Несподіване використання: чому Росія задіяла ракети КНДР після атак ЗСУ

Раніше, до успішних атак Збройних Сил України на підприємства російського оборонного комплексу, країна-агресорка могла виробляти приблизно 60 балістичних ракет щомісяця. Ці обстріли дозволяли їй підтримувати високий темп масованих ударів, запускаючи до трьох десятків дорогих балістичних ракет за одну атаку по мирних українських містах. Російський військово-промисловий комплекс працював на повну потужність, намагаючись компенсувати витрати.

Проте, після прицільних ударів українських Сил оборони, темпи виробництва ракет РФ суттєво знизилися. Це створило дилему для Кремля, який був змушений шукати альтернативні джерела для поповнення свого арсеналу, щоб продовжувати тиск на Україну. Виробництво зменшилось, але потреба в ракетах залишалася великою, підштовхуючи Росію до перегляду своїх запасів та пошуку нових партнерів.

За словами керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, Росія почала використовувати ракети KN-23, тому що «росіяни вже залізли у стратегічний запас, який створювався для потенційної війни з країнами НАТО». Це підтверджує, що для підтримки інтенсивності обстрілів вони вимушені використовувати резерви, призначені для зовсім інших сценаріїв. Такий крок виявив глибоку кризу у російському військово-промисловому комплексі.

Застосування північнокорейських ракет, як вважає Андрій Коваленко, свідчить про спроби Кремля економити власні ракети через обмеження у виробництві. Це не випадкове рішення, а наслідок виснаження власних ресурсів. Таким чином, замість того, щоб поповнювати запаси, Росія використовує те, що отримує від країн-партнерів, щоб зберегти власні ракети для інших потенційних конфліктів.

Поява північнокорейської зброї є серйозним сигналом про критичний стан усього російського ракетного арсеналу. Вона свідчить про подальшу військову співпрацю між Москвою та Пхеньяном, яка відбувається в межах домовленостей про стратегічне партнерство. Раніше така співпраця вже велася, за якою Росія отримувала ракети в обмін на різні ресурси, фінансові розрахунки або передачу секретних технологій.

Наразі офіційно підтверджених даних про постачання нових партій північнокорейських ракет немає. Однак той факт, що застарілі запаси використовуються, слугує яскравим доказом дефіциту власного виробництва та глибоких проблем у російському оборонному секторі, що потребує уваги міжнародної спільноти та відповідної реакції.

Юрій Ігнат повідомив, що під час масованої повітряної атаки Росія могла випустити по Україні північнокорейські ракети KN-23. Застосування цієї балістичної зброї було зафіксовано вперше майже за рік війни. Окупанти комбінують різні типи озброєння, щоб перевантажити українську систему протиповітряної оборони.

За оцінкою моніторингового каналу єРадар, під час нічної атаки 30 липня Росія використала лише частину підготовленого ракетного арсеналу. Аналітики припускають, що це може свідчити про підготовку нового масованого удару найближчим часом, і найбільш імовірною ціллю може стати Київ. За їхніми даними, протягом ночі окупанти застосували дев’ять балістичних ракет і чотири ракети "Циркон" із понад пів сотні боєприпасів, які, ймовірно, були готові до використання. Частина ракет, випущених по столиці, могла мати розвідувальне призначення, використовуватися для оцінки можливостей української протиповітряної оборони та перевірки наявності ракет для систем ППО.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко розповів в коментарі 24 Каналу, що «росіяни вже залізли у стратегічний запас, який створювався для потенційної війни з країнами НАТО. Його потрібно відновлювати, тому вони використовують KN-23».

За словами нового очільника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, «ми хочемо сформувати навколо Центру потужне ком’юніті, яке зацікавлене в захисті нашої країни, і закликаємо лідерів думок працювати разом для того, щоб протидіяти російським ІПсО».

Такий стратегічний зсув у використанні озброєння підкреслює необхідність для міжнародної спільноти посилити тиск на агресора та пильно стежити за військовою співпрацею між Росією та КНДР. Це свідчить про продовження військової співпраці між Москвою та Пхеньяном, що вимагає пильної уваги та реагування з боку міжнародної спільноти.