Чому гніздо Грицика та Одарки спорожніло так рано: пташенят міг вижити залітний чужинець

Вже котрий рік українці продовжують стежити за найвідомішою в Україні родиною лелек з Леляки на Полтавщині. Цього року в гнізді розгорілися шекспірівські пристрасті: спроба чужинців захопити гніздо та забрати Одарку, драматичнеповернення Грицика, несподівана розлучниця, чуже яйце тощо.

Але головний етап цього сезону вже позаду. Пташенята Грицика і Одарки - Лелевич, Махаон, Мрія і Ніка виросли, стали на крило і залишили рідне гніздо. Втім, навіть цей природний процес викликав багато запитань. А чому лелеки не повертаються додому, невже вже полетіли в теплі краї? Чи нормально залишати батьків у такому юному віці, чи повернуться вони колись на батьківщину і що зараз відбувається з самими Грициком та Одаркою?

Про це Коротко розповів кандидат біологічних наук, співробітник Національного природного парку «Пирятинський» Анатолій Подобайло.

Раптове зникнення: молодих лелек злякав чужинець?

- Анатолію, 26 липня лелеки покинули гніздо. Чому це сталося так рано, чи повернуться вони назад, і чи полетіли разом з ними Грицик та Одарка?

- Я не сказав би, що це рано. У двомісячному віці лелеки вже починають впевнено літати, це абсолютно нормальний фізіологічний термін. Спочатку пташеня поводилися цілком природно: вони робили свої перші тренувальні польоти, а надвечір слухняно поверталися додому, в рідне гніздо.

Але тут слід врахувати важливу деталь. У той же період у мене на подвір'ї знаходилося ще одне лелека, якого я підібрав у Ліновиці. Він випав із гнізда, і я вигодовував його. Приблизно через два тижні мій підопічний досить зміцнів, вилетів з двору і - уявіть собі - зайняв саме те гніздо, де жили пташенята Грицика та Одарки. Опинившись на чужій території, цей хитрун почав активно випрошувати корм у дорослих птахів. І наскільки я розумію за своїм досвідом спостережень, саме його поява і стала тією причиною, чому наші молоді лелеки перестали туди повертатися.

- А де вони зараз, чи є якісь припущення?

- Щиро кажучи, невідомо. Ми об'їхали околиці, оглянули всі довколишні поля та території, але виявити їх не вдалося. Однак я не став би драматизувати ситуацію.

Потрібно розуміти: зараз триває жнива, і в цей час лелеки зазвичай тримаються поряд із комбайнами, збираючи корм на свіжоскошених полях. Це дуже сприятливий період у плані харчування - корми багато, він доступний. Цілком можливо, що наші молоді птахи вже об'єдналися в якусь кочову зграю і зараз кочують десь на околицях. Це нормальна практика для цієї пори року.

- Тобто вони полетіли саме через це чуже п'яте лелеченя? Він просто їх вижив?

- Правильніше сказати, що через нього вони перестали повертатися в гніздо на ночівлю. Основною причиною стала поява цього чужого, причому молодшого пташеня. Це було найближче гніздо до місця, де його поставили на крило.

Зважаючи на все, у лелек існує певна поведінкова програма - не ображати маленьких пташенят, які знаходяться в гнізді. Дорослі не проганяють його, бо він молодший. При цьому сама знайдена, навпаки, поводиться дуже активно, постійно випрошує їжу, тому що вона фізично молодша за інших. Це створює певний дискомфорт для «рідних» пташенят, що вже підросли. Але для них зараз уже немає особливої ​​різниці, де ночувати – у гнізді, на даху сусіднього будинку чи на дереві. Вони вже вміють літати, зміцніли та самостійні.

Норма чи відхилення: що кажуть цифри

- Чи є ймовірність, що вони таки повернуться, чи це вже остаточне прощання?

- Поки що це питання залишається відкритим. Я припускаю обидва варіанти. Минулого року, наприклад, у нас був випадок, коли один із молодих лелек після перших вильотів ще повертався в гніздо якийсь час. Але зараз ситуація ускладнюється присутністю чужого пташеня, тож передбачити точно складно.

- А коли взагалі зазвичай лелеки покидають гніздо? Чи не зарано за два місяці?

- Повторюся: це цілком нормальний термін. Ідеально – вони могли б ще приблизно тиждень чи півтора повертатися на ночівлю до рідного гнізда, але цю фазу життя вони зараз проводять в іншому місці, і це абсолютно природний етап їхнього дорослішання. На сьогоднішній день вже більше половини всіх молодих лелек у регіоні покинули свої гнізда та почали кочувати. Тож наші пташенята - не виняток, а скоріше правило.

- Значить, за них можна не хвилюватись, з ними все буде добре?

- Звісно. Перед тим, як остаточно перестати повертатися, вони вже кілька діб впевнено й довго літали. Вони зміцніли, набралися сили. У цьому віці головні ризики позаду.

Африканські канікули та повернення до рідного гнізда

- Якщо говорити про подальшу долю – пізніше вони відлетять до Африки. Якщо я правильно пам'ятаю, там вони будуть жити два-три роки і щоліта не повертатимуться додому, так?

– Так, це так. Вони залишаються на зимівлях в Африці доти, доки не досягнуть статевої зрілості. І повертаються до наших країв лише тоді, коли приходить час створювати власну родину. Саме спробувати створити, бо далеко не всім це вдається із першої спроби. Конкуренція за гнізда та партнерів дуже висока.

- А в Африці вони можуть створювати пари чи це відбувається лише тут?

- Були поодинокі випадки, коли наші білі лелеки гніздилися безпосередньо в Африці. Але їхнє потомство все одно здійснювало міграції - тобто навіть у таких виняткових ситуаціях інстинкт перельоту нікуди не подівся. Але це саме винятки із правил, а не масове явище.

Життя дорослої пари: ритуали та прощання

- А що зараз із Грициком та Одаркою? Вони теж полетіли чи ще тут?

- Ні, дорослі птахи не поспішають відлітати. Грицика ми не бачили вже більше доби - він, мабуть, годується десь на полях. А ось Одарка вчора двічі прилітала в гніздо, наче перевіряла, чи все там добре.

- Як зараз складаються їхні стосунки після всієї цієї весняної історії із відвоюванням гнізда? Ми пам'ятаємо, як багато писали про її та його «зради»...

- Кілька днів тому, вже після того, як молоді птахи остаточно покинули гніздо, я спостерігав у них так зване фальшиве парування. Це абсолютно нормальне явище для цього періоду. Воно не призводить до відкладання яєць – сезон уже минув. Швидше за все, це елемент поведінки, який слугує для зміцнення пари. Хоча, якщо чесно, достовірно сказати, яким є справжнє призначення цього ритуалу, ми поки що не можемо, залишається лише спостерігати і робити припущення.

Потім, коли настане час, вони розлетяться в різні боки Африки, перестануть впізнавати один одного як конкретних особин і зустрінуться знову лише тоді, коли обидва повернуться до рідного гнізда наступної весни. Як правило, дорослі лелеки ще з'являються у своєму гнізді тиждень-два, а іноді й довше. Це своєрідна демонстрація приналежності до своєї сім'ї та місця. Це важливо, бо хтось із молодих лелек може запам'ятати це гніздо, повернутися за кілька років. Тому дорослі птахи хіба що «відтягують» час перед остаточним відльотом, закріплюючи свої права територію.

- І все-таки, чи можна назвати весняну історію з новим самцем «зрадою» у людському розумінні?

- Я б таки не використав це слово - воно надто сильно прив'язане до наших людських уявлень про вірність і стосунки. Погляньмо на це з біологічної точки зору. Є гніздо, де було успішне розмноження, і з'являється новий партнер. Швидше за все, це партнер минулого року – він уже знає, де знаходиться це гніздо, бо бував тут раніше. Імовірність відновлення торішньої пари значно вища, ніж ймовірність формування нової пари у тому самому місці з нуля. Тож це скоріше повернення до старого, ніж зрада.

Чому чотири пташенята, а не п'ять і що з кільцями

- До речі, а чому з п'яти яєць вилупилося лише чотири пташенята?

- Одне яйце виявилося незаплідненим і не вилупилося. Це є абсолютно нормальна ситуація. У нашому національному парку ми проводили моніторинг: середня кількість пташенят на одне гніздо становить приблизно 2,9. Ми обстежили 82 або 86 гнізд по всій території. І в більшості випадків три-чотири пташеня - це вже добрий результат, справжній успіх для пари. Так що чотири пташенята - це відмінний показник, а не якась аномалія.

- Чи були на цих пташенях встановлені спеціальні датчики, щоб за ними можна було стежити?

- Ні, датчиків ми не встановлювали. Ми кільцювали їх - на лапках зараз обручки з індивідуальними номерами.

- Тобто, якщо вони повернуться або їх зустрінуть під час міграції, їх зможуть ідентифікувати?

- Так, абсолютно правильно. Якщо вони повернуться до Леляків або десь поблизу, ми їх обов'язково дізнаємось за номерами. Більше того, їх можуть ідентифікувати навіть десь під час міграції, якщо якийсь орнітолог чи фотограф-натураліст вдало сфотографує птаха так, щоб добре було видно номер на кільці. По фотографії ми точно визначимо, що це саме наше пташеня з цього конкретного гнізда.

- А чому не використовували GPS-трекери? Адже це дало б більше інформації?

- Це питання бюджету, і питання серйозне. Один якісний трекер коштує близько тисячі євро, що для нас дуже суттєво. Але є й інша причина: ми поки що свідомо утримувалися від їх використання, бо продовжуються військові дії. Раніше сигнал від таких пристроїв міг сприйматися системами ППО як сигнал дрону – це створювало певні ризики. Зараз, наскільки я розумію, технології вже розвинулися, системи фільтрації сигналів стали кращими. Тому не виключаю, що ми повернемося до цього питання і придбаємо хоча б один трекер у наступному сезоні, щоб точно розуміти, куди саме відлітають наші птахи та якими маршрутами вони користуються.

- Як взагалі на вашу думку пройшов сезон?

- Якщо оцінювати цей сезон за головним критерієм – народження пташенят та їх успішного вирощування – то він пройшов більш ніж успішно. Усі, хто міг вижити, вижили. Всі пташенята здорові, зміцніли і вже впевнено літають. Це найголовніше.