Несправджені надії: чому реформа мобілізації зупинилася в за крок до запуску

Все починалося з чіткого плану: до липня реформа мобілізації мала бути представлена, а вже у серпні – офіційно запущена. Метою було кардинально змінити ситуацію з комплектуванням ЗСУ, щоб до вересня ця проблема втратила свою гостроту. Ексміністр оборони Михайло Федоров бачив мобілізацію не як окремий процес, а як частину комплексної системи, що включає умови служби, зарплату, кар'єрне зростання та стимули.

Команда Федорова мала на меті подолати страх громадян перед службою, пояснюючи, що не всі посади бойові, та забезпечити справедливі умови для військовослужбовців. Вони представили свій таймлайн народним депутатам, обіцяючи не лише зміни в роботі ТЦК, а й цифрові рішення та прозорість, зокрема скасування балаклав та впровадження бодікамер.

Ключовий момент мав настати у середу, коли було заплановано підписання наказу про початок першого етапу реформи. Цей наказ повинен був зняти «балаклави», врегулювати використання камер та запровадити цифрову воронку в роботі ТЦК. Однак саме в цей день Михайла Федорова звільнили з посади, що фактично зупинило реалізацію великих планів.

Попри зупинену реформу ТЦК, команда Міноборони встигла реалізувати перший етап реформи, який стосувався умов служби. Були запроваджені зміни щодо відстрочок, термінів служби, виплат та можливості переведення між підрозділами. Також планувалося залучення іноземців, які могли б складати до 50% штурмовиків чи військових на першій лінії, та підвищення виплат піхоті й штурмовикам до 7 тисяч доларів.

Михайло Федоров припустив, що його відставка була пов'язана зі спротивом реформам оборонних закупівель. За його словами, спроба усунути людський вплив на розподіл закупівель зачепила інтереси впливових осіб, що спричинило тиск на Міністерство оборони. Це, на його думку, стало справжньою причиною звільнення, а не конфлікт з військовим керівництвом.

Наразі реформування поставлене на паузу. Народний депутат Федір Веніславський зазначив, що Рада очікувала від команди Федорова конкретних пропозицій щодо удосконалення механізмів та зменшення напруги у взаємодії з військовозобов'язаними, але жодних конкретних пропозицій не надійшло. Проте, Федоров висловив сподівання, що новий головнокомандувач Михайло Драпатий та чинне керівництво міністерства продовжать розпочаті трансформації.

До моменту звільнення, Міноборони активно працювало над комплексною реформою умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Частково її вдалося запровадити, зосередившись на покращенні умов для чинних військових, що охоплювало підвищення виплат штурмовикам і піхоті, можливість переведення в іншу бригаду в межах корпусів та запровадження кількох видів контрактів.

Колишня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко зауважувала, що модернізація мобілізації є найскладнішою частиною змін, яка має слідувати за необхідними трансформаціями для чинних військових. Проте, на думку Федорова, основною помилкою в комунікації було те, що зміни не були винесені на публічне обговорення завчасно, що могло б забезпечити більшу підтримку та розуміння.

"Наша задача була в липні її вже показати і запустити в серпні для того, щоб у вересні у нас вже не було взагалі цієї проблеми. Такий був таймлайн", — пояснив ексміністр оборони Михайло Федоров в інтерв'ю Української правди.

"Я думаю, що зараз у Драпатого є всі можливості реалізувати ці асиметричні ідеї по трансформації війська, які ми почали", – додав Федоров, висловлюючи оптимізм щодо майбутнього реформи.

Історія нереалізованої реформи мобілізації показує, як єдине рішення може змінити хід подій. Це нагадування про те, що за кожним невдалим планом стоять не тільки амбіції, а й складні взаємодії, які формують майбутнє країни. Тепер Україні залишається сподіватися, що нова команда та головнокомандувач зможуть відновити розпочаті трансформації та забезпечити ефективне комплектування Збройних Сил.