Експерти обговорили роль США та нове вікно можливостей для переговорів

У столиці відбулося експертне обговорення однієї з головних тем в сфері українсько-американських відносин - результати зустрічі президента України з президентом США у Вашингтоні.Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа стала наслідком нещодавніх контактів двох лідерів у Європі, повідомляє "Вечірній Київ". Ця розмова демонструє важливі кроки на шляху до подальшого розвитку українсько-американських відносин і поглиблення двостороннього діалогу, азначив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в Київінформ пресцентрі під час експертного обговорення сучасного стану українсько-американських відносин."Одним із результатів зустрічі можна назвати анонсований приїзд спецпредставників президента США Стіва Віткоффома і Джареда Кушнера в Київ у найближчий час", - сказав він.Політичний контекст зустрічі окреслив член Міжнародної асоціації політичних наук Олексій Якубін:"У ставленні Трампа до України намітився помітний поворот. Ми бачимо, що у Трампа почався певний, я б сказав би, ренесанс з Україною. Коли він тільки починав свою каденцію, то вважав, що дуже легко зможе залагодити російсько-українську війну і зосередитися на Китаї. Але потім щось пішло не так. Торік пройшов під знаком того, що Трамп намагався реалізувати власне бачення завершення війни, часто тиснучи саме на Україну, - натомість цього року підхід змінився. Штати для себе при Трампі зараз починають розглядати Росію як загрозу. Довготривалу загрозу. І, власне кажучи, вони розглядають відповідно всі можливі інструменти підтримки для зменшення цієї загрози".Переговори мали тривати пів години, але фактично затягнулися на понад годину. Візит став продовженням недавніх контактів двох лідерів у Європі та телефонної розмови Зеленського зі спецпредставниками американського президента Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.Якубін також звернув увагу на електоральний розрахунок: республіканці йдуть до проміжних виборів у Конгрес зі складними внутрішніми розколами всередині MAGA, і підтримка України для частини виборців-республіканців може стати вирішальним аргументом голосувати за партію.Про практичний вимір домовленостей, а саме стан протиповітряної оборони, розповів журналіст, військовий оглядач Денис Попович. Він навів конкретні цифри дефіциту ракет-перехоплювачів Patriot."Загалом Японія випускає за ліцензією десь 30 цих перехоплювачів на рік, плюс 600-650 одиниць випускають Сполучені Штати Америки. Цього недостатньо", - сказав він.Пояснюючи математику дефіциту, експерт нагадав про удар у ніч проти 19 липня:"Всі пам'ятають масований балістичний удар, який був завданий по Києву, - прилетіло 40 цілей балістичних. Для того, щоб перехопити одну з цих ракет, у середньому треба дві протиракети, тобто лише для одного такого удару потрібно було мати 80 перехоплювачів".За його оцінкою, заявлений Зеленським запит на 300 ракет на зиму - по 100 на грудень, січень і лютий - може виявитися складно забезпечити."У мене є, на жаль, певні сумніви, що вдасться забезпечити таку кількість ракет. Я був би радий помилитися, але давайте будемо дивитися правді у вічі: є цифри, а є бажання, і іноді ці бажання, на жаль, можуть розходитися з можливостями", - підсумував Денис Попович.Додаткову невизначеність вносить позиція виробника: за словами Дениса Поповича, компанія Boeing поки не готова передати Україні ліцензію на виробництво головки самонаведення."А це дуже важливий елемент ракети, без якого, власне, ракети нема. Якщо її нема, то нема і ракети", - пояснив експерт, додавши, що робити прогнози щодо серійного виробництва наразі зарано.Вихід він бачить у розвитку власного виробництва та експортних контрактів на дрони-перехоплювачі, так званого DroneDeal."Це валюта, передусім. Якщо DroneDeal буде укладений в якомусь форматі - ми починаємо отримувати валютні надходження від реалізації цієї угоди, а ці надходження - це і податки, і закупівля озброєння у наших партнерів, і забезпечення Збройних Сил України та розробка нових технологій", - пояснив експерт.За словами Поповича, так формується "чарівне коло", яке забезпечує можливості для подальшого розвитку обороноздатності.Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус звернув увагу на подію, яка на перший погляд виглядала другорядною, але, на його думку, стала проривною. Йдеться про візит до Києва американської праворадикальної інфлюенсерки Лори Лумер і рішення Зеленського дати їй інтерв'ю."Лора Лумер - це рупор крайньо правих сил США. Якщо подивимось на американську політику: демократи підтримують Україну, республіканці-рейганісти підтримують, а MAGA або ізоляціоністи - проти", - пояснив Іван Ус.За його словами, саме тому увага до неї на високому рівні мала символічне значення:"Це такий проривний момент і дійсно абсолютно правильний крок і Президента Зеленського, і тих, хто організував її зустрічі по Україні".До цього додався ще один сюжет. Це інцидент у Каспійському морі, де український дрон атакував судно, яке, за версією Ірану, перевозило цивільні вантажі, а за іншими даними - зброю з Ірану до РФ.За словами Івана Уса, у Вашингтоні цю історію вже розглядають у ширшому контексті: "Спільні дії США та Ізраїлю можуть перекрити Іран з півдня, але не можуть перекрити його з півночі. І тут ця історія з судном у Каспійському морі, я більш ніж певен, хтось говорить: ось вам Україна дронами може забезпечити блокаду Ірану з півночі".Іван Ус також нагадав про особисту причину, яка звела у Вашингтоні багатьох учасників подій, це прощання із сенатором Ліндсі Гремом, багаторічним прихильником України, який за два дні до раптової смерті встиг відвідати українське виробництво дронів.Економічний вимір цих подій пов'язаний із законодавчою спадщиною Грема. Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко назвав ухвалення в Сенаті на процедурному рівні законопроєкту, підготовленого Гремом, одним із головних результатів усього каскаду візитів."Це, безумовно, відкриває нам великі можливості. У руках президента США після його прийняття з'явиться велика дубина, якою він може бити російську федерацію", - зазначив Олексій Буряченко.Логіку санкційного тиску експерт пояснив просто:"Якщо для Росії закриваються зовнішні експортні ринки, тоді незрозуміло, що робити з нафтою і газом: зберігати їх немає де, переробляти немає де, бо наші хлопці б'ють по НПЗ. По суті, це колапс, потрібно закривати всю цю історію".Підсумовуючи, Олексій Буряченко оцінив позитивно цей каскад візитів. Водночас він визнав і межі досягнутого."Ми не знаємо, чи вистачить нам сил, щоб примусити Путіна сісти за конструктивний стіл перемовин, а не висувати ультимативні умови капітуляції. Але все одно, як на мене, зараз ми робимо максимально для того, щоб це зреалізувати", - підсумував експерт.