Що насправді має бути у тривожній валізці. Поради тих, хто пережив прямий удар балістикою

У ніч із 31 липня на 1 серпня Росія здійснила одну з наймасштабніших балістичних атак на Київ за останній час. На столицю летіли десятки ракет і ударних безпілотників. Загинули дев’ять людей, 33 особи дістали поранення, під завалами опинилися мешканці багатоповерхівок, а рятувальники кілька годин розбирали зруйновані будинки. Серед загиблих – 22-річний патрульний поліцейський, який поспішав допомагати постраждалим, але росіяни повторно накрили місце трагедії.

Страшна ніч вкотре продемонструвала: у перші хвилини після влучання правильні дії можуть врятувати життя. «Главком» зібрав поради людей, які пережили ракетний удар, рекомендації ДСНС та пояснення, як діяти під час комбінованих і балістичних атак.

Неочевидні поради

Киянка Світлана Чепуренко (працює у медіасфері), яка пережила пряме влучення ракети «Циркон» в її будинок, розповіла «Главкому»: стандартної тривожної валізки недостатньо. Більшість базових рекомендацій українці вже знають, але власний досвід показав: є вкрай важливі речі, про які говорять значно рідше.

«Я пережила страшний епізод. Мені пощастило вижити і вийти неушкодженою після прямого влучання ракети. Я зробила певні висновки на основі власного болючого досвіду і хотіла поділитися ними з людьми з надією, що комусь ці поради допоможуть, якщо з ними теж станеться біда», – говорить вона. 

Жінка не ставила за мету повторювати вже відомі рекомендації: «Я хотіла поділитися неочевидними порадами. Не про вогнегасник у квартирі чи документи в тривожній валізці – про це багато написано і сказано. А про ті дрібниці, які можуть доповнити тривожний рюкзачок і зробити шлях власного порятунку легшим».

Найбільшим «відкриттям» для Світлани став респіратор. Після вибуху квартиру миттєво затягнуло густим димом, у якому змішалися продукти горіння, будівельний пил і залишки ракетного палива.

«Ще три дні після цього мені було важко дихати, легені відчувалися важкими, а ще пару тижнів я відчувала пошкодження слизових оболонок носа, горла і очей. Тут допоміг би респіратор», – згадує вона.

Саме тому жінка радить покласти до тривожної валізки якісний респіратор з фільтром. Також, за її словами, поряд завжди мають бути ліхтарик і свисток. Після удару електрика зникає одразу, а в густому диму складно навіть зорієнтуватися у власній квартирі.

Свисток, додає Світлана, може врятувати життя, якщо людина опиниться під завалами.

«Сусідка опинилась під завалами у своїй квартирі. Їй пощастило мати під рукою металевий ковш, яким вона стукала і її почули рятувальники. Ковша може не бути, а свисток маленький – його можна причепити до рюкзака», – пояснює Чепуренко.

Після пережитого жінка також радить покласти до тривожної валізки змінний одяг і вологі серветки. «Я вибралася з дому в піжамі. Добре, що дорогою до виходу встигла схопити джинси і пару футболок, бо в дім не пускали потім два дні. Уже в укритті зрозуміла, наскільки була брудна від продуктів горіння і зруйнованих конструкцій будинку. Дуже хотілося хоча б вимити обличчя і руки», – розповідає Світлана.

Окремо жінка радить переглянути склад домашньої аптечки. Крім стандартного набору, варто покласти препарати, які можуть знадобитися саме вам у стресовій ситуації.

Не менш важливо, за словами жінки, заздалегідь подумати і про домашніх тварин. Переноска має стояти поруч із тривожною валізкою, а необхідні ліки краще обговорити з ветеринаром ще до надзвичайної ситуації.

Після пережитого Світлана оновила свою тривожну валізку: додала респіратори, свисток, змінний одяг, переглянула аптечку, замінила туалетний папір на вологі серветки та переосмислила набір речей для котів.

Тепер біля її ліжка завжди лежить невелика поясна сумка з найнеобхіднішим – ліхтариком, свистком, кровоспинними засобами, респіраторами та ліками.

«Якщо раніше я тихо боялася вибухів у ліжку, але вважала, що спати я хочу більше, ніж жити, то тепер під час усіх тривог я, як мінімум, іду за дві стіни», – зізнається вона.

Досвід очевидців: протигаз, вогнегасник і вільний проїзд для рятувальників

«Главком» зібрав поради інших українців, які пережили ракетні удари або допомагали постраждалим у перші хвилини після вибухів. Вони звертають також увагу на необхідні речі, про які часто всі згадують запізно.

Один з користувачів мережі Олександр радить тримати документи у міцному водостійкому кейсі, а поруч із місцем, де людина перечікує тривогу, залишати запас води, телефон із тривалим часом роботи, калорійні снеки, які можна відкрити однією рукою, а також аптечку з турнікетом і кровоспинними засобами.

Чоловік також рекомендує мати вогнегасник у кожній кімнаті та звернути увагу на одяг. За його словами, синтетичні тканини можуть спалахувати від іскор, тому безпечніше обирати одяг із натуральних матеріалів або спеціальний вогнестійкий.

Ще одна його порада стосується самого місця, де люди перечікують обстріли. На думку Олександра, поруч має бути максимально міцна конструкція, яка у разі руйнування зможе забезпечити додатковий захист.

Богдан, який після одного з російських ударів допомагав евакуювати постраждалих і супроводжував їх до медиків, звернув увагу на інші проблеми. За його словами, багато людей навіть під час масованих обстрілів залишаються спати вдома, а після вибуху замість того, щоб подбати про власну безпеку, починають знімати наслідки атаки на телефон.

«Народ дихав гаревом від ракети і бозна-чого ще, втрачав свідомість, але стояв і знімав приліт. Я був єдиним у протигазі, зате на впевнених ногах», – написав він.

Після пережитого Богдан радить придбати протигаз або респіратор, світловідбивний жилет, свисток, аптечку та миготливий маячок. Документи він рекомендує тримати біля виходу, а поряд – взуття з міцною підошвою, адже після вибуху подвір'я і квартири часто вкриті уламками скла.

Окремо чоловік закликає не перешкоджати роботі екстрених служб.

«Приберіть свої машини з в'їзду до подвір'я. Не блокуйте доступ пожежників до гідрантів і люків. У критичний момент це може коштувати дорогоцінних хвилин», – наголошує він.

Ще одна порада стосується уламків після вибуху. Богдан закликає не піднімати із землі жодних предметів, адже серед них можуть бути небезпечні фрагменти боєприпасів. Натомість, якщо поруч є постраждалі, варто насамперед викликати екстрені служби та допомагати людям лише в межах власних можливостей і без ризику для себе.

Що радять у ДСНС: алгоритм дій під час ракетної атаки

Рятувальники наголошують: у разі оголошення повітряної тривоги не варто зволікати – потрібно одразу прямувати до сховища.

Якщо часу дістатися до укриття немає, варто скористатися «правилом двох стін». Між людиною та вулицею мають бути щонайменше дві капітальні стіни, які можуть затримати уламки скла та елементів конструкцій. Найкраще сісти в кутку кімнати нижче рівня вікна, щоб попереду була ще одна стіна.

У ДСНС не рекомендують ховатися на кухні через велику кількість скла та крихких предметів, а також у ванній кімнаті, якщо там є велике дзеркало. Якщо людина перебуває у під'їзді багатоповерхівки, безпечніше сісти на сходах у внутрішній частині будівлі, подалі від вікон. При цьому не варто залишатися на верхніх поверхах: якщо є можливість, слід спуститися щонайменше на два поверхи нижче від даху.

Рятувальники нагадують: тривожна валізка має бути готовою заздалегідь. У ній повинні бути документи або їх копії, запас питної води, продукти тривалого зберігання, аптечка, ліхтарик, зарядний пристрій та інші речі першої необхідності.

Якщо вибух застав людину на вулиці, необхідно якнайшвидше лягти на землю, прикрити голову руками та відкрити рот, щоб зменшити ризик баротравми. Також бажано відійти від натовпу, щоб не наразитися на ураження уламками.

У разі обстрілу під час поїздки автомобілем або громадським транспортом у ДСНС радять, якщо це безпечно, залишити транспортний засіб і перейти до найближчого укриття або капітальної будівлі. Якщо зробити це неможливо, потрібно відійти від автомобіля, лягти на землю й прикрити голову. Ховатися під машиною небезпечно. Якщо ж обстріл настільки інтенсивний, що вийти неможливо, слід пригнутися якомога нижче в салоні та захистити голову.

Що робити, якщо опинилися під завалами

Якщо після удару будівля обвалилася, у ДСНС насамперед радять не панікувати і, якщо є можливість, повідомити рятувальникам, де ви перебуваєте. Якщо зв'язку немає, потрібно привертати увагу стуком по трубах, батареях або інших металевих конструкціях. Саме тому свідки ударів радять завжди мати при собі свисток.

Якщо вас ніхто не чує, спершу спробуйте обережно звільнити руки й ноги та оцінити, чи безпечно вибиратися самостійно. Розбирати завал можна лише тоді, коли ви впевнені, що це не спричинить нового обвалу. Якщо є найменший ризик, краще залишатися на місці та чекати допомоги.

Під час балістичної атаки: як діяти, коли вже пізно бігти до укриття

Особливість балістичних ракет полягає в тому, що ракети долають задану відстань до цілі за лічені хвилини. Саме тому після оголошення тривоги часу на пошук укриття може не залишитися. У ДСНС пояснюють: якщо дістатися сховища вже неможливо, безпечніше негайно перейти до місця, яке відповідає правилу двох стін, ніж вибігати на вулицю.

Ще одна особливість таких атак – потужна вибухова хвиля. Тому рятувальники наголошують: не можна залишатися біля вікон, виходити на балкон чи виглядати надвір, щоб побачити або зняти наслідки удару. Саме уламки скла часто стають причиною важких поранень.

Після першого вибуху не варто одразу виходити зі сховища чи безпечного місця. Російські війська часто застосовують комбіновані атаки: після балістичних ракет можуть запускати крилаті ракети або ударні безпілотники. Саме тому залишати укриття слід лише після сигналу про відбій повітряної тривоги.

Кароліна Терещенко, «Главком»