Хто лобіював, до кого ходив, за що платив. Підсумки за I півріччя

Аналіз усіх звітів за перше півріччя 2026 року з Реєстру прозорості НАЗК: хто лобіював, до кого ходив, за що платив і які законопроєкти вже стали законами. Окремо – методика: чому наші цифри відрізняються від цифр у пресрелізі НАЗК і чому обидві правильні.

Коротко. Друга звітна кампанія за Законом «Про лобіювання» завершилася 31 липня 2026 року. Звіти подали 156 суб’єктів зі 185 зобов’язаних. Кількість задекларованих взаємодій із посадовцями зросла втричі – з 380 до 1216. Але кількість суб’єктів, які реально щось лобіювали, майже не змінилася: 40 проти 35. Тобто ринок не розширився – просто ті самі гравці стали заповнювати звіти значно детальніше. Половину всіх взаємодій країни задекларували три організації. 

Кампанія в десяти цифрах

Хто мав звітувати і хто звітував

Станом на кінець звітного періоду в Реєстрі прозорості було 202 суб’єкти лобіювання: 98 юридичних осіб (з них три іноземні) і 104 фізичні особи. З них 174 продовжують діяльність, 5 її зупинили, 23 – припинили.

Обов’язок подати звіт мали 185 суб’єктів – 92 юридичні особи і 93 фізичні. До дедлайну 31 липня звіти подали 153 з них (82,7%). Дисципліна помітно різна: юридичні особи відзвітували вчасно у 89,1% випадків, фізичні – у 76,3%. Станом на 3 серпня надійшло ще три звіти із запізненням, отже загалом 156, а 29 суб’єктів не відзвітували взагалі. За неподання звіту передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, за повторне протягом року – від 300 до 400 із забороною лобіювати на рік.

Серед тих, хто відзвітував, – 84 юридичні особи і 72 фізичні. Сорок суб’єктів звітували уперше (21 фізична особа і 19 юридичних) – це приплив нових гравців у півтора раза більший, ніж під час першої кампанії.

Три іноземні суб’єкти. Американська торговельна палата в Україні (США), «Мета Інтернешнл Есервісез ЛЛСі» (США) і «Орлен Спулка Акцийна» (Польща). Перша з них – абсолютний лідер кампанії за всіма без винятку показниками активності.

Головне: 116 зі 156 звітів – порожні

Найважливіша цифра кампанії не потрапила в жоден пресреліз. Зі 156 поданих звітів 116 не містять жодного об’єкта лобіювання, а 120 – жодної взаємодії з посадовцем. Тобто три чверті суб’єктів прозвітували, що за пів року не лобіювали нічого.

Це не порушення: закон вимагає звіту від кожного, хто має статус суб’єкта лобіювання, навіть якщо діяльності не було. Але для розуміння ринку це ключове: вся задекларована лобістська активність країни за півріччя вміщується у 40 звітів.

Концентрація ще вища, ніж здається. Три організації задекларували 642 взаємодії з 1216 – це 52,8% усього ринку. Топ-10 суб’єктів дає 1015 взаємодій, або 83,5%. Одна лише Американська торговельна палата – 437 взаємодій, майже 36% від усього, що задекларувала країна.

Порівняння з першою кампанією показує природу зростання. Кількість суб’єктів із реальною активністю зросла всього з 35 до 40, а взаємодій – з 380 до 1216. Отже, ринок не побільшав утричі. Побільшало деталізації: перша кампанія була пробною, суб’єкти заповнювали звіти обережно й узагальнено, у другій – почали розписувати кожну зустріч і кожен лист окремо.

Звітують в останній момент. 84 звіти зі 156 подано за три останні дні кампанії – 29, 30 і 31 липня. Це більше, ніж за всі попередні сім місяців разом (69 звітів). Пік припав на 29 липня – 30 звітів, по 27 надійшло 30 липня і в сам дедлайн 31 липня.

Самі взаємодії при цьому розподілені по півріччю рівномірно, без сезонних провалів: січень – 151, лютий – 195, березень – 188, квітень – 243, травень – 201, червень – 238. Пік у квітні збігається з проходженням податкових змін.

Топ-10 суб’єктів за взаємодіями з посадовцями

Взаємодія – це задекларована зустріч, захід або інша форма комунікації з посадовцем. Усього їх 1216: 335 зустрічей, 275 заходів і 606 інших форм комунікації.

Що змінилося. У першій кампанії трійка виглядала так: Європейська Бізнес Асоціація (53 взаємодії), «В.А.Т.-Прилуки» (29) і «Укртютюн» (29) – два з трьох лідерів представляли тютюновий ринок. Тепер тютюнові компанії залишилися в топі, але верхівку зайняли бізнес-асоціації широкого профілю та професійні консультанти. Поява «Про Едвайзерс» на другому місці – найпомітніша новина кампанії: це не асоціація, а найманий лобіст, що працює за договорами.

Топ-10 суб’єктів за предметами лобіювання

Предмет лобіювання – конкретний акт або питання, за яке лобіювали. Рахуємо унікальні: один законопроєкт, згаданий у звіті десять разів, – це один предмет. Усього за кампанію 557 різних актів і формулювань.

Цей рейтинг показує ширину порядку денного, а не інтенсивність. Американська палата веде 117 різних тем – більше, ніж наступні три учасники разом. «Про Едвайзерс» при 120 взаємодіях має лише 19 предметів: це протилежна модель – вузький перелік питань, але дуже щільна робота по кожному.

Топ-10 суб’єктів за охопленням влади

Тут рахуємо записи «орган влади + посадовець» у звітах: скільки різних дверей відчиняв суб’єкт. Одна людина, до якої зверталися щодо трьох різних органів, дає три записи.

404 записи Американської палати – це 119 різних осіб у 47 органах влади: та сама людина повторюється в звіті під кожен предмет лобіювання. Саме тому кількість рядків у звітності не можна подавати як кількість посадовців – детальніше про це в розділі про методику.

До кого ходили: топ-10 посадовців

Усього лобісти зверталися до 278 різних посадових осіб у 90 органах влади. Посади наведено так, як їх задекларували суб’єкти за звітний період – тобто станом на перше півріччя 2026 року, до липневих урядових змін.

Колонка «суб’єктів» важливіша за колонку «взаємодій». У Данила Гетманцева менше взаємодій, ніж у міністра економіки, але до нього зверталися 13 різних суб’єктів лобіювання проти 7 – це найширше коло контрагентів у країні. Натомість 68 взаємодій міністра економіки припадають лише на сім організацій, а 43 взаємодії міністра охорони здоров’я – узагалі на чотири.

Порівняно з першою кампанією змістився сам центр ваги. Тоді трійку очолювали народні депутати з податкового комітету: Олександр Ковальчук (31 взаємодія), Данило Гетманцев (29), далі – по 13 у Дмитра Воскобійника, Андрія Геруса й Олега Бондаренка. Тепер перше, третє, четверте, шосте й дев’яте місця займають члени Уряду та їхні заступники. Лобісти перейшли від парламенту до виконавчої влади – туди, де готуються підзаконні акти.

Куди йшли: топ-10 органів влади

Тут рахуємо записи «орган + посадовець», а в колонці «суб’єктів» – скільки різних лобістів заходило в цей орган.

У першій кампанії цей список був удвічі коротший і суттєво іншим: Верховна Рада (94), Мінекономіки (49), Мінфін (30), ДПС (25), Бюро економічної безпеки (17). Поява в топі Мінцифри, Міненерго, НКРЕКП і Держпродспоживслужби означає, що лобіювання вийшло за межі податкової тематики й розійшлося по галузевих регуляторах.

Про що лобіювали: сфери

Податкова тематика залишається номером один, але її частка падає: торік вона давала третину усіх згадувань, тепер – менш ніж чверть. Найшвидше зростає економічний розвиток і регуляторна політика (×5), аграрна політика (×4,7) та енергетика (×3,4). Найповільніше зростає правоохоронна діяльність – з 38 до 61 згадування. Натомість у топі з’явилися шість сфер, яких торік у ньому не було взагалі: екологія, охорона здоров’я, транспорт, соціальна політика, гуманітарна політика і деокупація.

Гроші: 24 договори і перша заявка «понад 10 мільйонів»

Закон не вимагає називати точні суми – лише діапазон. Із 328 записів про клієнтів суму зазначено лише у 24: саме стільки договорів про надання послуг з лобіювання задекларовано за півріччя (торік було 10). Решта записів – це лобіювання у власних інтересах або на користь членів асоціації, де оплати як такої немає.

Уперше в історії Реєстру задекларовано верхній діапазон. Компанія «Адер Хабер Ґавермент Аффейрс» вказала, що отримала понад 10 мільйонів гривень від ТОВ «Брітіш Американ Тобакко Сейлз енд Маркетинг Україна». Це єдиний такий запис за обидві кампанії.

Ще вісім договорів потрапили в діапазон від 1 до 10 мільйонів гривень:

• «Хіллмонт Партнерс» – ТОВ «Ту Сервісез Україна».
• ТОВ «Глобал Солюшн Партнерс» – ТОВ «Майкрософт Україна».
• ТОВ «Кей Кей Партнершип» – Aretera PA UG, бенефіціар OLX Global B.V.
• ТОВ «Про Едвайзерс» – п’ять окремих договорів із компаніями групи ДТЕК.

Найдовший ланцюг бенефіціарів

Найцікавіша структура – у «Про Едвайзерс». Компанія задекларувала п’ять окремих договорів із різними юрособами групи ДТЕК, і за кожним стоїть власний перелік кінцевих бенефіціарів:

• ТОВ «ДТЕК Енерго» → ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Західенерго, ДТЕК Павлоградвугілля.
• ТОВ «ДТЕК ВДЕ» → десять компаній відновлюваної енергетики – «Солар Фарм» з 4-ї по 8-му, Тилігульська та Бердянська ВЕС, Покровська, Нікопольська й Трифонівська СЕС.
• ТОВ «Д.Солюшнс» → «Ясно Енергоефективність», «Ясно+», Дніпровські та Київські енергетичні послуги.
• ТОВ «Д.Трейдінг» і ПрАТ «Нафтогазвидобування» → без зазначених бенефіціарів.

Разом – понад двадцять компаній групи, інтереси яких представляв один лобіст. Це найповніше розкриття структури замовника за обидві кампанії, і воно показує, як має працювати норма про бенефіціарів: не «клієнт – ДТЕК», а поіменний перелік тих, хто отримує вигоду.

Від законопроєкту до закону: що вже ухвалено

Найцінніше в даних – не наміри, а результат. П’ять законопроєктів, які лобіювали за це півріччя, уже стали законами.

Європейська Бізнес Асоціація лобіювала три з п’яти ухвалених законів – найкращий результат кампанії. Закон про первинні документи – єдиний випадок, коли за один акт публічно звітували чотири різні суб’єкти одночасно, тобто узгоджена галузева кампанія ІТ-сектору.

Закон № 4777-IX ухвалено з ширшою назвою, ніж мав законопроєкт 13219: до другого читання до нього додали норми про функціонування енергоринків загалом. Це типова ситуація, і саме тому зв’язок «законопроєкт → закон» ми будуємо за офіційною карткою акта на сайті Верховної Ради, а не за збігом назв.

Методика: чому наші цифри не збігаються з цифрами НАЗК

НАЗК опублікувало власні підсумки кампанії 3 серпня 2026 року. Частина цифр у нашому аналізі відрізняється від тих, що в пресрелізі. Це не помилка – ні наша, ні їхня. Нижче – повне пояснення, щоб редакція могла свідомо обрати, яку цифру ставити в текст.

Що збіглося цифра в цифру

Усі первинні величини, взяті зі звітів безпосередньо, у нас однакові з НАЗК:

• взаємодій – 1216, з розбивкою 335 зустрічей, 275 заходів і 606 інших форм комунікації;
• договорів про надання послуг з лобіювання – 24;
• суб’єктів у Реєстрі – 202, з них 98 юридичних осіб (три іноземні) і 104 фізичні; 174 діючих, 5 зупинили, 23 припинили статус;
• зобов’язаних подати звіт – 185, і саме з цієї бази виводяться 82,7% загальної дисципліни, 89,1% для юридичних осіб і 76,3% для фізичних;
• звітів, поданих вчасно – 153.

Це важливий висновок сам по собі: наша копія Реєстру повна й точна. Нічого не загубилося, нічого не задвоїлося.

Що рахується по-різному

НАЗК рахує згадки. Кожен похідний показник у пресрелізі – це кількість унікальних пар «звіт + значення». Якщо десять лобістів написали про той самий законопроєкт, у НАЗК це десять предметів лобіювання. Якщо до одного міністра зверталися сім організацій, він рахується сім разів.

Ми рахуємо сутності. Ми зводимо різні написання того самого органу, ПІБ чи акта до однієї картки – і тоді це один предмет, один орган, одна людина.

Ми перерахували кампанію за методикою НАЗК на власних даних. Результат відтворюється точно:

Розбіжність в один запис у клієнтах – це різниця в тому, наскільки жорстко чистити написання назв компаній; при суворішій нормалізації виходить 543. Решта збігається точно.

Наочний приклад. За одну кампанію прізвище міністра економіки трапляється у звітах у семи різних написаннях: «Соболев Олексій Дмитрович», «Соболєв Олексій Дмитрович», «Соболєв О. Д.» і ще чотири варіанти з подвійними пробілами. Для методики НАЗК це сім різних рядків у різних звітах. Для нас – одна людина, і ви можете відкрити її картку та побачити всі 68 взаємодій в одному місці, з переліком звітів, з яких вони зібрані.

Так само з органами: «Міністерство охорони здоров’я України» трапляється з двома різними символами апострофа, а Верховна Рада – ще й без слова «України». Формально це різні рядки, фактично – той самий орган. 

Яку цифру брати журналісту

Залежить від того, що ви хочете сказати.

• Якщо теза – «Скільки лобіювання задекларовано за півріччя», «наскільки зросла звітність» – беріть цифри НАЗК. Вони описують обсяг поданих документів і відтворюються будь-ким, хто вивантажить Реєстр.
• Якщо теза – «До скількох чиновників реально ходили лобісти», «скільки органів охоплено», «хто конкретно ця людина» – беріть наші. Вони описують реальність за документами.

Помилкою буде змішати їх в одному реченні: «505 посадовців, серед яких лідирує Соболев» – некоректно, бо 505 це не люди. Правильно: «лобісти зверталися до 278 посадових осіб, найчастіше – до міністра економіки Олексія Соболева (68 взаємодій)».

Як усе це перевірити

Джерело даних – відкритий API Реєстру прозорості НАЗК (portal.nazk.gov.ua). Ми забираємо усі звіти й зберігаємо їх у себе, тому будь-яку цифру можна перерахувати. Номери законопроєктів звіряємо з реєстром Верховної Ради, назви й номери законів – з офіційною базою «Законодавство України» Апарату ВРУ.

• Дайджест кампанії: lobbyst.com.ua/digest/1-pivrichchia-2026 – усі цифри цієї статті у вигляді інтерактивного дайджесту, з посиланнями на картки.
• Дані та API: lobbyst.com.ua/data – повний масив у CSV та JSON, разом із розділом «факти для медіа».
• Перевірка вручну: на кожній картці суб’єкта, посадовця, органу й закону є перелік звітів, з яких вона зібрана, – можна пройти від будь-якої цифри до першоджерела.

Матеріали сайту можна вільно цитувати з посиланням на lobbyst.com.ua. Якщо потрібен зріз даних, якого немає на сайті, – напишіть, зробимо: [email protected].

Дані станом на 3 серпня 2026 року. Кампанія формально завершена, але звіти продовжують надходити й уточнюватися, тому цифри на сайті оновлюються автоматично й можуть незначно відрізнятися від наведених тут. Суми наведено діапазонами, які задекларували самі суб’єкти. lobbyst.com.ua – незалежний аналітичний проєкт, не пов’язаний із НАЗК.

Дмитро Бузанов, адвокат, лобіст, для «Главкома»