Паливний колапс у РФ: чи змусить криза Путіна сісти за стіл переговорів — FT

Посилена кампанія України із застосуванням далекобійних дронів спричинила найглибшу паливну кризу в Росії за останні десятиліття. Удари по енергетичній інфраструктурі залишили понад половину регіонів РФ без нормального постачання пального. Попри це, президент Володимир Путін не демонструє ознак готовності до переговорів.

Про це пише Financial Times із посиланням на аналіз даних польської аналітичної групи Rochan Consulting.

За даними Rochan Consulting, що моніторить перебіг війни, у травні Україна встановила рекорд за кількістю успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. За місяць було зафіксовано 16 результативних атак.

Від початку 2026 року російські НПЗ стали мішенню щонайменше 194 атак. Це в 11 разів перевищує показник за аналогічний період минулого року.

Упродовж цього року Київ і Москва здійснили рекордну кількість атак із застосуванням дронів і ракет. Далекобійне протистояння між країнами сягнуло найвищої інтенсивності від початку повномасштабної війни.

Обмеження пального в РФ через атаки по НПЗ

У Міністерстві оборони РФ стверджують, що більшість українських ударних безпілотників нібито вдається перехопити. Однак збільшення кількості та частоти запусків призводить до дедалі більшої кількості влучань у стратегічні енергетичні об’єкти, що підтверджують дані про атаки та перехоплення.

«Кампанія проти російської енергетичної інфраструктури наблизила війну Володимира Путіна до самих росіян більше, ніж будь-коли раніше. Через це понад половина регіонів країни була змушена запровадити жорсткі обмеження на продаж пального, а жителі годинами стоять у чергах на автозаправних станціях», — зазначається у статті.

У червні, серед інших атак, українські сили кілька разів завдали ударів по єдиному НПЗ Москви. Наслідком стали масштабні пожежі, густий дим над російською столицею та подальше загострення дефіциту бензину.

Як Україні вдалося підвищити ефективність дронових атак по Росії?

На думку аналітиків, підвищення ефективності української кампанії із застосування безпілотників стало можливим завдяки суттєвому збільшенню їхнього виробництва, а також удосконаленню системи управління.

За словами високопосадовців України, які поспілкувалися з Financial Times, важливу роль у підвищенні ефективності ударів відіграє американська розвідувальна підтримка. Вона допомагає українським силам прокладати оптимальні маршрути польоту безпілотників і обходити російську протиповітряну оборону.

«Україна здійснила технологічний прорив, який дозволив їй виробляти більше далекобійних дронів і значно наростити їх масове виробництво», — заявив керівник програми з питань Євразії Німецької ради з міжнародних відносин Штефан Майстер.

Згідно з офіційними даними Міноборони РФ, упродовж перших шести місяців 2026 року над територією Росії та окупованими українськими територіями нібито було перехоплено щонайменше 63 933 українські безпілотники. Майже половина всіх заявлених перехоплень припала лише на травень і червень. У травні російська сторона повідомила про знищення 14 195 дронів, а в червні — 17 832. Для порівняння, у січні та лютому цей показник не перевищував 6 000 на місяць.

Українські удари підірвали ілюзію про те, що війна не впливає на життя росіян

Такі цифри, як зазначається, свідчать про те, що посилення української повітряної кампанії створює безпрецедентне навантаження на російську систему ППО. Через це Москві дедалі складніше забезпечувати захист критично важливих енергетичних і військових об’єктів, які підтримують її військовий потенціал.

Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов вважає, що українські удари також підірвали створювану Кремлем ілюзію про те, що війна не впливає на повсякденне життя росіян.

«На фундаментальному рівні ми бачимо, що Путін припустився ще однієї фатальної стратегічної помилки в цій війні, чомусь вважаючи, що час працює лише на нього. Він не зміг змусити Україну капітулювати, але дав їй достатньо часу, щоб розгорнути масове виробництво засобів для „глибоких ударів“, — сказав Пухов.

На його думку, Росія буде змушена спрямовувати дедалі більше ресурсів на зміцнення протиповітряної оборони. Водночас країна може зіткнутися з проблемами у виробництві необхідної кількості систем ППО та ракет-перехоплювачів.

Україна, своєю чергою, дедалі частіше завдає ударів на великі відстані та атакує одну ціль великою кількістю безпілотників, поступово виснажуючи російську оборону. Одним із чинників цього називають призначення у січні нового міністра цифрових технологій.

«Україна не просто завдає більше ударів, ніж рік тому. Кампанія еволюціонувала з відносно вузької операції проти нафтової інфраструктури у ширшу стратегічну кампанію зі зриву роботи енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії одночасно», — зазначив директор Rochan Consulting Конрад Музика.

Путін не демонструє ознак готовності до переговорів

Активізація цієї кампанії відбувається на тлі заяв президента України Володимира Зеленського про те, що цього літа українські сили проведуть скоординований наступ, щоб змусити Путіна припинити багаторічну агресію.

Минулого тижня глава держави також повідомив, що Київ розпочинає «40-денну операцію впливу», яку виконуватимуть підрозділи далекобійного ураження.

Попри це, Путін не демонструє ознак готовності до переговорів під впливом нової української кампанії. Навпаки, він продовжує наполягати, що Росія нібито перемагає у війні, а її військові цілі залишаються досяжними.

За інформацією високопосадовців України, які беруть участь у мирних переговорах, представники Росії під час контактів з американською стороною наполягали, що саме Вашингтон має переконати Київ погодитися на масштабні поступки. Водночас співрозмовники видання вважають, що тристоронні переговори за посередництва США навряд чи відновляться до завершення літа.

Ще одне джерело в Москві, яке бере участь у неофіційних контактах щодо припинення війни, повідомило, що через прагнення Путіна досягти максималістських цілей Росія, ймовірно, не братиме участі у змістовних переговорах щонайменше до лютого наступного року.

«Найбажанішим варіантом для росіян поки що залишається те, щоб американці „передали“ нам Україну. Вони не натякають на жодні поступки. Вони постійно повторюють ті самі цілі… Їхня основа для переговорів фактично означає, що жодної основи для переговорів немає», — сказало джерело.

Попри те, що темпи російського наступу на суходолі сповільнилися і бойові дії дедалі більше набувають характеру виснажливої та дорогої кампанії, за словами президента Зеленського, а також відповідно до оцінки української розвідки і свідчень двох осіб, які контактують із російським президентом, Путін наказав своїм військам до кінця року повністю захопити територію Донецької області, що залишається під контролем України.

В інтерв’ю державному телебаченню 28 червня Путін визнав, що українські удари створюють «проблеми», однак заявив, що російська армія нібито зберігає перевагу.

Увечері п’ятниці Кремль опублікував відео, на якому, за його твердженням, Путін заслуховує доповідь на командному пункті поблизу лінії фронту. Того ж дня російська сторона заявила про захоплення прифронтового міста Костянтинівка на Донбасі. Зеленський ці заяви спростував, наголосивши, що бої за місто тривають.

До слова, раніше у липні радник Офісу президента України Сергій Лещенко заявив, що активна фаза війни може завершитися за 2-3 місяці через зміну погоди та тиск на Росію. За його словами, це змусить Москву повернутися до переговорів. Для посилення ефекту Україна має застосовувати «далекобійні санкції», щоб російська економіка та суспільство відчули наслідки війни і вплинули на керівництво РФ.

ДБР заявило про викриття схеми незаконної зміни даних військовозобов’язаних / © Державне бюро розслідувань Олександр Грузевич / © Мар'яна Безугла Прапор НАТО. / © Reuters Зеленський анонсував зміни у ЗСУ / © Володимир Зеленський