Ракета в Польщі та український фактор: чи витримають відносини Києва та Варшави нове випробування

Цієї ночі російська ракета впала на територію Польщі. У Люблінському воєводстві вночі 30 липня пролунала повітряна тривога. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, а в полі виявили воронку діаметром близько 10 метрів, повідомляє польське видання Wirtualna Polska.

За даними Оперативного командування Збройних сил Польщі, о 03:40 у повітряному просторі було зафіксовано невідому ціль. Для її перехоплення підняли винищувач F-16, однак через шість хвилин об’єкт зник з радарів. Тривога тривала приблизно 10 хвилин.

Пізніше поблизу населених пунктів Тарнава-Колоня та Токари поліцейські виявили воронку та розкидані уламки неідентифікованого об’єкта. Наразі це місце перебуває під охороною.

Прес-секретар польського МВС Кароліна Галецька наголосила, що вночі 30 липня Росія вкотре здійснила масовану атаку на Україну, тому інцидент у Люблінському воєводстві міг бути наслідком "напруженої ночі та дій Росії в Україні". Це перевіряють відповідні служби.

Вночі моніторингові канали повідомляли про можливий заліт 1–2 російських ракет на територію Польщі, але офіційно це поки що не підтверджено. Це не перший випадок, коли на територію Польщі залітають ракети або БПЛА.

24 березня 2024 року о 05:23 за київським часом відбулося порушення повітряного простору Польщі однією з крилатих ракет, запущених вночі далекобійною авіацією РФ. У районі населеного пункту Осердув Люблінського воєводства ракета перебувала близько 40 секунд. Протягом усього польоту об’єкт відстежували польські військові системи радіолокації. Раніше, під час атаки на Україну 29 грудня 2023 року, російська ракета перебувала над Польщею приблизно три хвилини. А 7 лютого 2024 року одна з російських ракет наблизилася до кордону з Польщею.

У вересні минулого року, як повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, у повітряний простір Польщі потрапили щонайменше 19 дронів (пізніше уточнили, що 23 БПЛА). Перше порушення повітряного простору зафіксували близько 23:30, останнє — о 6:30 ранку. Офіційно підтверджено, що вдалося збити три БПЛА. Тоді ж повідомлялося, що дрон пошкодив дах житлового будинку в Люблінському воєводстві, хоча пізніше з’ясувалося, що це зробила ракета "повітря-повітря" з F-16, у якої не спрацювала система наведення.

А цього разу на територію Польщі влучила ракета, причому незвичайна. Як заявив глава МЗС України Андрій Сібіга, йдеться про російську крилату ракету Х-101, яка вторглася на територію Польщі в рамках масштабного удару Росії по Україні, порушивши повітряний простір НАТО.

"Це ще одне наочне підтвердження того, що зміцнення протиповітряної оборони України наразі є нагальним завданням і слугує гарантією захисту всієї євроатлантичної спільноти", — наголосив український міністр.

Глава МЗС зазначив, що вторгнення російської ракети на територію Польщі також нагадує, що для країн "немає нічого більш нагального, ніж протидія спільному, віковому ворогу, який становить пряму загрозу для обох народів".

Такі ракети випадково на територію НАТО не потрапляють

На думку військового експерта Олега Жданова, заліт російської ракети Х-101 на територію Польщі — а з уламків уже стало відомо, що саме вона впала на території сусідньої країни, — не був випадковістю. Це було зроблено спеціально, тому що Х-101 — досить точна ракета, яка добре орієнтується в просторі. Тим більше, що вона долетіла аж до Любліна — якби її придушили засобами РЕБ і дезорієнтували, вона б впала і не долетіла б так далеко.

"Я вважаю, що Путін спеціально зробив пробний крок у бік Польщі й ще раз довів, що ППО НАТО на сьогодні не перебуває в стані бойового чергування й не забезпечує безпеку повітряного простору країн НАТО. Це такий гарний плювок у бік НАТО з боку Росії", — зазначив у коментарі Фокусу експерт.

У цій ситуації до України не може бути жодних претензій, оскільки, за словами військового експерта, у нас ймовірність збиття не є стовідсотковою. Але це може стати для членів НАТО хорошим уроком: або збивайте самі російські ракети, що летять, або надавайте нам військово-технічну допомогу.

"Теоретично цю ракету можна було б знешкодити засобами РЕБ, але для цього потрібно мати потужну систему РЕБ, щоб вона потрапила в зону її дії. Але у нас її точно немає, раз вона пролетіла. У нас щільність засобів ППО та РЕБ досить низька, особливо в західних областях. Ми захищаємо фронт щільніше — це закон", — підкреслює Жданов.

Те, що польська ППО погано спрацювала, свідчить про те, що вона або не охоплює всю дальність. ППО розгортається на відстані, що становить одну третину її можливостей від кордону, щоб дві третини її зони дії охоплювали повітряний простір сусідньої держави. Адже, за словами експерта, має бути час на зліт літака та на запуск ракети.

"Як тільки ракета входить у повітряний простір Польщі, вона стає легітимною ціллю. Але, мабуть, Польща так і не подолала страх перед Росією і просто злякалася. Оскільки ракета залетіла з території України, з огляду на наші й без того напружені відносини, це може вплинути на реакцію польського уряду. Якщо зараз Польща почне доводити, що ми винні — що Україна не збила ракету і, можливо, за допомогою РЕБ пошкодила її навігацію, тому вона долетіла вглиб кордону майже на 10 км, — то це буде спроба перекласти провину", — зазначає Жданов.

Росіяни випробовують слабкі місця Польщі

З політичної точки зору, цей інцидент викличе у поляків ще більший негатив щодо Росії, але водночас кардинального потепління відносин з Україною не передбачається — ситуація занадто запущена. За словами політолога Андрія Золотарьова, теми Волинської різанини, УПА та Бандери нікуди не зникли з польського порядку денного. Хоча це питання можна врегулювати на дипломатичному рівні, і те, що цього досі не зроблено, — наша помилка. Але в даному випадку, коли польська сторона вже визнала, що ракета російська, звинувачувати Україну в тому, що вона її пропустила, неприпустимо.

"У мене таке відчуття, що Кремль перевіряє Польщу на слабкість. Нібито випадково почали прощупувати її протиповітряну оборону. Дають зрозуміти, що приблизно те саме, що вони роблять з Україною, вони можуть зробити й з Польщею. Тому для польського політичного керівництва це буде непроста ситуація", — таку думку висловив Фокусу політолог.

Сьогодні Польща має найпотужнішу армію у Східній Європі. У них уже понад 200 тисяч військових, і вони планують збільшити чисельність до 300 тисяч. Вони закуповують новітню зброю і єдині в регіоні беруть участь у програмі F-35. Ті літаки, які Польща передала нам, — це не просто допомога. Вони віддають нам старі моделі, а самі отримують нові, більш сучасні. Тож тут немає альтруїзму, це їхнє власне переозброєння. І в цьому сенсі ситуація для Польщі складніша: вони не можуть просто сказати, що винна Україна. Це не спрацює.

"Але якщо Польща продемонструє слабкість — це лише підштовхне Росію до нових дій. Наступного разу ракета може влучити вже в конкретний об’єкт. Заліт дрона в Румунію та ракети в Польщу — це не випадковість. Це перевірка: як відреагують. Адже ракета залетіла занадто далеко — більше ніж на 20 кілометрів углиб території Польщі. Таке не буває випадково", — вважає Золотарьов.

Реакція Польщі буде політичною та дипломатичною: нота протесту, виклик посла, можливо, висилка російських дипломатів або когось із дипломатичного корпусу під приводом шпигунської діяльності. Військової відповіді не буде, підкреслює експерт.

Нагадаємо, в ніч на 30 липня Росія здійснила масовану атаку на Україну з використанням ракет і дронів. У Дніпропетровській області ракета влучила в будинок багатодітної сім'ї, а у Львові пошкоджено житлові будинки, школу та дитячі садки. Також є загиблі, поранені та руйнування в Києві, Київській області та інших регіонах.

Водночас у липні цього року лідери 10 європейських країн створили антибалістичну коаліцію для захисту європейців від повітряних загроз. Завдяки цьому спільному проєкту з’явиться інтегрована архітектура протиракетної оборони, яка доповнить, а не замінить існуючу.