Виселення не спише борги за комуналку: арешт майна та заборона виїзду

Українці, які втратили житло через виселення, часто помилково вважають, що разом із квартирою зникають і накопичені комунальні борги. Юристи наголошують: це не так. Фінансові зобов'язання перед постачальниками послуг залишаються чинними незалежно від того, проживає людина в помешканні чи була позбавлена такого права за рішенням суду.

Законодавство чітко визначає: борги прив'язані не до факту проживання, а до особи, яка є власником або стороною договору з постачальниками. Якщо людина була зареєстрована у квартирі, користувалася послугами або мала частку у праві власності — вона зобов'язана сплатити всі нарахування, що виникли до моменту виселення.

Співвласність і відповідальність: хто скільки винен

У випадку співвласності борги розподіляються між кількома особами пропорційно їхнім часткам. Якщо ж боржник не є власником, але був зареєстрований у житлі, комунальні підприємства мають право звернутися до суду. Для цього їм потрібно довести факт користування послугами та отримання вигоди від проживання — наприклад, через показники лічильників або свідчення сусідів.

Фахівці пояснюють: виселення — це лише припинення права користування житлом, але не припинення фінансових зобов'язань. Комунальні служби мають у своєму розпорядженні дієві інструменти для стягнення заборгованості: від звернення до виконавчої служби до накладення арешту на майно та обмеження виїзду боржника за кордон при значній сумі боргу.

Як стягують борг після виселення

Процедура стягнення запускається після того, як комунальне підприємство отримує судове рішення та передає його до Державної виконавчої служби або приватному виконавцю. Далі відкривається виконавче провадження, в межах якого виконавець має право:

• накласти арешт на банківські рахунки боржника;
• звернути стягнення на рухоме та нерухоме майно;
• тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України.

При цьому на період воєнного стану боржник має право здійснювати видаткові операції з одного заблокованого рахунку на суму не більше двох мінімальних зарплат на місяць — у 2026 році це 17 294 грн. Для цього потрібно звернутися до виконавця із заявою про визначення такого рахунку.

Як повідомляє Перший бізнесовий, юристи радять перевіряти стан особових рахунків перед зміною місця проживання та врегульовувати питання заборгованості завчасно, щоб уникнути судових процесів і додаткових витрат.

Що робити, щоб не накопичити борг після виселення

Перший і найважливіший крок — одразу після виселення або втрати права користування житлом письмово повідомити постачальників комунальних послуг про зміну обставин. До заяви варто додати копію судового рішення про виселення або інший документ, що підтверджує припинення проживання. Це дозволить зафіксувати кінцеву суму боргу на момент вибуття та уникнути подальших нарахувань.

Другий крок — перевірити себе в Єдиному реєстрі боржників. Це можна зробити онлайн безкоштовно на сайті Міністерства юстиції. Якщо виконавче провадження вже відкрито, варто негайно зв'язатися з виконавцем і домовитися про графік погашення заборгованості — це допоможе уникнути крайніх заходів, таких як арешт майна чи заборона виїзду.