Удари по НПЗ дали результат: перероблення нафти в Росії впало до мінімуму за 24 роки

Україна в липні посилила атаки на російську нафтову інфраструктуру, почергово завдаючи ударів по нафтопереробних заводах, танкерах, морських терміналах і трубопроводах. Зміна цілей ускладнює для Москви прогнозування ризиків і створює додаткову невизначеність для постачання нафти.

Про це пише Bloomberg, який проаналізував публічні повідомлення України та Росії.

За підрахунками агентства, протягом липня щонайменше 30 ударів припали на великі російські НПЗ, нафтові танкери, морську інфраструктуру та основні трубопровідні об’єкти. Це другий за величиною місячний показник від початку повномасштабної війни.

До статистики не включили ще вісім атак на танкери, пов’язані з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму в Чорному морі, оскільки відповідальність за них ніхто офіційно не взяв. У разі підтвердження причетності України липень може стати рекордним місяцем за кількістю атак на пов’язані з Росією нафтові активи.

Спочатку НПЗ, потім танкери

У першій половині липня основними цілями були російські нафтопереробні заводи. Серед них — підприємство в Омську, найбільший НПЗ Росії, розташований більш ніж за 2500 кілометрів від українського кордону.

Зупинка або скорочення роботи заводів змусила російські компанії збільшувати продаж сирої нафти за кордон. Обсяги її перероблення всередині країни при цьому впали до найнижчого рівня з травня 2002 року.

У другій половині місяця удари дедалі частіше припадали на танкери та логістичні маршрути. Це дало частині НПЗ час для ремонту й відновлення роботи, однак створило нові ризики вже для експорту готової продукції та сирої нафти.

За оцінкою EA Analytics, у липні Росія переробляла в середньому близько 3,6 млн барелів нафти на добу. Це дещо вище за попередній прогноз у 3,5 млн, однак приблизно на третину менше за звичайний сезонний рівень.

Наприкінці липня Україна знову повернулася до атак на НПЗ: протягом останніх трьох днів місяця під удари потрапили ще три великі підприємства, а згодом — ще чотири.

Експорт через Чорне море сповільнився

Удари в Чорному та Азовському морях вплинули на роботу південних російських портів.

За даними Bloomberg, протягом тижня до 26 липня в Новоросійську завантажили лише чотири нафтові танкери. Для порівняння, у два попередні тижні їх було сім і вісім відповідно.

Через Новоросійськ проходить близько 20% російського морського експорту сирої нафти, тому перебої в роботі порту можуть позначитися на загальних обсягах постачання.

Перед цим стало відомо про кілька атак на великі танкери. Один із них мали використати для завантаження нафти з термінала Каспійського трубопровідного консорціуму — основного маршруту експорту казахстанської нафти.

Українські військові повідомляли щонайменше про 125 атак на пов’язані з Росією судна, зокрема про удари по 90 танкерах у Чорному та Азовському морях. Bloomberg зазначає, що не зміг незалежно перевірити ці дані. До них також входять невеликі судна, які перевозили паливо до окупованого Криму.

Після посилення атак російське Міністерство оборони попередило судна про небезпеку навігації в Чорному морі.

Чи може Росія перенаправити нафту

Росія має можливість частково переорієнтувати експорт із Новоросійська на балтійські порти, однак їхніх потужностей може виявитися недостатньо.

Старший віцепрезидент Rystad Energy Хорхе Леон зазначив, що резерви трубопроводів, сховищ і танкерного флоту навряд чи дозволять повністю компенсувати всі обсяги, які можуть випасти через перебої в Чорному морі.

Крім того, балтійська інфраструктура також залишається вразливою до атак, що вже демонстрували удари на початку року.

Від чого залежатимуть подальші наслідки

Старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко вважає, що подальша ситуація залежатиме від кількості безпілотників, які має Україна, та від вибору цілей для ударів.

«Майбутнє російського нафтоперероблення та експорту нафти залежить від кількості безпілотників у розпорядженні України й від її рішення спрямовувати їх на конкретні цілі», — заявив він.

За словами експерта, посилення російської протиповітряної оборони може зменшити кількість дронів, які досягають цілей, однак не здатне повністю захистити нафтову інфраструктуру.

На тлі перебоїв Москва продовжила заборону на експорт більшої частини дизельного пального та бензину, намагаючись не допустити дефіциту на внутрішньому ринку.

Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий раніше заявляв, що Україна працює над зниженням військово-економічного потенціалу Росії та використовує для цього асиметричні підходи й власні технології.