Росія вдарила по Польщі: всі деталі атаки, чому ракету не збили та як реагує світ

Російська крилата ракета Х-101 вибухнула на території Польщі. Чому ППО НАТО не збила повітряну ціль, що кажуть експерти та як реагує світ.

Про що йдеться у матеріалі:

У ніч на 30 липня російська крилата ракета Х-101 перетнула кордон Польщі під час масованого удару по Україні та вибухнула у полі поблизу села Тарнава-Колонія в Люблінському воєводстві. Польська протиповітряна оборона підняла в небо одразу 4 винищувачі F-16, проте ціль так і не встигли ідентифікувати та збити.

Главред з'ясував, що відомо про падіння ракети Х-101 у Польщі та як світ реагує на атаку по країні НАТО.

Що відомо про ракетну атаку на Люблінське воєводство Польщі

Видання RMF24 та Wiadomości WP з посиланням на чиновників і рятувальні служби першими повідомили про тривожну ніч у Люблінському воєводстві. Близько 3:50 ранку мешканців Любліна та більшості повітів регіону розбудив гучний звук сирен, увімкнених на запит Центру урядової безпеки через можливу повітряну загрозу.

Сигнал лунав приблизно 10 хвилин, а вже після 4:00 тривогу скасували. Зранку поблизу Тарнава-Колонії виявили десятиметрову вирву від падіння невпізнаного об'єкта, і згодом стало відомо, що повітряний простір Польщі перетнула саме ракета - ймовірно, російська Х-101.

Дивіться відео наслідків російського ракетного удару по території Польщі:

Як відреагувало українське МЗС

У ніч на 30 липня т.в.о. глави української дипломатії Андрій Сибіга оперативно відреагував на інцидент у соцмережі X, підкресливши масштаб загрози для всієї євроатлантичної спільноти. За його словами, залітання ракети до країни НАТО стало черговим наочним доказом того, що питання посилення протиповітряної оборони України більше не терпить зволікань.

"Вночі російська крилата ракета Х-101 перетнула територію Польщі під час масштабного удару Росії по Україні, порушивши повітряний простір НАТО. Це ще одне наочне підтвердження того, що посилення протиповітряної оборони України є нагальним і слугує гарантією захисту всієї євроатлантичної спільноти", - підкреслив Сибіга.

Дипломат наголосив, що воєнний злочинець Володимир Путін продовжує вести війну проти жінок та дітей, а необхідність посилення балістичного захисту для України та Європи є нагальною. Він додав, що Київ інформує всіх партнерів та міжнародні організації про наслідки атаки.

"Вторгнення російської ракети в Польщу також слугує нагадуванням про те, що для наших двох країн немає нічого більш термінового, ніж протидія нашому спільному, одвічному ворогу, який становить пряму загрозу для обох наших країн. Усі інші розбіжності мають бути відкладені під час цієї жорстокої війни. Нашим ключовим пріоритетом має бути наша спільна безпека", - підкреслив дипломат.

Чому польська ППО не змогла перехопити російську ракету

Аналітики профільного військового видання звернули увагу, що цього разу Росія змінила характер повітряної атаки. Якщо під час попередніх масованих ударів основний акцент робився на Києві із застосуванням балістичних і гіперзвукових ракет, то нинішній удар охопив значно ширшу географію, включно із західними областями України. Саме це створило нові виклики для систем раннього попередження Польщі.

"Близько 03:40 за місцевим часом у повітряному просторі Польщі був виявлений невідомий об'єкт, який рухався на захід", - зазначили аналітики Defense Express.​

​За їхніми даними, польські Повітряні сили оперативно підняли у повітря винищувач F-16 для перехоплення цілі. Однак уже через шість хвилин об'єкт зник із радарів, а згодом військовий вертоліт знайшов місце його падіння поблизу Тарнави-Колонії. На місці утворилася приблизно десятиметрова вирва, тоді як найближчі житлові будинки розташовувалися менш ніж за два кілометри.

У Defense Express зазначають, що неофіційні системи моніторингу повітряних цілей ще під час польоту ракети фіксували її вихід із району Володимира Волинської області у напрямку польського кордону. Саме тому аналітики вважають майже очевидним, що мова йде про крилату ракету Х-101, запущену зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС або Ту-160.

"Можлива проблема полягала не у відсутності сил, а у самому ланцюгу прийняття рішень та правилах застосування зброї, коли перед відкриттям вогню необхідно провести візуальну ідентифікацію цілі та отримати відповідний дозвіл", - зазначають експерти.

Аналітики також звернули увагу, що ракета подолала майже сто кілометрів територією Польщі без будь-якого вогневого ураження. При цьому на її маршруті розташовані великі польські міста Хелм, Замостя та Люблін, а неподалік місця падіння знаходиться Сталева Воля - один із ключових центрів польської оборонної промисловості, де виробляють бронетехніку.

У Польщі скаржаться на "важку ніч для ППО" через одну російську ракету

Після нічного інциденту міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що для польської системи протиповітряної оборони це була одна з найнапруженіших операцій за останній час. За його словами, всі сили, відповідальні за моніторинг повітряної обстановки, працювали в режимі максимальної готовності, оскільки ще до початку масованої російської атаки було зрозуміло, що ситуація може становити небезпеку не лише для України, а й для території Польщі.

"Надзвичайно важка ніч для нашої протиповітряної оборони, систем спостереження та виявлення загроз. Дякую генералу Новаку та Оперативному командуванню Збройних сил Польщі, усім, хто сьогодні координував, спостерігав, аналізував та реагував на події над Україною та в нашому повітряному просторі", - написав в соцмережі X Владислав Косіняк-Камиш.

Міністр пояснив, що інформація про всі повітряні цілі оперативно надходила до військового командування, уряду та найвищого політичного керівництва держави. Координація між військовими, прикордонними службами, авіацією та урядовими структурами здійснювалася безперервно, а рішення ухвалювалися у режимі реального часу. Одночасно на місці падіння невідомого об'єкта розпочали роботу спеціалісти, яким доручили провести комплексну експертизу уламків.

"Зараз триває з’ясування, який саме об’єкт впав у околицях населеного пункту Тарнава-Колонія", - додав міністр.

За словами Косіняка-Камиша, остаточні висновки щодо типу ракети мають ґрунтуватися виключно на результатах офіційного розслідування. Саме тому польська влада закликала не робити передчасних висновків до завершення експертної оцінки всіх знайдених елементів.

Як прем'єр Польщі Дональд Туск прокоментував падіння ракети у Люблінському воєводстві

Найповнішу картину подій виклав прем'єр-міністр Дональд Туск, який визнав факт порушення повітряного простору країни та назвав інцидент серйозним, хоча й підкреслив відсутність жертв. Він розповів, що польські пілоти діяли швидко, а військові були готові знищити ціль, якби вона продовжила політ углиб території. Слова Туска цитує Clash Report.

"Під час масованих атак Росії на Україну відбулося порушення польського повітряного простору. Ми маємо серйозний інцидент. На щастя, немає жодних повідомлень про втрати чи жертви. Перші відомості однозначно свідчать, що відповідні служби, насамперед військові та наші пілоти, діяли дуже швидко й оперативно", - сказав він.

Туск також уточнив дані щодо типу боєприпасу та кількості об'єктів, які потрапили до польського неба, хоча й закликав дочекатися офіційних висновків розслідування.

"Інформація однозначна. Ми були готові збити ракету, якби вона продовжила політ. Усе вказує на те, що ми маємо справу з російською ракетою Х-101, але не будемо випереджати результати детального дослідження", - сказав він.

Польща не була ціллю удару, але безпека країни безпосередньо залежить від України

Прем'єр повідомив, що разом із Косіняком-Камишем та міністром внутрішніх справ Марціном Кєрвінським вирушив до Люблінської області, де скликали координаційну групу. За його словами, немає підстав вважати, що ціллю була саме Польща, проте два об'єкти таки порушили кордон країни.

Водночас він визнав, що російські удари по Україні дедалі частіше створюють загрозу для країн НАТО, а тому питання допомоги Києву напряму пов'язане із безпекою самих союзників.

"Українські винищувачі аж до самого кордону з Польщею відстежували та намагалися збивати ті ракети, що прямували в бік польського кордону. Немає жодних підстав вважати, що ціллю була Польща, але один із цих об'єктів безперечно порушив наш повітряний простір", - зазначив Дональд Туск.

Він повідомив, що під час нещодавньої зустрічі із президентом Володимиром Зеленським сторони детально обговорили ситуацію із захистом повітряного простору. За словами прем'єра, Польща та Україна готові розширювати співпрацю щодо забезпечення безпеки неба та координувати дії з іншими союзниками.

Туск також наголосив, що ефективність української протиповітряної оборони безпосередньо впливає на безпеку польських громадян. Саме тому він вкотре закликав партнерів не зменшувати військову допомогу Києву та швидше ухвалювати рішення щодо нових систем ППО.

"Якби українці мали набагато більше того, про що вони постійно просять, то, можливо, ця ракета не влучила б до Польщі. Наша мета - щоб Україна не програла цю війну. Після моєї розмови із Зеленським ситуація є досить очевидною. Найближчі 100 днів можуть вирішити долю цієї війни, і шанси - 50 на 50", - заявив Туск.

Який сигнал передала Україна Польщі після ракетного інциденту

Після підтвердження факту падіння російської ракети на території Польщі т.в.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з польським колегою Радославом Сікорським.

"Я високо оцінив реакцію польського уряду та запевнив Радека у повній солідарності України з Польщею. Ми готові надати всю необхідну допомогу в розслідуванні цього інциденту", - написав Сибіга у X.

Сторони домовились, що зміцнення повітряного щита України має стати невідкладним пріоритетом для всієї євроатлантичної спільноти, а дипломат запропонував відновити переговори щодо захисту неба за участю партнерів.

"...настав час зосередитися на протидії гострим загрозам у теперішньому, а не на дебатах про минуле, що розколюють єдність", - закликав він.

У свою чергу очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський застеріг від поширення кремлівських наративів і нагадав походження ракети, що впала на території його країни.

"Щоб випередити дезінформацію Путіна, будь ласка, прочитайте: ракети Х-101 використовуються виключно російською стратегічною авіацією", - написав в X топдипломат Польщі.

Як мешканці Тарговіська описали момент вибуху ракети

Поки офіційні особи обмінювались заявами, найяскравіші свідчення про саму мить удару дали прості жителі прикордонного регіону. Поліція Любліна підтвердила, що між селами Тарнава-Колонія та Токари виявили воронку й розкидані елементи неідентифікованого об'єкта, а територію оточили правоохоронці.

В інтерв'ю сайту Lublin112 мешканці розповіли, що почули потужний звук, від якого затремтіли вікна у їхніх будинках.

"За наше життя ми ніколи не чули нічого подібного. Вікна майже вилетіли", - сказав один із жителів Тарговіська.

Дивіться відео моменту вибуху російської ракети на території Польщі:

Як НАТО відреагував на порушення повітряного простору Польщі

Слідом за заявами польського прем'єра свою офіційну позицію оприлюднив і Альянс, підтвердивши, що відреагував на інцидент власними силами ще до завершення розслідування. Під час атаки на Україну ракета залетіла до сусідньої Польщі, а на території країни в повітря підняли два винищувачі НАТО. Наразі Альянс тримає тісний контакт із польською владою щодо порушення повітряного простору. Про це повідомив речник Верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі (SHAPE) Мартін О'Доннелл, пише Wiadomości WP.

"У відповідь на російську ракету, тип якої наразі залишається невідомий, що порушила повітряний простір Польщі, а згодом впала на польській території - це одна з багатьох ракет, випущених Росією по Україні минулої ночі - НАТО та Польща задіяли свої засоби протиповітряної та наземної оборони", - наголосив він.

За словами О'Доннелла, крім двох винищувачів, до реагування залучили літак-заправник Airbus A330 багатоцільової транспортної групи, літак раннього повітряного радіолокаційного спостереження Saab 340 та гелікоптер Мі-24. Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Г. Гринкевич додав, що Альянс продовжуватиме вживати всіх необхідних заходів для захисту території НАТО.

Як відреагували лідери Європейського союзу на порушення повітряного простору Польщі

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта одним із перших відреагував на порушення польського повітряного простору. Він наголосив, що масований удар Росії по Україні вкотре продемонстрував: наслідки цієї війни давно виходять за межі української території. Саме тому Європейський Союз продовжує нарощувати підтримку української протиповітряної оборони.

"Під час атаки було порушено і повітряний простір Польщі, що ще раз наголошує на загрозі безпеці Європи в цілому", - заявив Антоніу Кошта.

Президент Європейської Ради висловив співчуття жертвам російських ударів по Україні та підтвердив повну солідарність із Києвом і Варшавою. Він підкреслив, що ЄС продовжить інвестувати у зміцнення української протиракетної та протидронової оборони, адже саме це є одним із ключових елементів безпеки всього європейського континенту.

"Європейський Союз висловлює повну солідарність з українською та польською владою. Ми нарощуємо підтримку для зміцнення протиповітряної оборони України. Європа продовжить залишатися єдиною перед обличчям цієї агресії", - наголосив Кошта.

Згодом президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що нинішній інцидент не можна розглядати як поодинокий випадок. За її словами, російські масовані удари вже неодноразово створювали загрозу для держав Європейського Союзу, а тому Брюссель продовжує працювати над побудовою нової архітектури європейської безпеки.

"Ще одне неприйнятне порушення повітряного простору ЄС, спричинене останніми ударами Росії по Україні - цього разу над Польщею", - заявила Урсула фон дер Ляєн.

Вона зазначила, що Євросоюз паралельно розвиває систему безпеки на суші, морі та в повітрі, а також продовжує підтримувати Україну як ключовий елемент загальноєвропейської оборони.

"Європа має бути здатною ефективно захищати свій повітряний простір та підтримувати Україну перед обличчям російської агресії", - підкреслила президентка Єврокомісії.

Що заявили президенти Естонії та Франції про російську атаку на Польщу

Європейську солідарність підтримали й лідери окремих країн-членів, серед яких особливо різко висловився президент Естонії Алар Каріс, наголосивши на давній загрозі з боку Кремля не лише для України, а й для всього континенту. Естонський очільник держави закликав до посилення підтримки обох постраждалих країн.

"Війна Росії продовжує загрожувати життю далеко за межами України. Ми підтримуємо Польщу та Україну", - наголосив Каріс.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна пішов далі, вимагаючи від європейських партнерів рішучіших кроків проти Кремля та попереджаючи про небезпеку зволікання із санкційним тиском.

"Росія має зіткнутися зі щораз більшою політичною, економічною та дипломатичною ізоляцією, доки вона не припинить свою війну, не виведе війська з України та не понесе повну відповідальність", - заявив очільник МЗС Естонії.

Президент Франції Емманюель Макрон також відреагував на удари по українських містах і порушення польського неба, пообіцявши незмінність французької підтримки обом союзникам.

"Франція з найбільшою рішучістю засуджує російські удари, які призвели до загибелі цивільних осіб в Україні, а також порушення польського повітряного простору. Наша підтримка України та наших союзників не ослабне, Володимире Зеленський, Дональде Туск. Від цього залежить наша спільна безпека", - написав Макрон.

Хто винен в тому, що ракета залетіла до Польщі

Авіаційний експерт Валерій Романенко вважає, що відповідальність за проникнення російської ракети вглиб польської території лежить насамперед на польській системі протиповітряної оборони. За його словами, якщо на території Польщі впала саме Х-101, це означає, що її не змогли перехопити вже після входження у повітряний простір країни НАТО.

"Якщо ракета, ймовірно, Х-101, впала на польській території, то її пропустила польська ППО. До чого тут ми?", - сказав Валерій Романенко в коментарі УНІАН.

Експерт нагадав, що Україна вже давно пропонувала Польщі розглянути можливість створення приблизно 30-кілометрової зони біля державного кордону, в межах якої польські системи ППО могли б перехоплювати російські ракети ще над українською територією. На його думку, така схема дозволила б значно зменшити ризики для польських населених пунктів і стратегічних об'єктів.

Романенко зазначив, що Варшава тоді не підтримала цю ініціативу. Тепер же, за його словами, Польща змушена готуватися до перехоплення російських ракет уже над власною територією, що істотно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення.

"Ми пропонували їм розмістити біля кордону ЗРК і збивати ракети над українською територією. Але вони не хотіли, тож тепер доведеться збивати ракети й "Шахеди" вже над своєю територією. Добре, що вони падають у полях, але ракета може залетіти й у місто та влучити просто в будинок", - наголосив експерт.

Яка справжня ціль удару по Польщі

Військовий експерт Олег Жданов висловив припущення, що атака ракети Х-101 на територію Польщі не була випадковістю. Він звернув увагу на характеристики цієї крилатої ракети, яка має сучасну систему навігації та здатна досить точно виконувати запрограмований маршрут. Саме тому, на його думку, версію про випадкове відхилення від курсу не можна вважати єдиною.

"Я вважаю, що Путін спеціально зробив пробний крок у бік Польщі й ще раз довів, що ППО НАТО на сьогодні не перебуває в стані бойового чергування й не забезпечує безпеку повітряного простору країн НАТО. Це такий гарний плювок у бік НАТО з боку Росії", - заявив Олег Жданов.

Експерт наголосив, що Україна не може нести відповідальність за подальший політ ракети після її виходу з українського повітряного простору. Він зауважив, що навіть українська система ППО не здатна гарантувати стовідсоткове перехоплення всіх повітряних цілей, особливо під час масованих комбінованих атак. Водночас інцидент, на його думку, має стати серйозним уроком для союзників по НАТО, які повинні або активніше перехоплювати російські ракети самостійно, або забезпечити Україну значно більшою кількістю сучасних систем ППО та засобів радіоелектронної боротьби.

Жданов також звернув увагу на можливі причини, через які польська протиповітряна оборона не відкрила вогонь. На його думку, проблема може полягати як у конфігурації розміщення комплексів ППО, так і в процедурі ухвалення рішення про застосування зброї. Він пояснив, що після перетину державного кордону ракета вже ставала законною ціллю, однак, імовірно, польська сторона діяла надто обережно через побоювання можливої ескалації.

"Як тільки ракета входить у повітряний простір Польщі, вона стає легітимною ціллю. Але, мабуть, Польща так і не подолала страх перед Росією і просто злякалася. Якщо зараз Польща почне доводити, що винна Україна, це буде лише спроба перекласти відповідальність", - заявив військовий експерт.

Жданов також зазначив, що для ефективного придушення таких цілей потрібна значно щільніша мережа засобів ППО та РЕБ як в Україні, так і в прикордонних районах держав НАТО. На його думку, нинішній інцидент лише підтвердив, що питання зміцнення протиповітряної оборони більше не може розглядатися виключно як українська проблема, адже російські ракети дедалі частіше створюють безпосередню загрозу для всієї європейської системи безпеки.

Читайте також: