Українка у 77 років закінчила школу в США

В Україні Олена Смірнова здобула дві вищі освіти, а у 77 років закінчила ще й американську школу. До США жінка переїхала після початку великої війни. Каже: саме навчання стало для неї способом соціальної адаптації в новій країні. Впродовж двох років українка вивчала англійську, історію США, літературу та інші предмети – і отримала диплом про повну середню освіту. Олена переконана: вік – не перешкода для нових знань. Як інформує «Главком», своєю історією вона поділилася з проєктом «Радіо «Свобода» «Ти як?».

Олена Смірнова з Києва. За першою освітою вона – електромеханік з автоматизації хіміко-технологічних процесів.

Після виходу на пенсію жінка доглядала за онукою. А коли та підросла, вирішила здобути ще одну вищу освіту – вступила на магістратуру з психології. Тоді Олені було шістдесят.

«Люди туди бігли всі»

«Я ходила на психологічну групу для людей, які хотіли покращити своє життя. У кожного були різні обставини. А мене цікавила теорія, і я пішла навчатися. Я з такою наполегливістю, цікавістю ходила до бібліотеки, робила ксерокопії. Дуже багато було самостійної роботи: треба було здавати завдання, друкувати їх на комп’ютері. Для мене це вже було не так легко. Раніше від руки писали диплом, а тепер усе треба було друкувати».

Після завершення навчання Олена хотіла ділитися здобутими знаннями. Коли в Києві відкрили Університет третього віку – соціально освітній проєкт для навчання й активного дозвілля людей старшого віку, – вона понад десять років викладала психологію на базі одного з територіальних центрів соціального обслуговування.

«Люди туди бігли всі. Було дуже цікаво. Там були заняття з образотворчого мистецтва, мови, психології. Під час ковіду я читала лекції телефоном у вайбері. Люди із радістю долучалися, слухали. Я читала лекції з теорії, історії психології, про стосунки між батьками й дітьми, чоловіками та жінками. Готувалася дуже ретельно до кожного заняття, робила ксерокопії матеріалів».

Олена каже, що й досі займалася б викладанням, якби не повномасштабне вторгнення. Після початку великої війни вона переїхала до США, а через різницю у часі продовжувати заняття стало складно.

Освіта в США

Прихисток Олена знайшла у столиці штату Каліфорнія – Сакраменто. Щоб, яка сама каже, «не зів’янути» в новій країні, вона вступила до Highlands Community Charter School. Це безкоштовна державна школа, де навчаються дорослі. Заклад пропонує освітні програми, що допомагають здобути нові навички, знайти роботу і отримати диплом про середню освіту.

«У моєму віці мені нічого не страшно. Спочатку трохи соромилася, бо побачила, що немає нікого мого віку. Але і вчителі, і студенти були дуже привітні до мене. Моя мотивація була – що можу навчатися і в цьому віці».

У школі Олена провчилася два роки. Щодня відвідувала заняття тривалістю три години, де вивчала історію США, англійську мову, літературу та інші предмети. Математику, розповідає вона, їй зарахували на підставі українського диплома.

«Я ходила дуже віддано. Сиділа й писала англійською, усе треба було перекладати. Могла цілий день просидіти за завданнями, бо треба було виконати їх вчасно. Це була й моя соціальна адаптація – ходити, спілкуватися з людьми».

Щоб покращити англійську, Олена також відвідувала розмовні клуби в бібліотеці та займалася з репетитором. Нині вона вільно спілкується із сусідами та може висловити свою думку англійською.

За словами жінки, саме дисциплінованість і наполегливість допомогли їй закінчити американську школу у 77 років.

«Диплом тут можна отримати поштою. Але я пішла на випускний – у шапочці, мантії. Була урочиста церемонія: виступав директор, усі вітали, а потім називали по черзі студентів, і ти виходиш, тобі тиснуть руки. Мої рідні дуже раділи, що я кудись пішла, що не сумую, пишалися, що я – молодець».

Окрім навчання, Олена почала розмальовувати картини. Три з них вдалося продати під час виставки одного з київських територіальних центрів соціального обслуговування. Також жінка в’яже шкарпетки, займається пішими прогулянками, відвідує українську церкву й продовжує вчити англійську мову.

«Треба робити те, що тебе цікавить. Якщо щось не зробив у молодості, цим хобі можна зайнятися зараз. Я не планувала багато навчатися, але так вийшло в житті. Людина задоволена, коли має результат. От і я була рада, що отримала цей диплом. Відчувала радість, що я можу це робити, що я жива».

Станом на кінець 2024 року, згідно з урядовими даними, у США перебувало близько 240 тисяч українців, що прибули в рамках програми Єднання заради України (U4U) за підтримки американських спонсорів.