Блокують картки за борги з комуналки: 108 тисяч українців — у реєстрі після рішення Кабміну

Понад 108 тисяч нових виконавчих проваджень — саме стільки справ про комунальні борги з'явилося в Єдиному реєстрі боржників лише за першу половину 2026 року. 65% із них досі залишаються відкритими, а загальний масив невиконаних зобов'язань сягнув 829,7 тисячі справ. Такі дані оприлюднило видання ФАКТ з посиланням на аналітику державного реєстру.

Механізм примусового стягнення працює блискавично: після судового рішення на користь комунальників державні та приватні виконавці через електронні реєстри миттєво блокують банківські картки громадян, накладають арешт на рухоме й нерухоме майно та здійснюють автоматичне безакцептне списання коштів із рахунків. При цьому майже 62% справ у реєстрі закриті лише формально: виконавці припиняють провадження через повну відсутність майна, яке можна вилучити, або неможливість установити джерела доходів.

Найбільше постраждали прифронтові регіони. Харківська область очолює антирейтинг — 22 171 виконавче провадження, або 20% від загальноукраїнського обсягу. Дніпропетровщина посідає друге місце з 19 636 провадженнями (18%), Миколаївщина — третє з 12 841 (12%). Прямий зв'язок між втратою роботи через бойові дії та зростанням боргів тут очевидний.

Левова частка несплачених коштів припадає на платіжки за опалення — 43% від усіх нових боргів. Другою за критичністю є водопостачання (18%), далі йдуть утримання будинків (12%), газ (11%) та електроенергія (9%).

Дані повністю розвіюють міф про те, що платіжну дисципліну порушує молодь. 35% нових боржників — люди віком від 46 до 60 років. Чверть усіх справ відкрито проти пенсіонерів, чиї фіксовані виплати не встигають за зростанням цін. Ще 24% припадає на категорію 36–45 років — тобто навіть працездатні громадяни опинилися на межі фінансових можливостей.

Як Кабмін скасував мораторій і запустив судовий конвеєр

5 березня 2022 року уряд Постановою №206 запровадив повний мораторій на будь-які покарання за несплату комунальних послуг. Проте 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив Постанову №1405, якою скасував цей захист. Із 30 грудня 2023 року комунальні служби в тилових регіонах отримали право нараховувати пеню, стягувати борги через суд і відключати послуги неплатникам.

Судова машина запрацювала як конвеєр: із боржників стягують усю базову суму заборгованості, що накопичилася в межах трирічної позовної давності — за 2023, 2024 та 2025 роки. Найстаріші борги в системі чекають на закриття вже понад 9 років.

Кого не можуть покарати за комунальні борги

Закон захищає лише тих, чиє житло опинилося в зоні безпосередньої небезпеки. Заборонено стягувати борги, утворені після 24 лютого 2022 року, якщо нерухомість розташована у громадах із переліку Мінреінтеграції як зона активних або можливих бойових дій чи тимчасової окупації. Таке саме правило діє для власників знищеного житла та переселенців, які підтвердили виїзд довідкою ВПО або відмітками в закордонному паспорті й відсутні вдома понад 30 днів. Однак навіть ця пільга не звільняє від обов'язку платити за централізоване опалення й управління будинком.

Що робити, якщо накопичилися борги за комуналку

Перший крок — перевірити наявність відкритих виконавчих проваджень у Єдиному реєстрі боржників онлайн. Якщо справа вже відкрита, варто негайно звернутися до комунального підприємства для укладення договору реструктуризації — це дозволяє розбити суму боргу на частини та виплачувати її поступово, уникаючи блокування рахунків.

Другий варіант — оформлення житлової субсидії через Пенсійний фонд, ЦНАП або портал "Дія". Субсидія покриває різницю між вартістю комунальних послуг і обов'язковим платежем, який розраховується індивідуально залежно від доходів родини. Подати заяву можна в будь-який час, а субсидія призначається з місяця звернення.

Окремо варто пам'ятати: навіть якщо виконавче провадження закрите через відсутність майна, прізвище залишається в реєстрі, а борг нікуди не зникає. Комунальники можуть повторно подати до суду в межах строку позовної давності.