вбудований штучний інтелект порівнює навички користувача із запитами ринку за європейським класифікатором ESCO, пропонуючи варіанти працевлаштування навіть у суміжних сферах.

Чому чоловіки бояться офіційного працевлаштування

Одним із головних стримувальних факторів для українського ринку праці залишається страх військовозобов'язаних перед офіційним оформленням. За даними джерела, дефіцит кадрів в економіці сягнув історичного максимуму — близько 70% підприємств заявляють про гострий брак персоналу, а загальна потреба у фахівцях оцінюється від 2 до 4,5 мільйона осіб. При цьому на обліку в Державній службі зайнятості перебуває трохи більше 90 тисяч осіб.

Розрив між попитом і пропозицією значною мірою зумовлений тим, що чоловіки призовного віку уникають офіційного працевлаштування, побоюючись, що їхні дані одразу потраплять у поле зору ТЦК. Географічний дисбаланс лише поглиблює проблему: у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях кількість кандидатів зросла на 10–19%, тоді як прифронтові регіони потерпають від гострого кадрового вакууму.

«Обрій» і ТЦК: де межа між працевлаштуванням і контролем

Головне занепокоєння, яке викликає платформа, — потенційний доступ ТЦК до консолідованої бази даних. Хоча адміністрування «Обрію» доручено Державній службі зайнятості, а використання екосистеми заявлено як повністю добровільне, експерти застерігають: відсутність чіткої моделі економічного бронювання та міжвідомча неузгодженість створюють ризики.

За даними джерела, Міністерство економіки позиціонує «Обрій» як інструмент виведення ринку з тіні, тоді як для оборонних відомств цифрова екосистема потенційно може стати майданчиком обліку військовозобов'язаних. Платформа збирає дані, яких немає навіть у реєстрі «Оберіг»: актуальне місце роботи, посада, кваліфікація, рівень доходу — усе те, що може зацікавити ТЦК під час мобілізаційних заходів.

Особливу тривогу викликає те, що платформа функціонує відрізано від суміжних державних програм: пільгової іпотеки «єОселя», компенсації оренди житла, розбудови соціальної інфраструктури. Це означає, що «Обрій» пропонує роботу, але не створює умов для переїзду в безпечніші регіони — тоді як доступ до персональних даних військовозобов'язаних розширюється.

Що робити, якщо ваші дані потрапили до «Обрію»

Оскільки платформа перебуває на етапі закритого бета-тестування, пересічні громадяни поки що не можуть самостійно перевірити наявність свого профілю в системі. Однак після повноцінного запуску в жовтні 2026 року авторизація через «Дію» буде єдиним способом входу — без неї профіль не створюється.

Юристи радять військовозобов'язаним заздалегідь перевірити актуальність своїх даних у реєстрі «Оберіг» через застосунок «Резерв+» та переконатися, що вся інформація про відстрочки й бронювання внесена коректно. Також варто зберігати всі документи, що підтверджують право на відстрочку, — у разі розбіжностей між реєстрами саме паперові підтвердження можуть стати вирішальним аргументом.