Надкерівники: рейтинг топменеджерів України 2026

Українська економіка тримається на балансі між поступовим відновленням і тиском війни, яка змінює структуру бізнесу, ринку праці та інвестицій. За оновленими прогнозами Міжнародного валютного фонду, темпи економічного зростання 2026 року залишатимуться помірними, водночас інфляція все ще перевищуватиме довоєнні показники.

Основним рушієм української економіки залишається внутрішній попит, однак його можливості обмежують воєнні ризики, нестача інвестицій, дефіцит кадрів, проблеми з логістикою та енергозабезпеченням.

За оцінками НБУ, наприкінці 2026 року інфляція становитиме приблизно 7,5%. На динаміку цін і надалі впливатимуть вартість енергоносіїв, пального, логістичні витрати бізнесу та ситуація на продовольчому ринку.

Головні виклики для економіки

Попри поступове відновлення, український бізнес продовжує працювати в умовах високої невизначеності. Серед головних стримувальних чинників залишаються дефіцит робочої сили через мобілізацію та міграцію, пошкодження енергетичної інфраструктури, зростання витрат на виробництво та ускладнення логістики.

Саме ці чинники визначають можливості компаній для розвитку, інвестицій та масштабування. Після падіння ВВП на 28,8% 2022 року економіка поступово відновлюється, однак цей процес відбувається нерівномірно: одні галузі адаптувалися до нових умов і нарощують активність, а інші продовжують працювати під тиском воєнних ризиків.

На цьому тлі дедалі більшого значення набуває якість управлінських рішень. Від керівників компаній залежить не лише фінансова стійкість бізнесу, а й здатність зберігати команди, залучати фінансування, швидко відновлюватися, підтримувати виробництво і впроваджувати нові технології.

Черговий рік випробувань змушує топменеджерів працювати в умовах постійного балансу між економічною ефективністю, безпекою та соціальною відповідальністю. Керівникам доводиться ухвалювати рішення щодо розподілу ресурсів, розвитку діджиталізації, підтримки працівників, ветеранських програм, допомоги громадам і Збройним силам України.

Саме тому роль управлінців у воєнний час виходить далеко за межі традиційного бізнес-менеджменту. Фокус зібрав рейтинг 36 топменеджерів України, які у воєнних умовах продовжують розвивати компанії, підтримувати економіку та формувати стратегії майбутнього відновлення країни.

Харчова промисловість

Харчова промисловість і ресторанний ритейл цьогоріч працюють під тиском зростання собівартості, дефіциту кадрів та енергетичної нестабільності. Одним із головних викликів стало різке зростання собівартості.

Промислова інфляція за підсумками 2025 року становила 8,2%.

2026-го ціни виробників промислової продукції зросли на 40,2% у річному вимірі, а вартість електроенергії та газу для підприємств — на 81,7%.

Енергетична нестабільність змусила бізнес перейти від тимчасових рішень до довгострокових інвестицій. Якщо минулого року компанії переважно закуповували генератори та готували проєкти автономної генерації, то 2026-го запускають власні енергетичні потужності (біогазові установки, сонячні станції та інші рішення для енергонезалежності).

Досвід компаній галузі за рік продемонстрував, що ефективність їхньої роботи визначається не лише фінансовими показниками, а й здатністю створити стійку бізнес-модель, яка витримує кадрові, енергетичні та логістичні виклики війни.

Фармація

За даними Proxima Research, аптечний сегмент продовжив зростання, а державні закупівлі показали ще вищу динаміку — збільшилися на 29% у грошовому вираженні та на 11% в упаковках. Частка держзакупівель у структурі ринку досягла 16%.

Щоправда, в першому кварталі 2026 року динаміка змінилася. Обсяг фармринку скоротився на 0,3% у гривні та на 4% у доларовому еквіваленті порівняно з аналогічним періодом 2025 року. У натуральному вираженні падіння було суттєвішим. Продажі зменшилися на 8% в упаковках через скорочення населення та обмежений доступ до аптек у частині прифронтових регіонів.

Серед ключових змін галузі експерти акцентують на цифровізації та посиленні контролю. Зокрема, виробники та МОЗ перейшли до пілотування 2D-маркування ліків для боротьби з фальсифікатом.

За прогнозами ринку, 2026 року роздрібний фармсегмент може зрости на 13,4% у гривні за базового сценарію. У разі погіршення енергетичної та кадрової ситуації зростання може уповільнитись до 9,8%.

Тож лідери галузі за цей рік проявили здатність витримувати інфляційний тиск, зміну попиту та дотримуватися жорстких цифрових стандартів.

Телекомунікації

Ринок демонструє зростання, попри руйнування інфраструктури та високі навантаження на мережі через відключення електроенергії.

За офіційними даними державного регулятора НКЕК та фінансових реєстрів, за підсумками минулого року сукупний дохід лідерів зв'язку суттєво зріс, а у першому кварталі 2026-го тренд набору обертів закріпився.

Робота телеком-ринку у 2025–2026 роках демонструє, що галузь успішно пройшла кризу виживання та перейшла до фази технологічного переозброєння. Ключовим критерієм успішності топменеджменту операторів стала не номінальна кількість активних SIM-карт, що стабілізувалася на рівні 48,2 млн штук, а швидкість енергетичної модернізації інфраструктури, що рятує цифрову життєдіяльність країни в умовах війни, зазначають в НКЕК.

Водночас головним викликом для галузі залишається забезпечення стабільності мереж в умовах енергетичних ризиків. Оператори інвестують в автономне живлення, відновлення пошкодженої інфраструктури та захист ключових об’єктів. Саме здатність підтримувати безперебійний зв’язок стала одним із головних показників ефективності управління телеком-компаніями.

Фінанси

Банківська система України у 2025 році зберегла стійкість попри війну та економічну невизначеність. Згідно із інформацією у рейтингунадійних банків за версієюФокусу за підсумками 2025 року фінустанови отримали рекордні 126,8 млрд грн прибутку. Основним джерелом доходів залишалися процентні операції, зокрема вкладення в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ.

Водночас сектор поступово повертається до кредитування: кредитний портфель на початок 2026 року досяг 1,36 трлн грн, а гривневі кредити бізнесу та населенню за рік зросли більш ніж на третину. МСБ, енергетика та державні програми підтримки допомогли сектору.

Кошти клієнтів у банках на початок 2026 року налічували 3,3 трлн грн (+16,6% за рік), що свідчить про збереження довіри до фінансової системи.

Серед чинників, що впливали на банківський сектор у попередні роки, був і підвищений податок на прибуток банків, однак у 2026 році ключовими залишаються вже інші виклики, а саме висока облікова ставка НБУ, якість кредитних портфелів і нове стрес-тестування.

Ритейл

Роздрібна торгівля адаптувалася до роботи в умовах війни, енергетичних ризиків і кадрового дефіциту. Попри обмеження, сектор зберіг темпи розвитку та залишився одним із ключових напрямів економіки.

За підсумками 2025 року оборот роздрібної торгівлі зріс на 11,5% у порівняних цінах. У першій половині 2026 року зростання стабілізувалося на рівні 4,5–6%, повідомляє Держстат України.

Серед лідерів продуктового ритейлу — Fozzy Group (мережі "Сільпо" та "Фора"), що отримала понад 114 млрд грн виторгу, а у сегменті drogerie лідирує EVA із виторгом понад 21 млрд грн.

Одними із головних викликів залишаються дефіцит персоналу, енергетична нестабільність, зміна споживчого попиту. Так, покупці частіше обирають дешевші товари, акційні пропозиції та власні торгові марки мереж. Тож ритейлери посилюють конкуренцію за ціну та ефективність операцій.

Успішність топменеджменту в торгівлі наразі визначається не лише масштабом мереж, а й здатністю забезпечити стабільні постачання, роботу магазинів під час блекаутів і адаптацію бізнес-моделей до дефіциту ресурсів.

Страхування

Страховий ринок України за рік продемонстрував зростання доходів у гривні, однак значною мірою через підвищення тарифів на тлі інфляції. Водночас кількість укладених договорів скорочувалася, а обсяги страхових виплат зростали.

За даними НБУ, у 2025 році ризикові страховики (non-life) зібрали 65,6 млрд грн премій, що на 35–41% більше за попередній період. Чистий прибуток сегмента виріс удвічі — до 5 млрд грн. У І кварталі 2026 року валові премії становили 18,11 млрд грн, однак ринок уперше зафіксував квартальне зниження (на 7,6%).

Виплати клієнтам 2025 року сягнули 26,74 млрд грн, а в І кварталі 2026-го зросли на 46%. Рівень виплат підвищився до 46,77%.

Основними сегментами залишаються автострахування та медицина.

Серед головних викликів галузі експерти зауважують скорочення кількості клієнтів через міграцію та втрату частини територій, зростання виплат і адаптацію до страхування воєнних ризиків.

Промисловiсть

Промисловий сектор залишається під значним тиском через руйнування енергоінфраструктури, логістичних шляхів, високі виробничі витрати, дефіцит кадрів. За даними Держстату та галузевих об’єднань, 2025 року промислове виробництво скоротилося на 1,7% після зростання на 4,7% у 2024 році. Обсяг реалізованої промислової продукції становив орієнтовно $97,5 млрд — приблизно на 26% менше довоєнного рівня.

У січні 2026-го через енергетичні проблеми промвиробництво скоротилося на 8,1%, але навесні ситуація стабілізувалася. За підсумками перших п’яти місяців спад уповільнився до 0,2% у річному вимірі.

Найкращу динаміку показала добувна промисловість. Тут зафіксовано зростання на 3,8% у січні–травні 2026 року. Переробна промисловість зросла на 1,5% завдяки машинобудуванню та харчовій галузі. Водночас енергетичний сектор скоротився на 13,5% через пошкодження ТЕС, ГЕС та мережевої інфраструктури.

Одним із головних викликів залишається зростання собівартості. У березні 2026 року ціни виробників промислової продукції зросли на 36,6% у річному вимірі, а в травні промислова інфляція наблизилася до 45,2%.

Металурги також зіткнулися зі зростанням витрат, а саме здорожчанням газу для промислових споживачів, імпортного коксівного вугілля та посиленням конкуренції з імпортом.

Для топменеджменту промислових компаній ключовими завданнями залишаються контроль витрат, утримання персоналу, адаптація виробництва до дефіциту енергії та модернізація підприємств.

Енергетика

Сектор проходить швидку технічну перебудову. За даними GMK Center, у першій половині 2026 року обсяги у секторі постачання електроенергії, газу та пари скоротилися на 13,5% у річному вимірі через пошкодження генерації.

Взимку 2025–2026 років дефіцит електроенергії у пікові години становив 4–6%, а в окремих регіонах обмеження електропостачання тривали до 14–16 годин на добу. Баланс системи підтримувався завдяки імпорту електроенергії з ЄС та аварійній допомозі.

Великі компанії активно встановлюють сонячні електростанції та системи накопичення енергії. 2025-го року імпорт промислових акумуляторних систем в Україну сягнув 1,5 млрд доларів.

Паралельно триває посилення захисту енергооб’єктів. Нові та відновлені об’єкти отримують додатковий інженерний захист від уламків ракет і дронів.

Тож ключовим показником ефективності енергетичного менеджменту наразі є не лише фінансова результативність, а й здатність забезпечити стабільність системи, швидко відновлювати пошкодження та створювати власні резерви генерації.

Нерухомість

Будівельна галузь України працює в умовах зміни структури попиту. Цивільне та комерційне будівництво стримується через безпекові ризики й зниження купівельної спроможності, тоді як основним драйвером стали інфраструктурні проєкти — відновлення пошкоджених об’єктів, дороги, енергетична інфраструктура та захисні споруди.

За даними Держстату, у 2025 році реальні обсяги будівельних робіт скоротилися на 4,2%. У першій половині 2026 року ринок стабілізувався: індекс будівельної продукції у січні–травні зріс на 2,1% у річному вимірі.

Найбільше постраждало житлове будівництво. У цьому секторі обсяги скоротилися на 18,4%. Забудовники переважно завершують об’єкти з високим ступенем готовності, тоді як нові проєкти запускаються обережніше.

Нежитлове будівництво зросло на 1,8% завдяки попиту на складські та логістичні комплекси, а також об’єкти для енергетичної автономності бізнесу. Найвищу динаміку показали інженерні споруди. Тут плюс 8,6% через відновлення мостів, доріг, енергетичних об’єктів і захисної інфраструктури.

Одними із головних викликів залишаються зростання собівартості, гостра нестача кадрів. Також для топменеджменту галузі ключовими завданнями стали залучення фінансування під відновлення, контроль витрат, утримання персоналу та адаптація бізнес-моделі від житлового будівництва до інженерних та інфраструктурних проєктів.

ІТ-сфера

Галузь переживає найскладніший структурний перелом за всю свою історію. Вона остаточно вийшла з фази безперервного багаторічного зростання та увійшла в стадію жорсткої стабілізації, де головними завданнями топменеджерів стали утримання наявних контрактів, реструктуризація команд та подорожчання внутрішнього виробництва.

Кількість зареєстрованих ІТ-ФОПів зросла на 21%. Водночас загальна чисельність ІТ-фахівців з урахуванням переходу на гіг-контракти та штат Дія.City становить приблизно 300–305 тис. осіб, передає профільний портал DOU.

Одними з головних викликів залишаються воєнні ризики, мобілізація та обмеження на закордонні відрядження, що ускладнюють залучення нових міжнародних клієнтів. У відповідь компанії розширюють мережу офісів у Польщі, Румунії, Латинській Америці та інших країнах.

Найдинамічніше зростає сегмент DefenseTech. Через кластер Brave1 фінансування отримують українські розробники рішень у сфері БпЛА, ШІ, радіоелектронної боротьби та військових технологій.

Для топменеджменту ІТ-компаній у 2025–2026 роках ключовими завданнями стали утримання клієнтів, диверсифікація міжнародної присутності, розвиток продуктових рішень і DefenseTech, а також використання технологій штучного інтелекту.

Агро

Попри зруйновану логістику, постійні атаки РФ та несприятливі погодні умови, галузь зберігає позиції одного з найбільших постачальників продовольства до ЄС і світу.

За даними Мінагрополітики та профільних асоціацій, минулого року в Україні зібрали приблизно 75 млн тонн зернових та олійних культур. У 2026 році Українська зернова асоціація прогнозує врожай понад 83 млн тонн, а станом на третю декаду липня вже намолочено понад 5,47 млн тонн ранніх зернових.

Агросектор залишається основним джерелом валютної виручки: у 2025 році експорт агропродукції сягнув 22,6 млрд доларів, або 56,1% товарного експорту України, а майже половину постачань зафіксовано на країни ЄС. У січні–лютому 2026 року валютна виручка зросла на 9,3% — до 4 млрд доларів, попри майже незмінні обсяги експорту.

Основними викликами залишаються дефіцит кадрів, зростання витрат на логістику, пальне, добрива та засоби захисту рослин, а також значна різниця у врожайності між безпечними та прифронтовими регіонами. Водночас тваринництво продовжує втрачати поголів'я, що негативно впливає на виробництво молока.

Для аграрних компаній у 2025–2026 роках ключовими чинниками конкурентоспроможності стали підвищення ефективності виробництва, автоматизація, розвиток переробки, інвестиції в енергонезалежність і розмінування земель.

Авто

Автомобільний ринок України після відновлення 2025 року стабілізується, водночас змінилися споживчі вподобання щодо типу пального та структури попиту.

За даними Укравтопрому, 2025 року в Україні було зареєстровано 79,5 тис. нових легкових автомобілів, що на 15,6% більше за 2024-й. З урахуванням внутрішніх реєстрацій загальний обсяг ринку сягнув 81,3 тис. авто. У першому півріччі 2026 року реалізовано приблизно 33 тис. нових легковиків. Ринок залишився практично на рівні минулого року.

Головним трендом стало охолодження попиту на електромобілі. Через блекаути, подорожчання заряджання та завершення частини податкових пільг їхня частка скоротилася до 15,6–17,4%.

Водночас корпоративний сегмент залишається стриманим: продажі вантажного транспорту у 2025 році скоротилися на 23%, а понад 98% нових легкових автівок ринок імпортує з-за кордону.

Для автомобільного ритейлу ключовими чинниками успіху у 2025–2026 роках стали гнучке управління запасами, переорієнтація на найбільш затребувані моделі та розвиток програм trade-in і продажу вживаних авто.

Як ми рахували рейтинг найкращих менеджерів України

На першому етапі роботи над рейтингом топменеджерів редакція визначила галузі-драйвери української економіки, розділивши їх на 12 секторів: аграрний, фінансовий, промисловість, енергетика, IT, ритейл, харчопром, будівництво, фармацевтика, авторинок, страхування і телеком.

Впродовж наступного етапу Фокус опитав галузевих українських та міжнародних фахівців, HR-експертів, а також економістів і учасників ринків.

Серед експертів рейтингу найкращих менеджерів України Фокусу:

1. Віталій Михайлов, директор консалтингової компанії "Михайлов та партнери";
2. Юрій Гороховський, генеральний директор ESCADRA Recruitment Agency Ltd;
3. Наталія Слинько, експертка з ринку праці з 20 річним досвідом, власниця консалтингової компанії Talent Match;
4. Катерина Скібська, генеральна директорка в Україні та Молдові Dopomoga Group;
5. Андрій Шабельніков, керівний партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова Комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації;
6. Андрій Шевчишин, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків;
7. Дарʼя Свистула, керівна партнерка Юридичної компанії PROCTOR;
8. Олександр Калашников, фінансовий директор IBI-Rating;
9. Ігор Буркиця, COO Ecotech Ukraine;
10. Домініка Іванова-Бекар, кар’єрна консультантка, HR-експертка, власниця HR-агенції;
11. Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.
12. Анастасія Шевченко, директорка та співвласниця компанії Global HR Solutions в Україні.

Учасники опитування ознайомлювалися з лонг-листом кандидатів, сформованим редакцією, та оцінювали їх за шкалою від 0 до 10 за такими критеріями: рівень публічності, професійні досягнення, особиста репутація топменеджера, а також впливовість на ринку, де представлена компанія.

Під час виставлення оцінок експерти брали до уваги імідж компанії, яку представляє кандидат, її активність у реалізації КСО-проєктів, спрямованих на підтримку цивільного населення та військових у період повномасштабної війни.

Після заповнення анкет результати по кожному учаснику підсумовувалися, на основі чого обчислювався середній бал. До підсумкового рейтингу Фокусу увійшли ті кандидати, які набрали найвищі середні оцінки.