Ворожка сказала, що він проживе 25 років: де похований Іван Миколайчук і як виглядає його могила

Іван Миколайчук народився 15 червня 1941 року в буковинському селі Чортория Чернівецької області, четвертою дитиною у великій родині залізничника Василя та домогосподарки Катерини Миколайчуків, де росли тринадцятеро дітей. Життя, сповнене театральних підмостків, музичних інструментів і кінематографічних тріумфів, привело його зрештою до ролей, які стали культовими: Іван Палійчук у "Тінях забутих предків", молодий Тарас Шевченко у "Сні", козак Василь у "Пропалій грамоті" та філософ Фабіан у власноруч знятому "Вавилоні XX". 3 серпня, у день смерті актора, ми згадуємо його останні дні, а також розповідаємо, де він похований, щоб кожен охочий міг прийти до його могили та вшанувати Івана Миколайчука!

Пророцтво ворожки таки справдилось

Проблеми зі здоров'ям переслідували Миколайчука ще з молодості – приблизно з 28 років актора мучив нестерпний біль у шлунку, а коли йому було 30, йому діагностували виразкову хворобу. З роками невилікувана виразка переросла в онкологічне захворювання, і останній рік життя актор практично повністю провів у лікарнях, вимушено відмовившись від улюбленої роботи.

Дружина Марія Миколайчук пізніше розповідала, що в юності ворожка передбачила Івану, що він проживе 25 років – але не уточнила, що йдеться саме про роки подружнього життя. Це пророцтво справдилося майже буквально: Іван Миколайчук помер через кілька днів після 25-ї річниці свого весілля з Марією. Причиною смерті стала онкологія; актор помер у Києві на 47-му році життя.

Іван Миколайчук помер на 47-му році життя / Фото kino-teatr.ua

Яким був похорон Миколайчука

Прощання з актором відбулося на кіностудії імені Довженка – місці, яке він особливо любив за роки спільної творчої роботи; підлогу засипали сіном і поклали поруч снопи пшениці. Сам похорон пройшов на Байковому кладовищі, і того дня, після тривалої спеки, небом розлилася злива – присутні сприймали це як символічний знак.

На похороні співав жіночий колектив хору імені Верьовки; над могилою пролунала "Пісня про лелеченьку" з фільму "Сон", у якому Миколайчук зіграв молодого Тараса Шевченка. За словами подруги родини, актор ще за життя просив, щоб на його похороні не було представників кіностудійної бюрократії, яку вважав винною у зруйнованій кар'єрі.

Це цікаво! На дев'ятий день після смерті до могили прийшов Сергій Параджанов – режисер, який відкрив Миколайчука світові через "Тіні забутих предків" – і сказав про нього: "Это мой учитель".

Де похований Іван Миколайчук

Іван Миколайчук похований на Байковому кладовищі у Києві – головному некрополі країни, де спочивають найвидатніші постаті української культури, науки та історії. Довгий час актор спочивав на цвинтарі один. З 1 лютого 2023 року поруч з ним поховали його дружину Марію Миколайчук, котра померла у віці 81 року. Тож нині подружжя, розлучене смертю на понад три десятиліття, знову спочиває поруч – саме так, як прожило все своє життя.

На могилі Івана Миколайчука встановлено монументальний білий хрест з особливим художнім і духовним символізмом. З боку алеї на хресті викарбувано текст української народної думи, що тужливо оплакує загиблого козака – образ, який перегукується з екранними ролями актора, що уславлював козацьку та народну тематику українського кіно. З протилежного боку хреста розміщено барельєф самого Івана Миколайчука в образі доброго пастиря – метафора, що відображає роль актора як людини, яка вела глядачів крізь глибини української душі, культури та історії. Поруч встановлений і пам'ятний знак його дружини Марії.

Де шукати могилу Івана Миколайчука: 33 ділянка, де поховані й інші видатні особистості.

Як виглядає могила Івана Миколайчука: дивіться відео

Ще кілька цікавих фактів про Миколайчука

Іменем Івана Миколайчука названо вулиці у Києві, Полтаві, Кропивницькому, Вінниці, Івано-Франківську, Львові та Коломиї.

Крім того, ім'я актора носить ще й астероїд 8244. Його 3 жовтня 1975 року відкрила Черних Людмила Іванівна.

Знявшись у "Тінях забутих предків" майже випадково, Миколайчук спершу не сподобався Сергію Параджанову через "надто м'яку" зовнішність, але пробні кадри змінили думку режисера кардинально.

Я не очікував нічого особливого, тому доручив Іллєнку (оператору – 24 Канал) провести зйомки (кінопроби – 24 Канал) і пішов з павільйону. Через кілька хвилин мене наздогнав збуджений Юрій: "Сергію Йосиповичу! Поверніться! Це щось неймовірне! Щось нелюдське! Щось за межами розуміння і сприйняття",
– згадував Параджанов.

Він тоді розповів, що Іван побілів, бо йому здалось, що він не сподобався режисеру. Власне, сам актор у цьому йому потім зізнався. І після цього в "ньому ніби щось прорвалося". Тож, він і зачарував знімальну групу. Він був юним, дуже стурбованим і "світився дивовижним світлом".

Тіні забутих предків: дивіться трейлер фільму:

Українська поетеса Ліна Костенко присвятила Миколайчуку вірш "Незнятий кадр незіграної ролі" (відомий за рядком "Іван косив траву"), написаний після того, як побачила актора за звичною сільською роботою.

Його обличчя знали вже мільйони.

Екран приносить славу світову.

Чекали зйомки, зали, павільйони, -

чекало все!

Іван косив траву.

О, як натхненно вміє він неграти!

Як мимоволі творить він красу!

Бур‘ян глушив жоржини біля хати,

і в генах щось взялося за косу.

Чорніли вікна долями чужими.

Іван косив аж ген десь по корчі.

Хрести, лелеки, мальви і жоржини

були його єдині глядачі.

Останнім сценарієм Миколайчука стали "Небилиці про Івана" про мандрівного філософа Івана Калиту – через хворобу сам поставити фільм він не встиг, і зняв його вже по його смерті режисер Борис Івченко.