«Ми не дорослішаємо». Ротань емоційно прокоментував виліт «Полісся» з єврокубків

Головний тренер житомирського «Полісся» Руслан Ротань прокоментував поразку команди від «Копенгагена» (1:2) у матчі-відповіді другого раунду кваліфікації Ліги конференцій. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на пресслужбу «Полісся».

За підсумком двох матчів з данським «Копенгагеном» (3:3 і 1:2) «Полісся» достроково закінчило для себе єврокубковий турнір. На відміну від попереднього сезону, в якому житомирці дійшли до плейофу раунду кваліфікації Ліги конференції, у поточному сезоні вони не здолали у протистоянні жодного суперника.

«Звісно, хотілося починати матч з Сарапієм, тому що Едік для нас ключова фігура. На жаль, він отримав травму на початку тижня. Була надія, що він зможе вийти в цьому матчі, але на передматчевій розминці він усе ж відчував біль, і цей біль збільшувався. Тому ми були змушені зробити заміну на Майсурадзе.

Що стосується Майсурадзе, я не можу казати: привіз – не привіз. Єдине, на чому потрібно наголосити: такі помилки, коли ми заробляємо пенальті у свої ворота, ми просто не повинні допускати. Ці моменти ми проходимо на тренуваннях. І саме на цих моментах щодо Гіо ми багато наголошували. Багато, емоційно, ще на попередніх зборах. І, звісно, коли людина або не розуміє, або не прислухається до цього, то рано чи пізно це, знаєте, як де тонко, там і рветься. Так воно і вийшло.

До кінця першого тайму ми виглядали досить солідно. Я вважаю, що в першому таймі ми були кращою командою. Що стосується другого тайму, ми на його початку отримали чисельну перевагу, але мені зовсім не сподобалося те, як ми цією чисельною перевагою скористалися.

Єдине, що, мабуть, потрібно було робити в цій ситуації, коли суперник одразу перебудувався на п’ять захисників, – потрібно було шукати вільні зони за рахунок коротких дій, коротких передач, просто змінювати фланги, набирати хоча б 15 дотиків до м’яча, а потім ухвалювати рішення. Там завжди мав з’являтися або вихід на крос, або вихід на вбігання, або потрібно було доставляти м’яч у штрафний майданчик, вести там боротьбу і підбирати ці м’ячі.

У принципі, те, що ми побачили на 90+3-й хвилині. Але, бачите, не вистачає нам цього досвіду, не вистачає цієї впевненості. Звісно, хочеться, щоб це було. На жаль, такі дитячі помилки, яких ми припускаємося, коли в більшості пропускаємо ці м’ячі, – це вже, знаєте, з якоїсь незрозумілої причини.

Так ставитися до того, що суперник просто грає у простір, а ми не добігаємо, падаємо... І найголовніше – реакції на цей пас зовсім не було. Тому дуже прикрий гол. І це якраз ті помилки, про які ми завжди говоримо на тренуваннях. На кожному тренуванні, на кожній теорії ми про це кажемо.

Звісно, хочеться шукати позитив. І він насправді є. Просто, ви знаєте, я бачу потенціал команди. Дуже великий потенціал. Але ви розумієте, другий рік – і ми вже другий рік не дорослішаємо. Ось у чому мій головний біль як тренера: ми не дорослішаємо.

Важливість кожної гри, кожного тренування повинен розуміти кожен гравець. Коли цього немає, тоді вся ця праця... Я вважаю, що це, знаєте, така пекельна праця: те, що вони проходять на зборах, те, як вони готуються. Але завжди перемагає і програє команда.

Звісно, сьогодні ми програли як команда. Але ми повинні бути тією командою – коли ми створюємо ці помилки і їх виправляємо, мене непокоїть те, що в нас ситуація, коли до одних і тих самих людей на тренуванні: «Давай, давай, давай». Знаєте, такий батіг, який у нас в Україні не люблять.

І на цьому наголошуєш, наголошуєш, наголошуєш, наголошуєш. А потім у таких матчах таке обов’язково трапляється. Це футбол. Це такий футбол. Єдине, що я зараз це розумію, тому що я пройшов шлях футболіста і вже дивлюся на це як тренер. А якби наші гравці також це розуміли, то, повірте, сьогодні ми були б дуже задоволені й вдячні.

У принципі, з тим потенціалом, який маємо, сьогодні, я скажу, на 99% ми повинні були проходити цю команду, якщо брати два матчі. Тому цей нереалізований потенціал – ось за що шкода», – розповів Ротань.