Вперше мама у 60+. Як це регулюється законом і які є ризики

Відвертість репродуктолога Олега Берестового про пацієнтку, яка зважилася на складну операцію, щоб народити дитину у 62 роки, принесла в наше суперечливе життя ще одну дискусію. Одні щиро захоплюються жінкою, яка 28 років боролася за материнство і після двох десятків невдалих ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення) таки домоглася здійснення мрії. Інші стверджують, що протиприродно ставати матір’ю у віці, коли вже треба виховувати онуків, а як Бог не дав своєї дитинки, то це знак, щоб прихистити сироту. Треті - згадують сенсацію, що обернулася скандалом і привела до того, що в Україні майже ввели віковий ценз на штучне запліднення.

Чому не ввели і що відбувається зараз у законодавчому полі - у матеріалі Коротко про.

Все мусить мати межу

У лютому 2011 року її ім’я було на шпальтах всіх газет, а худе зморшкувате обличчя усміхалося з екранів телевізорів. Валентина Підвербна  - мама у 65 років, новий герой Книги рекордів України! Від розповіді про те, як сім років бідна самотня жінка прожила на голодному пайку, відкладаючи нехитрий ринковий заробіток і копійки з пенсії на ЕКЗ, у людей наверталися сльози. І тільки посвячені в проблему прав дитини хитали головами: надто сміливий експеримент…

Збіг обставин чи ні, але через місяць після звістки про найстаршу в Україні породіллю до Верховної Ради був внесений законопроєкт про обмеження у використанні допоміжних репродуктивних технологій. Перша редакція містила тільки нижню планку - не молодше 21 року. Верхня з’явилася після доопрацювання документа, коли ЗМІ почали друкувати повідомлення про те, що з «молодою-старою» мамою щось не так. Підвербна ховала свою Анну-Марію від людей, відмовлялася пускати в дім лікарів та соцпрацівників, одягала не по сезону, неправильно годувала, бо дівчинка набирала зайву вагу. Були й інші тривожні дзвіночки. У суспільстві вголос заговорили про те, що все мусить мати свою межу, материнство - не виняток.

У першому читанні законопроєкт про обмеження в репродуктивних технологіях ухвалили у лютому 2012 року. В тексті йшлося, що «вік повнолітньої жінки, щодо якої застосовується штучне запліднення та імплантація ембріона, не повинен перевищувати 49 років». Для старших жінок згоду на спробу материнства могли дати у виключних випадках - за дозволом комісії від Мінохорониздоров’я.

…І тут підоспів ще один скандал. У березні 2012-го світова преса поширила новину про те, що незаміжня 66-річна пасторка зі Швейцарії народила двійню шляхом штучного запліднення. І це в країні, де діє сувора заборона на використання донорських яйцеклітин. Родзинка крилася в тому, що пробірку, з якої з’явилися на світ два карапузики, відкорковували українські лікарі. «Фабрику сурогатних матусь», як уже охрестили Україну, міг поповнити «цех по виробництву старих мамочок».

Вето Януковича і соціальний експеримент

У другому читанні законопроєкт ухвалили в жовтні 2012-го. Верхню планку трохи підняли - до 51 року, але на тому і край. Тодішній президент Віктор Янукович наклав на закон своє вето через критику, каденція Ради шостого скликання добігала кінця, новий склад парламенту до проблеми не повернувся.

Тим часом історія материнства рекордсменки Валентини Підвербної перетворювалася з медичного на соціальний експеримент. Пенсіонерку звинувачували, що вона жебракує з донькою, шарпає її, голосно матюкається, не пускає гуляти до інших дітей, розводить вдома антисанітарію. Підвербна сто разів давала привід для позбавлення батьківських прав, але через увагу громадськості до цієї сім’ї від такого утримувалися.

Фінал відомий: змучена викривленою материнською любов’ю Анна-Марія сама попросила забрати її з дому. Тепер вона щаслива в новій сім’ї, а Валентина померла на самоті, будучи певною, що правда на її боці.

Днями стало відомо, що Анна Підвербна хоче побачитися з жінкою, яка народила у 62 роки, її сином та зичить їм щастя. Багато таких побажань можна знайти у соцмережах. Але і застережень не бракує: про Діану та Максимка лікар розповів через два роки після народження хлопчика, зараз є певність, що між мамою та сином гармонія. Та де гарантія, що це щастя триватиме довго? Більшість розвинених країн ввели віковий ценз на репродуктивні технології насамперед з тих міркувань, що батьки віком "пізньої осені" можуть не встигнути довести дитину до моменту, коли вона здатна починати самостійне життя.

- Обмеження потрібні, - впевнена медичний адвокат Олена Бабич. - Якщо ми говоримо про природні процеси, то вони можуть бути тільки суто фізіологічні. Ніхто не позбавляє жінку права народжувати. Однак коли ми говоримо про репродуктивні технології і граничний вік, то насамперед маємо виходити з інтересів дитини. Якщо жінка народжує у 60 або 65 років, яка вірогідність того, що дитина рано залишиться сиротою? Досить велика. Медичні технології активно ідуть уперед, і у 75 років можна стати мамою. Це дискусійне питання, з віком мають визначитися законодавці. Але моя особиста думка, що турбуватися ми маємо насамперед про дітей. Про те, щоб вони не залишалися сиротами на утриманні держави без родини.

Можуть бабусі, і мама подужає місію

Для справедливості зазначимо, що в розвинених країнах війкові границі введені або рекомендовані не тільки з етичних міркувань. Є й економічний розрахунок: програми ЕКЗ частково або повністю покривають страхові фонди. Оскільки шанси на виношування дитини після 40 - 45 років суттєво знижуються, державні клініки обмежують вік пацієнток до межі умовно репродуктивного. В середньому це 49 років за рекомендаціями ВООЗ.

Економічні обмеження були введені і в Україні разом з Програмою медичних гарантій. Безоплатна послуга  «Лікування за допомогою ДРТ» (допоміжні репродуктивні технології) надається жінкам до 40 років. При цьому відкриті дані свідчать, що більше 80% запліднень відбувається в приватних закладах коштом пацієнтів.

У коментарі ТСН репродуктолог Олег Берестовий сказав, що за умови правильного ведення вагітності вік практично не має значення. І що в його практиці ще були пацієнтки віком близько 60-ти і понад 60 років. Ті, хто підтримують пізні пологи, пишуть в коментарях, що зараз час, коли все змішалося. Багато дітей залишилися на руках у бабусь - мати або загинула, або за кордоном, або влаштовує власне життя. Якщо такі пенсіонерки справляються з дітьми, то і мама у літньому віці подужає таку місію.

- Валентина Підвербна - це швидше виняток, психологічна аномалія, ніж правило, - зазначає психолог Інна Ковальська. - Після 50 років про пологи здебільшого думають жінки, які мають економічне підґрунтя, щоб оплатити процедуру та забезпечити дитину. Усиновлення є складним рішенням з більшими ризиками, ніж піти на ЕКЗ.

Чого не напишеш в законі

У 2012-му закон про обмеження ДРТ підтримувала Українська асоціація репродуктивної медицини. Але то були інші часи та інша галактика.

- Зараз навіть не знаю, що відповісти, - зізнався віцепрезидент УАРМ, директор клініки «Надія» Валерій Зукін. - З одного боку, існують медичні протипоказання, з другого - соціальні, що показала історія з Підвербною. А з третього - є жінки, які все життя прагнули материнства, або немолоді подружні пари, у яких дитина загинула, і вони хочуть стати батьками знову. Однозначного рішення немає і, мабуть, не може бути. Всі людські історії індивідуальні.

Експерт звертає увагу на досвід Великобританії, де теж немає чітко визначеного граничного віку, але діють запобіжники. Чи робитимуть жінці ЕКЗ, вирішують не тільки лікарі, а цілий етичний комітет, до складу якого входять психологи, соціальні працівники, представники церкви. Вони оцінюють ризики, з якими може зустрітися дитина.

- У нашій клініці цю функцію я беру на себе. Ми розмовляємо з жінкою про її життя, зустрічаємося з родичами, щоб дізнатися про їхнє ставлення, готовність підставити плече. До таких питань треба ставити дуже обережно - дискутувати, шукати зважений підхід. В законі, на жаль, не можна написати, що репродуктивні технології дозволені для розумних жінок із соціальною відповідальністю, - зазначає Валерій Зукін.

Що в перспективі

З серпня минулого року у Верховної Раді знаходився законопроєкт про застосування допоміжних репродуктивних технологій, внесений Юлією Свириденко. Він, зокрема, передбачав, що для осіб старше 49 років ДРТ допускається лише після позитивного висновку медичного консиліуму у складі не менше трьох лікарів. Умовно - це винятковий випадок, про який йшлося в 2012 році. Але 16 липня документ був відкликаний, бо не пройшов перше читання. Ймовірно, що пропозиції колись відредагують і повернуть депутатам, бо в репродуктивному праві є багато невирішених питань, окрім «віку розумності».

Оновлений порядок застосування ДРТ прописаний у проєкті нового Цивільного кодексу. Там немає згадки про вік, але обумовлюється, що такі програми дозволяються лише за наявності медичних показань. Це трактується як лікування безпліддя, а жінкам, які втратили репродуктивну функцію, такий діагноз не ставлять.

Як у них

США. Єдиного законодавчого обмеження немає, клініки орієнтуються на рекомендації профільних асоціацій. За одною з таких перенесення донорського ембріона можливе до 50–55 років. У 55+ ЕКЗ загалом не рекомендується через високу небезпеку для здоров'я жінки.

Німеччина. Донорство яйцеклітин заборонено, жінка може використати тільки власні яйцеклітини. Негласною межею для більшості клінік є вік у 50 років. Держава покриває 50% вартості трьох спроб ЕКЗ для офіційно одружених пар за умови, що жінка не старша за 40 років, а чоловік молодший за 50.

Франція. Лікарі можуть відмовити у проведенні процедури жінкам після 40 років через природне зниження оваріального резерву та якості яйцеклітин. Державне страхування повністю покриває витрати на чотири спроби ЕКЗ для жінок віком до 43 років.

Іспанія. Національні рекомендації та правила встановлюють межу на рівні 50 років. Деякі приватні центри розглядають винятки до 54 років.

Чехія. Закон обмежує вік жінки до 49 років.