Повна хронологія справи "Трамп – росія". Мафіозний рай – Крейг Анґер

Мита Трампа не поширюються на головний експорт москви: мафіозі та олігархів, які допомогли Трампу прийти до влади. Ось як вони це зробили – і чому Трамп перетворює США на мафіозну державу.

5 травня журналіст Bloomberg Джейсон Леопольд повідомив, що адміністрація Трампа закриває підрозділ Міністерства юстиції, який упродовж багатьох років відігравав центральну роль у ліквідації транснаціональних злочинних мереж, наркокартелів та угруповань, що торгують людьми.

Причин ліквідації Цільової групи з боротьби з організованою злочинністю та незаконним обігом наркотиків (OCDETF) названо не було, але це рішення мало неабияк потішити президента Трампа. Адже зникнення підрозділу означало усунення потенційно потужного противника російської мафії, відмивачів грошей і міжнародних злочинних картелів, багато представників яких допомогли Трампу прийти до влади й десятиліттями спрямовували гроші республіканським політикам.

Щоб зрозуміти, що сталося, повернімося до середини 1990-х років, коли росія стала мафіозною державою. Такі грізні мафіозі, як Борис Найфельд, оселялися у бруклінському Брайтон-Біч ще з середини 1970-х, але здебільшого їхня діяльність обмежувалася вимаганням, рекетом і схемами на кшталт афери з паливним податком "Red Daisy". (Див. "російська пральня Трампа").

Однак у 1991 році розпад Радянського Союзу став здійсненням найзаповітніших мрій російської мафії. Герметично закритий радянський світ зник назавжди. За комунізму мафіозі, відомі як братва, були обмежені дрібним кримінальним рекетом, вимаганням і торгівлею на чорному ринку. Президент новоутвореної російської федерації Борис Єльцин обіцяв, що на зміну комунізму прийде ринкова економіка, проте перехід був настільки різким, що багаті на готівку бандити ринули об'єднуватися з корумпованими апаратниками, зокрема з КГБ, й розграбовувати щойно приватизовані державні активи.

Замість створення демократичної інфраструктури й ринкової економіки Єльцин дозволив жменьці олігархів неймовірно збагатитися. росія була бідною країною, але мала величезні природні ресурси – нафту й природний газ, залізну руду, хром, мідь, алюміній, деревину тощо. Величезні галузі, що належали державі, виставили на продаж за копійки порівняно з їхньою реальною вартістю. Так народилася нова епоха небаченої жадоби, у якій організована злочинність мала перетворитися на потужну геополітичну силу. І росія прагнула використати цю силу, щоб дестабілізувати Сполучені Штати.

Історії з бідності до багатства: Сапір і Кіслін

У Нью-Йорку однією з ознак того, що не все чисто, стали разюче неправдоподібні історії російських емігрантів, які прибували до міста без копійки за душею, а згодом ставали власниками сотень мільйонів доларів. Одним із них був Тамір Сапір (уроджений Темур Сепіашвілі) – іммігрант, що приїхав до Америки із символічними трьома доларами в кишені, спершу водив таксі, а згодом став мільярдером (або майже мільярдером) і власником квартири саме в Trump Tower.

Зі злиднів до багатства: ліворуч – Тамір Сапір із Трампом; праворуч – Семьон Кіслін, який разом із Сапіром був співвласником Joy Lud Electronics. Обидва чоловіки, як стверджується, мали зв’язки з російською розвідкою та організованою злочинністю, прибули до США без копійки за душею і стали власниками статків у сотні мільйонів доларів, а згодом допомогли врятувати Трампа від фінансових проблем.

Після завершення таксистської кар'єри Сапір разом із іншим емігрантом Семьоном "Семом" Кісліним відкрив невелику оптову крамницю електроніки Joy Lud Electronics, клієнтами якої були радянські дипломати, члени Політбюро й агенти КГБ. Як йшлося тут, Сапір і Кіслін ще у 1970-х продали Дональду Трампу сотні телевізорів для його першого великого проєкту – реконструкції готелю Commodore – і так заманили Трампа в орбіту радянської розвідки.

Проте невеличка крамниця електроніки навряд чи могла привести Сапіра й Кісліна до великого багатства. Справжньою таємницею їхнього збагачення могли бути зв'язки з організованою злочинністю через узбецького бізнесмена Міхаіла Черноя (він з братом  відомі в Україні як брати Чорні – iPress), який надав початковий капітал лондонській холдинговій компанії Кісліна й Сапіра Trans Commodities через заплутану мережу офшорних компаній. (Черной, відомий як Міша-Криша – колишній "алюмінієвий король росії", бізнесмен та кримінальний авторитет, який народився в Умані, виріс в Ташкенті, а згодом отримав громадянство Ізраїлю - iPress). Як і багато інших олігархів, Черной починав із надзвичайно прибуткових, часом винахідливих бартерних оборудок – обмінював залізорудні гранули на автомобілі "Лада", вугілля на продукти харчування, цукор тощо.

За даними лауреата Пулітцерівської премії Кнута Ройса, опублікованими Центром громадської доброчесності (Center for Public Integrity), Черной разом із братом Левом нібито "шахрайським шляхом виманили в Центрального банку росії понад 100 мільйонів доларів за допомогою складної схеми з десятками фіктивних компаній", а потім "швидко встановили контроль над алюмінієвою промисловістю росії й придбали значну частку в переробленні та збуті інших металів і нафтопродуктів".

Це стало своєрідним шаблоном, за яким нафтову, газову, банківську та інші колишні державні галузі передали в руки новоспечених олігархів.

Від початку другого президентського терміну в січні Трамп застосовує у відносинах з американськими олігархами – Ілоном Маском, Джеффом Безосом, Марком Цукербергом та іншими мешканцями Кремнієвої долини – модель, подібну до путінської.

Тим часом брати Черной почали співпрацювати з фірмою Семьона Кісліна Trans Commodities і, за твердженнями, використовували її для шахрайства й розкрадання. У статті Кнута Ройса також згадано досьє ФБР від 1994 року, в якому Кісліна охарактеризовано як "члена/спільника" мафіозної організації під керівництвом Вячеслава Іванькова – "хрещеного батька російської організованої злочинності у Сполучених Штатах".

Іваньков (Япончик), грізний убивця старої школи російської мафії, офіційно мав статус "вора в законі" – буквально "злодія в законі", або, за термінологією американської мафії, "посвяченого члена мафії". Під час одного цілком типового для нього наїзду Іваньков зі своєю бандою вдерся до будинку заможного ділка чорного ринку, прикував його наручниками до батареї й погрожував облити кислотою, якщо той не підпише боргову розписку на 100 000 рублів. У міру того як зростала репутація Іванькова як жорстокого злочинця, він став одним із найвпливовіших ворів у законі, якого обрали допомагати наглядати за діяльністю мафії у США.

Роками ФБР йшло слідом за Іваньковим, але не могло встановити, де саме він мешкає. Його часто бачили в казино Trump Taj Mahal в Атлантик-Сіті, і вважалося, що він живе в Брайтон-Біч, як і більшість інших російських мафіозі. Проте, як я писав у книжці "Дім Трампа, дім путіна", щоразу, коли ФБР готове було схопити Іванькова, він зникав. Коли ж його нарешті знайшли, він виявився зовсім не в Брукліні: очільник російської мафії мешкав у розкішному кондомініумі на Мангеттені – за адресою П'ята авеню, 721, тобто у Trump Tower.

Показові безчинства Іванькова певною мірою приховували, що відбувалося насправді. росія фактично стала бандитською державою, політичною системою якої керувала організована злочинність, а емігранти, що очолювали російську мафію, готувалися заразити й інфільтрувати безліч центрів влади в Америці.

Згодом тридцять російських злочинних синдикатів діяли в Нью-Йорку, Маямі, Сан-Франциско, Лос-Анджелесі та ще щонайменше дванадцяти містах, організовуючи страхові афери, шахрайські схеми "накачування і скидання" акцій, медичне шахрайство та складні операції з відмивання мільярдів доларів капіталу, виведеного з росії.

Коли шлюзи відкрилися, російські гроші почали надходити до Республіканської партії. Чек на 1 мільйон доларів загадковим чином потрапив до US Family Network – тіньового фонду, яким користувався лідер більшості в Палаті представників Том Ділей, – після того як 1997 року Ділей супроводжував лобіста Джека Абрамоффа до москви на зустріч із прем'єр-міністром Віктором Черномирдіним. Багатомільярдний російський конгломерат "Альфа" сплатив майже 2 мільйони доларів гонорарів впливовій республіканській лобістській фірмі Barbour Griffith & Rogers. Кілька років потому Боб Доул, кандидат від республіканців на президентських виборах 1996 року, отримав 560 000 доларів за допомогу російському мільярдеру Олегу Дерипасці в отриманні американської візи.

Зміна табору: поки ФБР переслідувало російську мафію, колишні директори бюро Вільям Сешнс (ліворуч) і Луїс Фрі після звільнення з посад представляли відповідно боса російської мафії Семьона Могілевіча та компанію Prevezon. Праворуч – особняк вартістю 9,38 млн доларів, який Фрі придбав у Палм-Біч неподалік від "Мар-а-Лаго". Фото: Піт Леабо (Сешнс), Енді Фрейм, Palm Beach Daily News (Фрі та особняк).

Навіть колишній директор ФБР Вільям Сешнс долучився до цієї справи: залишивши бюро 1997 року й почавши приватну юридичну практику, він представляв інтереси самого Семьона Могілевіча – боса російської мафії, який красувався у списку найрозшукуваніших ФБР. Але Сешнс був не єдиним. Луїс Фрі, який очолював ФБР до 2001 року, згодом представляв Prevezon Holdings Limited – російську компанію, яку, за твердженнями, залучили до відмивання доходів від російської схеми податкового шахрайства на 230 мільйонів доларів.

Trump Tower як база для росіян

Але саме Трамп почав створювати для росіян опорну базу.

Як я писав у The New Republic, протягом останніх трьох десятиліть щонайменше 13 осіб із відомими або ймовірними зв'язками з російськими мафіозі чи олігархами володіли квартирами, мешкали й навіть вели злочинну діяльність у Trump Tower та інших об'єктах Трампа. Багато хто використовував його квартири й казино для відмивання незліченних мільйонів брудних грошей. Дехто керував із Trump Tower всесвітньою мережею азартних ігор із високими ставками – з приміщення безпосередньо під квартирою, що належала Трампу. Інші забезпечували Трампу вигідні брендингові угоди, які не вимагали від нього жодних інвестицій. Загалом потік грошей із росії забезпечив Трампу критично важливе фінансування, яке допомогло врятувати його імперію від краху, поліпшити його імідж і започаткувати кар'єру на телебаченні та в політиці.

На мить замислімося над наслідками сказаного для національної безпеки. Як я вже писав, російська мафія є інструментом російської розвідки. А її другим домом, прихистком для її ватажків, став розкішний житловий будинок, головна перлина в короні президента Сполучених Штатів.

Хіба це не разючий провал у сфері національної безпеки?

Фелікс Сатер і Bayrock

Серед пов'язаних із Трампом людей, які мали стосунок до російської мафії, найзагадковішим був Фелікс Сатер – коренастий, смаглявий продавець-віртуоз, який їздив на Porsche і наче зійшов із Glengarry Glen Ross. Як керуючий директор девелоперської компанії Bayrock, що 2002 року розмістилася у Trump Tower, він допомагав укладати угоди, завдяки яким схильний до банкрутств Трамп повернувся в бізнес.

Зв’язки з російською мафією? Дональд Трамп і Фелікс Сатер на вечірці з нагоди відкриття комплексу Trump SoHo у 2007 році.

Народжений у москві Фелікс – тоді ще під прізвищем Шеферовський – прибув до США з родиною на початку 1970-х з однією з перших хвиль радянських емігрантів у Брайтон-Біч. Давно існують твердження, що його батько, Михайло Шеферовський, мав зв'язки з організованою злочинністю, зокрема із Семьоном Могілевічем, хоча адвокат Сатера категорично це заперечував. Проте в засвідченому клопотанні до Верховного суду США, підготовленому Річардом Лернером, Майкла Шеферовського (він же Михайло Сатер) названо "босом злочинного синдикату (Семьона) Могілевіча".

Схоже, Фелікс ішов батьковими слідами. Після засудження за напад під час п'яної бійки Сатер відбув п'ятнадцять місяців ув'язнення. Вийшовши на волю, він долучився до шахрайської схеми "накачування і скидання" акцій. (В Україні засвітився у 2017 році як кур’єр "мирного плану" екснардепа Артеменка, який передбачав здачу Криму в оренду росії, що передав цей "план" в Білий Дім – iPress).

У 2002 році девелоперська компанія Bayrock, керуючим директором якої був Сатер, розмістилася на 24-му поверсі Trump Tower. Це дало Сатеру змогу заскакувати нагору до Трампа з пропозиціями ліцензійних угод для девелоперських проєктів у москві, Варшаві, Стамбулі та Києві.

Трамп був у захваті. Bayrock підготувала для нього проєкти, серед яких Trump SoHo в Нью-Йорку, Trump International Hotel and Tower у Форт-Лодердейлі, Trump Las Olas там само, Trump International Hotel and Residences у Феніксі та багато інших. За деякими проєктами, як хизувався Трамп, він отримував 25-відсоткову частку плюс плату за управління, не вкладаючи жодного цента.

А звідки бралися гроші? Після численних банкрутств в Атлантик-Сіті Трамп залишався настільки токсичним для інвесторів, що доручив Bayrock шукати фінансування. "Bayrock знала інвесторів", – свідчив пізніше Трамп під час одного з численних судових процесів, що виникли навколо нового партнерства. Він додав, що "вони привозили людей із москви на зустрічі з [Трампом]"; ішлося про тісне коло мільярдерів-олігархів з колишнього Радянського Союзу.

Як пояснювали судові документи, Bayrock "приховано належала мафії та контролювалася нею", а за нею стояли "олігархи й гроші, які [олігархи] вкрали у російського народу". Але це були дрібниці порівняно з головним результатом: Дональд Трамп повернувся у бізнес.

Дійові особи

Міхаіл Черной. Мільярдер-олігарх, який разом із братом Левом керував Trans-World Group, встановив контроль над алюмінієвою промисловістю росії та придбав величезну частку в переробленні й збуті інших металів і нафтопродуктів. Черной також працював із Семьоном Кісліним, який мав давні зв'язки з Трампом і був партнером Таміра Сапіра, фінансиста Trump SoHo.

Вячеслав Іваньков. Також відомий як Япончик, Іваньков був загартованим "вором у законі", якого Семьон Могилевич відправив до США, щоб зміцнити позиції російської мафії. ФБР довго шукало Іванькова, аж поки не з'ясувало, що він був завсідником Trump Taj Mahal і мав квартиру у Trump Tower на П'ятій авеню.

Семьон "Сем" Кіслін. Український емігрант і співвласник мангеттенської крамниці Joy-Lud Electronics, яку відвідували радянські дипломати й офіцери КГБ. Близько 1980 року продав Трампу приблизно 200 телевізорів для готелю Commodore. Колишній офіцер КГБ Юрій Швець описував Кісліна як агента-навідника – людину, що виявляла потенційних кандидатів для вербування КГБ. Згодом ФБР пов'язало його з російським мафіозі, хоча Кіслін заперечує будь-які зв'язки з мафією.

Семьон Могілевіч. Так званий "розумний дон" російської мафії, мільярдер, відомий насамперед віртуозним відмиванням грошей. Він входив до десятки найрозшукуваніших злочинців ФБР, а в середині 2000-х найняв колишнього директора ФБР Вільяма Сешнса.

Тамір Сапір. Народжений у Грузії іммігрант і колишній партнер у Joy-Lud. Як і Кіслін, пройшов шлях від бідності до статків мільярдера, а згодом брав участь у проєкті Trump SoHo. За твердженнями, мав зв'язки з російською організованою злочинністю, хоча заперечував їх. Мешкав у Trump Tower і помер 2014 року.

Фелікс Сатер. Людина-загадка Bayrock міжнародного масштабу. Народився в Радянському Союзі 1966 року. Як керуючий директор Bayrock Group, він співпрацював із Трампом і кілька разів намагався реалізувати проєкт Trump Tower Moscow. Після визнання провини в рекеті за участь у схемі шахрайства з акціями на 40 мільйонів доларів у 1998 році співпрацював із владою. Його батько, за твердженнями, був лейтенантом в організації Могілевіча й мав справи з італійською мафією в Нью-Йорку. Друг дитинства колишнього адвоката Трампа Майкла Коена, Сатер був урядовим інформатором і допомагав США відстежувати терористів та мафіозі. Також стверджувалося, що він працював із Могілевічем. У 2006 році Сатер супроводжував Іванку Трамп і Дональда Трампа-молодшого в поїздці до росії, під час якої, за його словами, домовився, щоб Іванка могла покрутитися у кріслі путіна в кремлі.

Частини 1 та 2: Повна хронологія справи "Трамп – росія". Найбільший провал американської контррозвідки в історії США

Частини 3 та 4: Чому Трамп зрадив Україну?

Частина 5: російська пральня Трампа

Частина 6: КДБ розставляє пастку

Частина 7: Трампа готують і везуть до Москви

Частини 8 та 9: Новий маньчжурський кандидат

Частини 10 та 11:  Дональд Трамп і КДБ: два епізоди з історії стеження та самолегендування

Частини 12 та 13: Цар Мідас навпаки, вихідці з КДБ та мафія

Частина 14: Секс, брехня та відео

Джерело