Цього разу санкції проти Росії можуть спрацювати інакше

Президент США Дональд Трамп давно стверджує, що міг би легко завершити війну, яка почалася з повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. На жаль, його спроби втрутитися поки що не дали вирішального результату, а жорстока російська агресія триває, забираючи дедалі більше життів цивільних людей.

Утім, двопартійна група в Конгресі США виконала серйозну роботу, щоб спростити завдання Трампа. Запропонований законопроєкт чітко визначає комплексні способи скорочення російських експортних доходів. Водночас він надає чітко спрямовані повноваження щодо запровадження мит, які підтримають ці заходи й гарантуватимуть, що вони не зашкодять американській економіці.

«Закон Ліндсі О. Грема про запровадження санкцій проти Росії» — у Сенаті він відомий як законопроєкт S.5025 — був розроблений покійним сенатором Ліндсі Гремом спільно із сенаторами Річардом Блюменталем, Джин Шахін, Кеті Брітт, Роджером Вікером, Джеймсом Рішем та іншими колегами. Його головна мета — вдарити по Росії там, де це завдасть їй найбільшої шкоди: по експорту нафти та природного газу, доходи від якого фінансують російську військову машину.

Безперечно, попередні спроби скоротити експортні доходи Росії вже дали певний результат. Однак вони також спричинили появу великого «тіньового флоту», який перевозить російську нафту, і супутніх фінансових схем, створених для обходу західних санкцій. У відповідь на попередні спроби обмежити російські експортні доходи Кремль і його міжнародні партнери знайшли численні обхідні шляхи. Серед них — використання танкерів із непрозорою структурою власності та «відмивання» нафти шляхом її перевалки через порти нафтовидобувних регіонів, таких як Близький Схід.

Попри свою назву, «тіньовий флот» зовсім не ховається. Росія демонстративно виставляє напоказ свою здатність обходити санкції, будучи впевненою, що Захід — і передусім Сполучені Штати — не наважиться застосувати дієві правові контрзаходи.

Запропонований законопроєкт може змінити ситуацію. Він складається з трьох основних елементів.

По-перше, він зосереджується на всіх російських структурах, залучених до експорту викопного палива, і передбачає обов’язкові санкції проти них. Ідеться про енергетичні компанії, фінансових посередників і самі енергетичні проєкти.

По-друге, законопроєкт перекриває можливості «тіньового флоту». Більше не буде ані шахрайства, ані свідомого заплющування очей на порушення обмежень. Кожен, хто матиме справу із цим флотом, потрапить під жорсткі американські санкції.

По-третє, він передбачає адресні мита проти вузького кола країн, які найбільш уперто продовжують купувати російські нафту та природний газ. Ця норма одразу відлякала б більшість потенційних покупців. Деякі держави, можливо, продовжили б закупівлі в російських постачальників, але лише за умови отримання величезних знижок.

Важливо, що США збережуть можливість коригувати ці заходи в разі виникнення непередбачених наслідків. Водночас тиск на Росію різко зросте. Ціна, за якою Росія зможе продавати нафту, впаде — ймовірно, дуже суттєво. У міру скорочення грошових потоків до кремлівської скарбниці зменшуватимуться і витрати на війну, і можливості підтримувати на плаву розхитану цивільну економіку.

Водночас Росія продовжить видобувати та продавати нафту на світовому ринку приблизно в тих самих обсягах, що й раніше. Причина проста: граничні витрати на видобуток у Західному Сибіру, де розташовані основні російські родовища, становлять близько 15 доларів за барель, а Росія відчайдушно потребує іноземної валюти. Доки продаж кожного бареля приноситиме хоча б кілька доларів понад витрати, нафта надходитиме на ринок.

Отже, «Закон про санкції проти Росії» навряд чи вплине на світову ціну нафти, яка визначається глобальним співвідношенням попиту та пропозиції. Проте він зменшить ціну, яку фактично отримує Кремль. Скорочення чистих доходів від нафтового експорту різко обмежить здатність Росії імпортувати електроніку та інші комплектовання для ракет, безпілотників і військової техніки загалом. Без цих постачань російські атаки на Україну поступово припиняться.

Не менш важливо, що ці санкції завдадуть важкого удару по російській економіці, яка вже перебуває у складному становищі після понад чотирьох років роботи у воєнному режимі. Висока інфляція та відсоткові ставки підточують підвалини економіки й позбавляють її потенціалу зростання. Завдавши удару по найважливіших секторах і головному джерелу іноземної валюти, цей законопроєкт створить колосальний тиск на Кремль і посилить економічне невдоволення, яке вже наростає як серед пересічних росіян, так і всередині російської еліти.

Якщо все є предметом переговорів, як говорить Трамп, то найкращий спосіб домогтися свого в протистоянні з президентом Росії Володимиром Путіним — посилити позиції Америки за допомогою погроз, які Кремль сприйматиме серйозно, та додаткових важелів тиску. Найкращий спосіб зробити це — ухвалити «Закон Ліндсі О. Грема про запровадження санкцій проти Росії».

Припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну зміцнило б глобальну економічну стабільність, знизило ціни на енергоносії та зменшило вартість життя. Ринки нафти й газу стали б стійкішими, інфляційний тиск, спричинений екстреними військовими закупівлями західних країн, послабився б, а Україна з гарантованою безпекою знову перетворилася б на одного з найбільших світових постачальників продовольства. Для будь-якого американського лідера це має бути самоочевидним рішенням.