Неочікуваний відхід лідерів: Європа на порозі "вакууму Черчилля"

Кілька місяців тому європейський політичний світ був свідком значних змін, які почали переформатовувати альянси та ставити під питання лідерство на континенті. Зокрема, Кір Стармер залишив посаду прем’єр-міністра Великої Британії, а Еммануель Макрон готується залишити Єлисейський палац до квітня 2027 року, після завершення свого другого терміну. Ці події створюють потенційний "вакуум лідерства", що турбує західних чиновників.

Тандем Лондона та Парижа, який очолювали Стармер та Макрон, відіграв ключову роль у консолідації понад 30 країн для підтримки України та розгортанні військових контингентів для гарантії припинення вогню. Вони також були рушійною силою у планах розмінування Ормузької протоки. На прощанні зі Стармером Макрон особисто відзначив його "історичну роль", а британський прем’єр став першим чинним главою уряду Великої Британії, який отримав найвищу французьку нагороду. Цей альянс, який зміг подолати багаторічні суперечки між двома країнами, об'єднав значну частину європейських держав.

Найбільша тривога західних дипломатів зосереджена на майбутніх виборах у Франції, які відбудуться вже за дев’ять місяців. Фаворитом букмекерів вважається Марін Ле Пен, яка виступає за виведення країни з військового командування НАТО, скасування санкцій проти Росії та схиляння Києва до мирної угоди на умовах Москви. Її головний конкурент, Жан-Люк Меланшон, пропонує ще радикальніший шлях — повний вихід з Альянсу. У випадку перемоги будь-кого з цих кандидатів, західні чиновники прогнозують "велику проблему" для НАТО.

Тим часом, новий прем'єр Великої Британії Ендрю Бернем, який обійняв посаду після відставки Кіра Стармера через внутрішні провали, має репутацію сильного керівника у внутрішніх справах, але майже не має досвіду у зовнішній політиці. Проте, він запевняє союзників у спадкоємності курсу щодо України та НАТО. Свою першу особисту зустріч на новій посаді він провів саме з Володимиром Зеленським на військово-морській базі в Портсмуті, що стало важливим сигналом для міжнародної спільноти.

Серед інших потенційних лідерів Європи розглядають канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який реалізує проєкт перетворення бундесверу на найбільшу армію Європи. Однак, за словами депутата Бундестагу від ХДС Родеріха Кізеветтера, Мерц "не Черчилль", і його партія, а також соціал-демократи, уражені "московським зв’язком", що виявляється у небажанні надавати критичну зброю, таку як ракети Taurus, або затримувати судна російського тіньового флоту. Також, він не підтримав заборону вільного пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та відмовився закривати "Російський дім" у Берліні.

Варшава та Рим також не розглядаються як потенційні лідери. Дональд Туск і Джорджа Мелоні відмовилися відправляти війська до України, і їхня увага зосереджена на внутрішній політиці напередодні виборів. Це створює ситуацію, коли Європа може залишитися без лідера, який міг би заповнити вакуум, що утворився після відходу Стармера і потенційного відходу Макрона.

Ситуація з потенційним "вакуумом лідерства" в Європі є особливо критичною на тлі триваючої війни в Україні. Раніше "Коаліція охочих", до якої приєдналися лідери 37 країн, на 15-му засіданні в Парижі анонсувала запуск спільної антибалістичної програми "Фрей" та нову хвилю поставок озброєння для України. Лідери Франції, Великої Британії, Німеччини та України також домовилися прискорити постачання систем протиповітряної оборони та підготувати черговий пакет санкцій проти Росії. Ці дії свідчать про важливість скоординованих зусиль у протистоянні агресії.

Відзначимо, що 7 червня Володимир Зеленський зустрівся з Кіром Стармером, Еммануелем Макроном та Фрідріхом Мерцем у форматі Е3 – Україна, де лідери обговорили дипломатичну роботу щодо закінчення війни та досягнення миру, узгодивши п’ять головних умов миру. Цей факт підкреслює, наскільки важливі були особисті взаємодії лідерів для формування єдиної позиції та підтримки України.

"Існують побоювання щодо вакууму лідерства, який може залишити Європу без керма", – пише The Telegraph, вказуючи на поточні виклики.

Колишній полковник і член комітету з закордонних справ Бундестагу Родеріх Кізеветтер зазначив: "Нам потрібен Черчилль. У нас було кілька моментів для Черчилля, але Черчилля в Європі поки що немає".

Якщо Європа не підтримає Україну або не дотримається своїх обіцянок Києву, геополітичні наслідки можуть бути серйозними. Майбутні українські уряди можуть відвернутися від ненадійного Заходу й звернутися до інших держав у регіоні. The Daily Telegraph, британська щоденна консервативна газета, що видається в Лондоні Telegraph Media Group, активно висвітлює ці події, підкреслюючи критичність моменту для майбутнього континенту.