/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F1843c6d32b5f18341872f6ac107b667f.jpg)
Нетаньягу блокує "Залізний купол" для України: США прагнуть розширити співпрацю з Ізраїлем
Минулого тижня у Вашингтоні відбулися події, що виявили напруженість у міжнародних відносинах: одночасний візит Беньяміна Нетаньягу та Володимира Зеленського. Обидва лідери прибули до столиці США з проханнями про підтримку, що перетворило ситуацію на змагання за обмежені ресурси.
На цьому тлі сенатор-республіканець Ліндсі Грем ще у 2023 році активно домагався передачі Україні систем ППО "Залізний купол" для захисту мирного населення від російських атак. Проте, незважаючи на те, що ракетні батареї були оплачені американським урядом, Ізраїль наклав вето на це рішення, скориставшись умовами угоди про спільне виробництво, яка надає йому останнє слово щодо використання системи.
Дискусії навколо цього питання загострилися, коли Нетаньягу та президент України Володимир Зеленський були помічені під час напруженої розмови на похороні Грема, що свідчило про глибину розбіжностей. Український президент також почув від Дональда Трампа, що запит на 300 перехоплювачів Patriot буде важко виконати через витрати цих боєприпасів у війні з Іраном.
Посольство Ізраїлю у Вашингтоні пояснило рішення Нетаньягу, заявивши, що головною пересторогою було можливе потрапляння технології до рук іранців. Замість "Залізного купола" Ізраїль повернув США батареї Patriot, щоб їх могли передати Україні. Водночас Держсекретар Марко Рубіо не висловив занепокоєння щодо можливості Ізраїлю блокувати експорт зброї третім країнам, зазначивши, що такі обмеження є частиною спільних виробничих угод.
Наразі законодавці США прагнуть розширити формат співпраці за межі протиракетної оборони на біозброю, штучний інтелект, кібербезпеку та системи спрямованої енергії, включивши відповідну норму до оборонного законопроєкту на 1,15 трильйона доларів. Ця пропозиція, ухвалена Палатою представників, передбачає створення посади виконавчого агента в Пентагоні, який впливатиме на інвестиції США у спільне виробництво військових систем у нових сферах.
Ця ініціатива розділила американський політикум: її підтримують Нетаньягу, проізраїльські законодавці та AIPAC, тоді як ліві демократи та частина правих республіканців виступають проти, побоюючись підриву суверенітету США та обмеження їхніх можливостей. Вони прагнуть зупинити норму в Сенаті, де голосування за версію Палати представників може затягнутися до пізньої осені через численні спірні пункти.
Конкуренція за американські військові ресурси між Ізраїлем та Україною відбувається на тлі триваючих конфліктів та зростаючої напруженості у світі. Ізраїль шукає підтримки у війні з Іраном, тоді як Україна продовжує оборонятися від агресії, що створює складну дилему для Сполучених Штатів як ключового союзника обох країн.
Законодавча ініціатива США щодо розширення співпраці в оборонній сфері з Ізраїлем є спробою посилити взаємну вигоду та зберегти підтримку Конгресу, особливо якщо обсяг щорічної допомоги Ізраїлю, що становить 3,8 мільярда доларів, буде переглянуто. Противники норми, однак, вказують на значну перевагу США у технологіях та виробничих потужностях, сумніваючись у реальній вигоді такого тісного партнерства та застерігаючи від втрати американського суверенітету.
Сенатор Кріс Ван Голлен в інтерв'ю заявив, що таке рішення "підриває наш суверенітет і шкодить нашій національній безпеці, бо обмежує наші можливості. Ракетні системи, які ми хотіли передати Україні, стояли на південному заході США й були оплачені американськими платниками податків, але Ізраїль наклав вето".
Колишній чиновник Держдепу та співзасновник групи A New Policy Джош Пол зазначив: "Це виводить американо-ізраїльські відносини за межі щорічного бюджетного процесу", а також, що "щойно ви створюєте робочі місця в округах по всій країні, ви даєте членам Конгресу привід продовжувати програму".
Подальша доля оборонного законопроєкту та його вплив на відносини США, Ізраїлю та України залишається невизначеною. Ця ситуація вказує на складність балансування між національними інтересами, міжнародними зобов'язаннями та геополітичними реаліями, формуючи майбутнє глобальної безпеки.