Чому економіка Росії боїться серпня — пояснює економіст

У стародавніх мореплавців була перевірена часом прикмета наближення краху — поведінка пацюків. Якщо пацюки тікали з корабля, отже, він приречений.

В економіці цю аналогію можна екстраполювати на фондовий ринок і поведінку інвесторів. Як зрозуміти реальний стан речей в економіці, коли частину статистики закрито, а те, що відкрито, зухвало підробляється Росстатом? Дивитися на поведінку цін на фондовому ринку, бо його учасники власними грошима оцінюють стан справ і перспективи.

Інвестори на фондовому ринку Росії — це ті ж пацюки, втеча яких свідчить про те, що економіка незабаром піде на дно. Отже, 2026 року пацюки тікали, робили це виключно масово та без перерв на обід.

Додамо сюди масовий вихід у готівку, паливну кризу, дірку в бюджеті, падіння інвестицій, лопання бульбашки на ринку нерухомості, самозаймання логістичних центрів зі збитками у сотні мільярдів рублів і отримаємо всі ознаки прийдешнього економічного апокаліпсиса.

Про цей та інші підсумки липня для економіки РФ поговоримо в сьогоднішньому огляді.

Щурячі перегони та їхні наслідки

У липні російський фондовий ринок сумував. Утім, хандрив він і в червні, і в травні, і до цього. Узагалі в липні було зафіксовано такий собі рекорд — 18 тижнів падіння поспіль (так довго востаннє фондовий ринок РФ не падав ніколи).

Результатом цього пошуку ненадійного дна стало досягнення позначок, яких не бачили з осені 2022 року (мобілізація), ну, або з весни того ж року (початок вторгнення й масових санкцій, що спровокували різке падіння економіки). Тобто коли було відчуття, що все пропало.

Та чого вже там, у плані динаміки цього літа фондовий ринок РФ показував найгірші результати з 2008 року (глобальна фінансова криза).

«Мрії здійснюються», він же національне надбання — «Газпром» — оновило історичні мінімуми з капіталізації в межах 26–27 млрд дол. Відносно 2021 року це падіння майже на 80%. Щоб ви могли оцінити масштаб національного приниження: капіталізація виробника ляльок Лабубу — близько 28 млрд дол., тобто вища, ніж у «Газпрому».

Для розуміння ступеня розпачу: ще 2008 року такий собі Міллєр (голова компанії) анонсував капіталізацію «Газпрому» в 1 трлн дол. (!). Що тут скажеш, трохи не дотягнули.

Хтось може сказати, що це просто «Газпром» такий унікальний, втратив ринок Європи, не зміг у «Силу Сибіру-2» і потерпає із цього приводу по повній.

Проте так вийшло, що, крім «Газпрому», історичні мінімуми обновили акції ще понад 30 російських компаній, зокрема «Алроса», «Астра», ВТБ, VK, Whoosh, «Диасофт» і багато інших, наприклад, один із найбільших девелоперів «Самолет», акції якого впали на 95% щодо позначок 2021 року.

Ну, впали акції, так їм, спекулянтам, і треба. Воно, звісно, так, але не забуваймо, що фондовий ринок — це не тільки й не стільки про спекуляції, скільки про залучення капіталу. Як ми розуміємо, капітал тікає.

Злі язики кажуть, що це місцеві мільярдери почали масово виходити з російських активів, бо розуміють, що справа швах і краще взяти умовні 10 рублів замість 100, ніж не взяти взагалі нічого. Тобто тікають жирні й добре поінформовані пацюки.

Пацюки менші теж щось підозрюють. Подейкують, у липні обсяг виведених з банківської системи коштів може перевищити трильйон рублів (за перші два тижні місяця він перевищив 513 млрд, що в п'ять разів більше, ніж за аналогічний період 2025 року).

А тепер уявімо, що у федеральному бюджеті діра за підсумками половини 2026 року в 6 трлн руб. Як її закрити? Випустити борг у формі облігацій федеральної позики (ОФП) і продати ОФП інвесторам.

А якщо інвестори тікають, то кому і як ці ОФП продати? Отож-то й воно.

Отже, останнім часом з ОФП почали відбуватися дивні речі. Так, Мінфін:

• 24 червня скасував аукціон із продажів ОФП;
• 1 липня продав лише 10% від плану;
• 8 липня скасував аукціон;
• 15 липня визнав аукціон таким, що не відбувся «через відсутність заявок за прийнятними рівнями цін».

Мінфін РФ довго терпів оце все, а потім образився, розплакався й сказав, що якщо так, то більше аукціонів не проводитиме.

Для розуміння масштабів лиха: у третьому кварталі Мінфін планував залучити на борговому ринку 1,5 трлн руб., але наразі зміг позичити лише 8,8 млрд.

А ще подейкують, що якраз після цього Мінфін РФ закрив дані щодо залишків на казначейських рахунках. Останні дані були 16 липня: вони показували, що на рахунках трохи більше 4 трлн руб. (падіння з позначок початку 2025 року більш як утричі). Тривожно.

Звісно, це ще не повний кінець. Можна, наприклад, влаштувати рекордний розпродаж золота із золотовалютних резервів (Центробанк РФ із початку року продав 44 тонни золота), але досвід Фонду національного добробуту показує, що схема ця має цілком собі фізичні межі.

А ще можна молитися на одного Рудого Діда. Але, як показує практика, навіть з урахуванням премії Трампа нафтогазові доходи за підсумками січня—червня скоротилися на 23%, а в грошах бюджет недобрав добрячий трильйон.

Плюс війна в Ірані не вічна, але головне навіть не це, а дзижчання санкцій.

Тригери

Росстат наприкінці місяця традиційно рапортував, як зростають надої й відсоток жирів у маслі, а потім зненацька взяв і заявив, що виробництво нафтопродуктів упало майже на 22%. І це Росстат! Експерти говорять про всі 35%.

Ми ж зробимо хід конем і запитаємо, що з цього приводу думають британські науковці. Працівники Oxford Energy Institute спробували підбити проміжні підсумки впливу невідомих добрих дронів на нафтову індустрію Росії.

Ключові висновки:

• 2026 року безпілотники атакували 24 нафтопереробні заводи РФ (з 34) з підсумковою виробничою потужністю у 5,1 млн бар. на день, що еквівалентно 81% (!) від загальної потужності переробки Росії;
• станом на середину червня третина нафтопереробних потужностей РФ не працювала;
• пропускна здатність НПЗ РФ за останні три роки коливалася в межах 4,4–5,2 млн бар. на день, але за останні три місяці впала приблизно на 0,9 млн бар., з 4,6 млн у березні до 3,7 млн бар. на день у червні, що є найнижчим рівнем за 21 рік (!);
• виробництво бензину скоротилося на 24% порівняно з червнем 2025 року, реактивного палива — на 23, а дизельного палива — на 20%;
• експорт дизельного палива в червні 2026-го був майже на дві третини (!) меншим, ніж на початку року (63%);
• обсяги в балтійському порту Приморськ, головному експортному центрі дизельного палива РФ, скоротилися на 44% порівняно з травнем і більш як на половину порівняно з минулим роком.

Як розрулювати паливну кризу? Було вигадано геніальну схему: продаємо нафту в Індію з максимальним дисконтом (тобто недоодержуємо нафтогазові доходи), а потім купуємо в Індії бензин за будь-які гроші й при цьому використовуємо механізм імпортного демпфера (компенсуємо з бюджету імпортерам різницю між внутрішньою ціною бензину й тією, яку вони сплатили Індії).

Отже, не варто розраховувати на зростання нафтогазових доходів. Особливо якщо врахувати, що судноплавство в Азовському морі обнулилося менш як за два тижні, та й у Чорному танкерам і сухогрузам дедалі некомфортніше. Настільки некомфортніше, що незабаром і в Чорному морі буде досить безлюдно. Мінус 200 суден за місяць — такі темпи вибуття не здатний компенсувати ніхто.

І в цьому контексті варто нагадати, що так-то воно так, але РФ заробляла не тільки на експорті нафти й нафтопродуктів, але й, наприклад, на експорті пшениці. Отож після того, як Азовське море вийшло із чата, з’ясувалося, що з нього ж може вийти й добра третина експорту пшениці.

Таким чином, постраждають не тільки нафтогазові доходи бюджету. Бо у липні, крім тиру в Азовському й Чорному морях, запрацювало Wildberries-бінго.

Як виявилося, логістичні центри площею сотні тисяч квадратних метрів, на яких зберігаються товари на десятки або навіть на сотні мільярдів рублів, здатні згоріти цілком менш як за день. Після цього дивного відкриття, власне, і стартувало складське бінго.

Пари тижнів липня вистачило, щоб анігілювати понад пів мільйона (!) квадратних метрів складських площ, заповнених під зав'язку товарами. Оцінки збитків у рублях відрізняються, але сумнівів у тому, що йдеться про сукупну суму, вимірювану сотнями мільярдів рублів, немає.

Для розуміння масштабів того, що відбувається: удар лише по двох логістичних хабах Wildberries (у Підмосков'ї й Тамбовській області) розчинив у повітрі 30 млрд руб., витрачених на їхнє створення, а також від 150 до 250 млрд руб. згорілих товарних залишків. Тож сума в 180 млрд руб. (мінімальна оцінка збитків тільки для двох згорілих логістичних центрів) — це більше, ніж річний бюджет середньостатистичного російського регіону, ну або більше за весь річний прибуток Wildberries.

Оскільки Wildberries компенсувати втрати всім не зможе, платити доведеться бізнесменам. А оскільки вони брали товари в кредит, то на них неминуче очікують масове банкрутство підприємців, неплатежі за кредитами і зростання проблемної заборгованості банків, ну й, зрозуміло, падіння економічної активності та податкових надходжень.

Якщо вам здається, що, подумаєш, дрібниці, або що ми перебільшуємо, або, можливо, ви, як і багато хто, мучитеся питанням, а чому на роль терпила було призначено саме Wildberries, — викликаємо роз'яснювальну бригаду.

Отже, ринок маркетплейсів у РФ сьогодні — це немаленькі 10 трлн руб. обороту на рік. І на ринку цьому є домінуючий альфа-самець із часткою під 50%, і це, власне, Wildberries. Тож, коли множиться на нуль бізнес цієї компанії, то автоматом ми одержуємо наслідки з більшою кількістю нулів для всіх по ланцюжку, у тому числі й для бюджету, що недоотримає податкові надходження.

Тож у 2026 року для російського бюджету гарних новин немає. Втім, гарних новин немає й для бізнесу, і для населення, і для банківської системи, тому що борги.

Борги й банківська криза

Неприємна особливість боргу — його потрібно повертати. А якщо грошей немає? Ну, тоді формується прострочена заборгованість.

А станом на кінець квітня прострочена заборгованість організацій досягнула рекордних 7 трлн руб., збільшившись майже на 20% за рік. Мова не тільки про банківські кредити, але й про заборгованість перед постачальниками, співробітниками й податковими органами.

Сім трильйонів — це, коли що, багато, це більш як половина всіх військових видатків бюджету РФ. Як ми з вами розуміємо, якщо компанія не гасила боргів ДО підвищення податку на прибуток, зростання ПДВ, стрибка інфляції, паливної кризи, палаючої логістики, то в поточних умовах вона не погасить їх тим більше.

Є чи вихід? Є, звісно, — самогубство (в економіці називається банкрутством).

Громадяни, до речі, теж набирали кредитів як не в себе, перетворившись на кредитних наркоманів. Тому банки таким наркоманам кредитів уже не дають. Але ж доза потрібна. Виходить, здрастуйте МФО та інші ломбарди зі ставками під 250% річних. Це квиток в один кінець.

Для розуміння масштабів проблеми. Тільки за минулий рік російські громадяни набрали в МФО 2,1 трлн руб. позик (порівняно з 2024 роком видачі зросли на 35%). І таких от кредитних наркоманів на Росії 13,2 мільйона.

От і виходить, що немає грошей у бюджету, але є трильйонні борги, немає грошей у компаній, але є трильйонні борги, і немає грошей у громадян, але є трильйонні борги.

А знаєте, хто основний покупець ОФП? Хто давав кредити компаніям і громадянам? Ага, банки.

Тільки за офіційними даними, у банків проблемних кредитів більш як на 11 трильйонів. Причому насправді вони не проблемні, вони безнадійні. Реальні масштаби проблемних кредитів разів у три вищі — у районі 36 трильйонів. З такою діркою в боці судно банківської системи приречене.

А тепер додамо сюди громадян, які мішками виносять гроші з банків. І одержуємо так званий розрив ліквідності як спусковий гачок банківської кризи. А якщо ляжуть банки, то в економіці ляже взагалі все.

***

Липень із погляду наслідків для економіки РФ можна назвати місяцем ідеального шторму: паливна криза, анігіляція мореплавства в Азовському морі, упевнений крок до зупинки логістики в Чорному морі, ізоляція Криму, початок кризи російських ритейлерів укупі з падінням фондового ринку створюють усі умови для системної кризи в економіці.

Кожний із цих елементів в умовах вичерпання резервів міг би стати запаленим сірником біля діжки з порохом, а тут виходить якийсь вогнемет.

Одним словом, серпень 2026 року російська економіка запам'ятає надовго, саме він приходитиме їй у найкошмарніших снах. Якщо, звичайно, вона цей серпень переживе.