Україна відмовилася від масованих ударів по НПЗ Росії – FT

Українські військові дедалі рідше атакують нафтопереробні заводи Росії суцільними ударами по резервуарах чи корпусах цехів – натомість цілять у конкретні незамінні вузли обладнання, аби вивести підприємства з ладу на довший строк і зробити кожен удар дорожчим для Москви. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Financial Times.

Точковий підхід замість масованих ударів

За даними видання, мета Києва більше не в тому, щоб просто спричинити пожежу на НПЗ чи знищити резервуар для пального, – а в тому, щоб вивести підприємство з ладу на довгий строк. Українські планувальники, оператори дронів і фахівці з енергетики розповіли FT, що перед вильотом підрозділи проходять інструктаж у інженерів-енергетиків, які пояснюють, які саме компоненти найважче замінити.

«Інженери й експерти дають підрозділам вказівки бити по цих трубопроводах, цій димовій трубі, цій частині з'єднувального вузла обладнання», – розповів один з операторів дронів. Частина операцій, як і раніше, передбачає удари по нафтобазах боєприпасами з осколковими елементами.

Росія та Україна успадкували схожі енергетичні системи радянської розробки, тому українські інженери детально розуміють розташування обладнання на об'єктах у РФ. «На жаль, ми вчимося у росіян – вони роблять із нами те саме», – зазначив ексміністр оборони, голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк.

За словами операторів дронів і за результатами аналізу супутникових знімків FT, українські підрозділи почали завдавати повторних ударів по одному й тому самому обладнанню ще до завершення ремонту. Розвідувальні дані від США та Франції допомогли скласти мапу російської ППО й прокласти маршрути, які дозволяють дронам оминати її та досягати цілей углиб території Росії.

«Системна війна»: мапа критичних вузлів

Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив, що удари по НПЗ – частина ширшої кампанії проти мереж, які підтримують війну Росії, від експорту нафти до логістики фронту. Українські планувальники розглядають енергетику РФ як єдину мережу, а не набір окремих цілей: складаючи мапу взаємозв'язків між заводами, підстанціями й лініями електропередач, вони шукають вузли, ураження яких дає ефект, що виходить далеко за межі самого вибуху.

За словами Бровді, після знищення російської ППО, радарів і засобів РЕБ вибір цілей стане «питанням чистої математики» – обсягів виробництва, споживання й експортних потоків. Він додав, що під ударом опинилася вже й європейська частина Росії, де проживає близько 80 млн осіб – майже дві третини населення країни.

Зеленський доручив розширити кампанію

Президент Володимир Зеленський минулих вихідних заявив, що доручив новому головнокомандувачу Михайлу Драпатому та в. о. міністра оборони Євгену Хмарі розширити кампанію глибоких ударів. За словами президента, дальність уражень уже перевищує три тисячі кілометрів, а лише з початку року українські сили виконали понад тисячу вогневих завдань по нафтових об'єктах, військових виробництвах і логістичних вузлах ворога.

Наслідки для паливної галузі РФ

За даними Генштабу ЗСУ, станом на початок липня українські атаки вивели з ладу майже 43% загальної проєктної потужності нафтопереробної галузі Росії. У СБУ наголошували, що ураження НПЗ має стратегічне значення, адже вони забезпечують пальним армію РФ і формують значну частину бюджетних надходжень, з яких фінансують війну. Дефіцит пального в Росії вже мав відчутні наслідки навіть за межами країни, спричинивши зростання цін на дизель у США.