Foreign Affairs: у Путіна провалилися три плани війни, але він переходить до четвертого

Три сценарії, на які Володимир Путін робив ставку у війні проти України, більше не працюють: домовитися з Дональдом Трампом не вийшло, США не кинули Київ, а російська армія загрузла на фронті. Але це не означає, що Кремль піде на переговори - у Путіна залишився четвертий варіант, і він полягає в тому, щоб воювати далі.

Як передає "Хвиля", про це у статті для Foreign Affairs пишуть директор Центру Карнегі "Росія - Євразія" Олександр Габуєв, старша наукова співробітниця центру Олександра Прокопенко та старша наукова співробітниця центру, засновниця компанії R.Politik Тетяна Становая.

Наприкінці червня Путін дав інтерв'ю, у якому вкотре заявив, що Росія переможе. Він визнав, що українські удари по нафтопереробних заводах та іншій критичній інфраструктурі глибоко в тилу "створюють проблеми", але наполягав, що росіяни пристосуються і витримають.

"Ці терористичні атаки жодним чином не впливають на ситуацію", - сказав він.

Ще 20 місяців тому така впевненість була б виправданою, зазначають автори. Тоді Трамп хвалив Москву і критикував Київ, а російські війська повільно просувалися. У Путіна було три сценарії: разом із Білим домом змусити Київ прийняти написану в Москві угоду (план А), дочекатися, поки Трамп зніме підтримку України (план В), або перемогти на полі бою (план С).

План А провалився - у червневому інтерв'ю Путін навіть не згадав президента США. План В теж пішов не так: Вашингтон припинив багато видів допомоги, але продовжив передавати Києву розвідувальні дані й тримати санкції, а європейці компенсували втрачене - грішми, технологіями і майданчиками для виробництва українських дронів та ракет на території ЄС. Не працює й план С. У 2025 році російська армія захопила понад 1600 квадратних миль української території - близько 4,1 тисячі кв. км. За перше півріччя 2026-го - щонайбільше 250 квадратних миль, тобто менш ніж 650 кв. км.

Причина - нові лінії укріплень і мінних полів, а також розширена "кілзона", де російських солдатів майже одразу виявляють українські дрони. За оцінкою військового аналітика Фонду Карнегі Майкла Кофмана, кількість убитих росіян щомісяця за останні 18 місяців різко зросла. Разом убитими і тяжко пораненими Росія втрачає близько 30 тисяч осіб на місяць, тоді як до армії щомісяця приходять 27 тисяч.

Українські далекобійні удари вивели з ладу приблизно третину російських нафтопереробних потужностей, спричинивши дефіцит бензину, талони на пальне і черги на заправках із червня до кінця липня. Офіційний прогноз зростання ВВП Росії на 2026 рік - мізерні 0,4%, ставку ЦБ тримають на рівні 14%, а дефіцит бюджету за перше півріччя роздувся на 73 млрд доларів при 48,5 млрд, закладених на весь рік. Рейтинг схвалення Путіна впав із приблизно 80% на початку року до 66% у середині липня.

Попри це ознак готовності до реального врегулювання немає, пишуть автори. 27 липня Путін заявив своє звичне.

"Не зумівши перемогти Росію на полі бою, наші супротивники вдаються до відверто терористичних методів проти нашого народу. Але народ Росії зламати неможливо", - сказав він.

Ресурси для цього в Кремля ще є. Економіка не на межі краху: держава може перекладати витрати на бізнес, який сам платить за наслідки дронових атак, на регіони з урізаними бюджетами і на домогосподарства через інфляцію. Зараз Росія витрачає на оборону 8% ВВП - це багато, але менше, ніж СРСР чи США у Другій світовій, і значно менше за майже 40%, які витрачає Україна.

Від невдоволення режим захищений цензурою, стеженням із застосуванням штучного інтелекту і розширеним репресивним апаратом. За даними "Левада-центру", дії російської армії підтримують понад 65% населення, проти - менш ніж 25%. У прикордонних із Україною регіонах підтримка війни навіть вища.

На фронті Москва нарощує випуск керованих авіабомб і вдвічі збільшила виробництво балістичних ракет проти довоєнного рівня - саме тоді, коли в України закінчуються якісні перехоплювачі. Дефіцит загострило рішення Вашингтона піти на війну проти Ірану і припинити продаж Україні Patriot. Найболючішим це стане взимку, коли Росія зможе завдати максимальної шкоди енергетиці. Кремль також системно б'є по українських портах і суднах у Чорному морі. Путін розраховує, що терор проти цивільних виштовхне до Європи нову хвилю біженців напередодні регіональних виборів у Німеччині та президентських у Франції.

Якщо бомбардувань не вистачить, Кремль може мобілізувати більше людей. Цього разу - тихо: через електронні повістки, які розсилають цілий рік, із блокуванням виїзду за кордон, пошуком ухилянтів через камери і розпізнавання облич та новим покаранням у два роки в'язниці. Великі міста мобілізація, найімовірніше, обійде, а вдарить по бідніших регіонах.

Голоси за переговори в російській еліті лунають. У травні провідний зовнішньополітичний журнал опублікував статтю військового аналітика Василя Кашина, який доводив, що більшого на полі бою Росія найближчим часом не досягне, а ціна затяжної війни вже перевищує вигоди. 30 червня про потребу завершувати конфлікт сказав і глава найбільшого російського банку.

"Не думаю, що в країні є хоч одна людина, яку хвилює щось, крім якнайшвидшого завершення бойових дій", - заявив він.

Путіна це не цікавить. Він терпить обережні заклики до миру, іноді сам сигналить про готовність домовлятися, але з ями, яку собі викопав, вилазити не збирається - радше хоче копати далі, пишуть автори. Заклики американців і європейців до переговорів він читає як спробу виграти для України час.

"Ми знаємо, що Захід і далі домагається стратегічної поразки Росії. Навіщо вони закликають до припинення вогню і мирних переговорів? Якщо Україна, як вони стверджують, захоплює дедалі більше територій, то західним лідерам просто треба зачекати. Стратегічна поразка Росії, здавалося б, настане сама собою", - сказав Путін в інтерв'ю 28 червня.

Україні та її союзникам варто готуватися до довгої і важкої дороги, підсумовують автори. Київ перебуває в найкращій позиції з кінця 2022 року, але Кремль вірить, що зламає волю України та її партнерів уже цієї зими.

Раніше "Хвиля" писала, що Кремль готує мобілізацію на 500 тисяч осіб. Також ми розповідали, як удари по НПЗ ламають негласну угоду Путіна з росіянами.